• Свято нагородження переможців фінальних етапів олімпіад та конкурсів

    Свято нагородження переможців фінальних етапів олімпіад та конкурсів

  • Вітаємо переможців  ХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

    Вітаємо переможців ХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

  • Вихованка ДЮСШ №4 Шелепюк Наталія - Чемпіон Європи з рогейну

    Вихованка ДЮСШ №4 Шелепюк Наталія - Чемпіон Європи з рогейну

  • Он-лайн конкурс

    Он-лайн конкурс "Школобачення 2012" в Україні!

  • Виховуємо маленьких патріотів

    Виховуємо маленьких патріотів

Свято нагородження переможців фінальних етапів олімпіад та конкурсів

21.05.2012 р. на літньому майданчику ратуші, в галереї відбулась урочиста церемонія нагородження переможців ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін, ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких  робіт  МАН, фінальних етапів Всеукраїнських і Міжнародних учнівських конкурсів та конференцій.

Детальніше...

Вітаємо переможців ХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

15 травня у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка м. Києва відбулося урочисте закриття ХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика та нагородження переможців. Турнір ініціював 2000 року відомий громадський діяч і бізнесмен українського походження з Канади Петро Яцик, на честь якого нині іменовано цей унікальний, найпопулярніший серед української молоді мовно-національний проект.

Детальніше...

Вихованка ДЮСШ №4 Шелепюк Наталія - Чемпіон Європи з рогейну

З 4 по 7 травня 2012 року 2 спортсмени-вихованці ДЮСШ № 4 у складі збірної команди України взяли участь у 9-му чемпіонаті Європи зі спортивного орієнтування-рогейну. Наталія Шелепюк  у парі зі спортсменкою з Вінниці посіла І місце серед жіночих юніорських команд, та Сергій Сисолетін  разом з товаришами по команді Хоменко Вадимом та Ожеговою Валеріею з Чернівців вибороли ІІ місце серед змішаних юніорських команд.

Детальніше...

Он-лайн конкурс "Школобачення 2012" в Україні!

Чернівецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №22 бере участь в он-лайн конкурсі "Школобачення 2012".

Цього року, вперше в історії он-лайн конкурсу «Школобачення», Україна – серед країн-учасниць, а учні Чернівецької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 22 представляють Україну в «Школобаченні» 2012 з кліпом на пісню «Карпати» Н. Бучинської.

Детальніше...

Виховуємо маленьких патріотів

У дошкільному навчальному закладі № 45 вже стало гарною традицією на честь великого свята Перемоги проводити зустріч ветеранів Великої Вітчизняної війни з дітьми та колективом установи.    На святі були присутні ветерани Пудло М.В. та Бодруг С.І.

У живому коридорі слави, під урочисту музику та оплески повільно крокували ветерани. Їх радо вітали і гостинно запрошували до святкової зали всі присутні.

Детальніше...
Previous
Наступна
0
- 1

Серед основних цілей сучасної освіти в Україні визначальною є необхідність вироблення оновленого погляду на виховання здорової особистості, здатної до самопізнання, творчості, самовдосконалення, що ґрунтується на свідомому ставленні до свого здоров’я та здоров’я інших людей, як до найвищої соціальної цінності. На сучасному етапі розвитку суспільства реформування освіти призвело до переходу навчання на більш сучасні норми, що вимагало створити відповідні цьому рівню навчальні плани та програми й, у свою чергу, призвело до інтенсифікації та ускладнення навчальної діяльності учнів. Значно зріс обсяг навчального навантаження, інформаційна насиченість занять. Таким чином, навчальне навантаження при постійно наростаючих і мінливих обсягах, складності та новизні інформації, обмеженості часу, зміні кількості та якості джерел інформації обумовлює підвищені вимоги до учнів і може стати фактором ризику для їхнього здоров’я. Особливо для учнів 5-го класу.
Перехід із початкової школи до основної традиційно є однією з найбільш складних педагогічних проблем, а період адаптації п’ятикласників — одним з найважчих періодів шкільного навчання. Стан дітей у цей період характеризується низькою організованістю, недисциплінованістю, неуважністю, зниженням інтересу до навчання та його результатів. Спостереження за дітьми, спілкування з ними в цей період показують, що вони дуже розгублені, не можуть зрозуміти, як їм тепер себе вести, які вимоги обов’язкові, які ні. «Корені» труднощів, які відчувають школярі, знаходяться саме в педагогічній практиці, яка зумовлює невідповідно різкий перехід з однієї системи навчання в іншу, невідповідності програм, форм навчання, дисциплінарних вимог, стилів спілкування.

З огляду на ці обставини, першочерговим завданням педагогічного колективу школи стала науково обґрунтована регламентація навчальної діяльності учнів, що базується на створенні фізіологічно й гігієнічно раціональних умов та оптимальної організації навчально-виховного процесу, які включили в себе формування вмінь і навичок, що сприяють успіху адаптації п’ятикласників і формування в них компетентного ставлення до свого здоров’я:
• Уміння усвідомлювати вимоги вчителя та виконувати їх.
• Уміння встановлювати міжособистісні відносини з педагогами.
• Уміння приймати й дотримуватись правил життя школи та класу.
• Навички спілкування й гідної поведінки з однолітками.
• Навички впевненої поведінки.
• Навички колективної діяльності.
• Навички самостійного розв’язання конфліктів мирним шляхом.
• Навички самопідтримки.
• Навички адекватної самооцінки.
Оптимізація педагогічної системи школи припускає постійне вдосконалення комплексу дослідницьких методик з метою виявлення особливостей особистості учня й наступної індивідуалізації навчально-виховного процесу, зокрема забезпечення оптимального за ступенем труднощів навчання для кожного учня. При цьому враховуються особисті якості учнів. При переході школярів із початкової школи в основну шкільний психолог детально вивчає можливості кожної дитини. Такий підхід забезпечує стійкий рівень працездатності та функціонального стану, збереження здоров’я й ефективний розвиток здібностей школярів. Розробка ефективних заходів для зміцнення здоров’я п’ятикласників має велике значення для сучасної школи. Установлення гармонійного зв’язку між навчанням і здоров’ям забезпечує якісне зрушення в бік підвищення ефективності навчального процесу.
На здоров’я учнів, які перейшли з початкової школи до основної, впливає ряд факторів, а саме:
• рівень їхньої фізичної підготовки й виховання;
• рівень розвитку фізичної культури;
• стан лікувально-оздоровчої роботи;
• рівень навчального й іншого навантаження на організм учнів;
• рівень психологічної допомоги;
• стан і вплив зовнішнього соціального середовища;
• стан мікроклімату у школі й родині.
У контексті даної проблеми педколектив школи протягом навчального року комплексно вирішував задачі зміцнення здоров’я школярів.
У школі створена та опрацьовується вже кілька років програма «Здоров’я», згідно з якою щороку проводиться аналіз стану здоров’я дітей. За наслідками аналізу обстеження серед учнів 5-х класів виділяються домінуючі види захворювань:
• порушення зору 11,7 % учнів;
• відхилення в опорно-руховій системі 8,2 %;
• захворювання органів травлення 12 %;
• серцево-судинної системи 7,6 %.
Основні фактори, що є причиною цих захворювань:
1) невідповідність гігієнічних норм природного та штучного освітлення робочих місць;
2) невідповідність розміру шкільних меблів зросту учнів;
3) інтенсифікація навчального процесу;
4) виконання тривалої та інтенсивної зорової роботи з великою кількістю текстового матеріалу;
5) недотримання режиму харчування, недостатня обізнаність із правилами раціонального харчування;
6) емоційне навантаження;
7) недотримання режиму праці й відпочинку.
Найважливішим фактором адаптації зростаючого організму до основ навчальної діяльності та успішного засвоєння знань є фізіолого-гігієнічна раціоналізація навчального навантаження. Для нормування навчального навантаження нами виконується таке:
• Навчальне навантаження не перевищує гранично допустимого навантаження на учнів відповідно до вікових норм згідно з навчальним планом.
• При складанні й регламентації навчальних планів ураховується ступінь труднощів предметів.
• Синхронізація навчальної діяльності й особливостей біоритму, фізіологічних функцій базується на сполученні величини навчального навантаження та працездатності.
• Навчальний розклад складається з урахуванням рівня тижневого та денного навантаження, чергування важких і легких предметів, чергування предметів з різними видами діяльності, наявності протягом дня суміжних та однотипних предметів, а також предметів з великим обсягом прочитаного матеріалу.
• Наприкінці тижня велика частина часу відводиться повторенню, менша — на засвоєння й закріплення нового матеріалу.
• Щоденна тривалість навчальних занять в основному обмежується трьома парами в понеділок, четвер, п’ятницю, а у вівторок і середу — не більше чотирьох пар.
• Для зменшення емоційного навантаження дозволяється перездавати протягом семестру матеріал розділу задля підвищення оцінки з предметів.
• У залежності від рівня працездатності та ступеня підготовленості учнів учителями створюється комплекс заходів для подолання прогалин шляхом створення малих груп змінного складу.
• Важливий аспект — дозування домашніх завдань. Обсяг домашніх завдань є оптимальним та обирається з урахуванням індивідуальних особливостей і медичних показників.
Учителі-предметники разом із п’ятикласниками також переживають складний період адаптації. Наступність у навчально-виховному процесі виступає основною умовою на перехідному етапі, забезпечує неперервність освітнього простору школярів, цілісний особистісний творчий розвиток кожної дитини, створює середовище для повної соціальної особистісної життєдіяльності та творчого розвитку, навчання, виховання, реалізації пізнавальних потреб. Цьому сприяє робота педагогів з поліпшення умов адаптації учнів 5-х класів:
• Введення у шкільний курс предмета «Основи здоров’я».
• Використання інтерактивних методів навчання.
• Максимальне використання інформаційних технологій.
• Створення дидактичних матеріалів нового покоління.
• Виконання заходів щодо формування компетентного ставлення до свого здоров’я.
Корекційно-оздоровчі заходи, що проводяться у школі:
1. Введення в режим навчальних занять усіх класів оздоровчої гімнастики.
2. Нормалізація навчального навантаження.
3. Вибір методів індивідуального підходу до учнів у процесі навчання на основі фізіолого-гігієнічних рекомендацій.
4. Групові й індивідуальні заняття.
5. Лікувальна гімнастика.
6. Комплекс фізкультурно-оздоровчих заходів.
7. Підвищення рухової активності.
8. Раціональне харчування.
9. Залучення батьків до роботи з популяризації здорового способу життя та культури здоров’я.
Крім цього:
1. Класні керівники разом із психологом проводять психолого-педагогічне спостереження зі складанням планів адаптаційних заходів.
2. Забезпечується наступність між першим, другим і третім ступенями освіти. Увага вчителів акцентується на стані здоров’я та психофізичних особливостях учнів.
3. Виділені окремі групи дітей з факторами порушення здоров’я. З такими дітьми проводиться спеціальна гімнастика та зменшення навантаження на них у позакласній роботі.
4. Складаються «листки здоров’я» з медичними рекомендаціями, вони вкладаються у класні журнали, щоб учителі-предметники могли ними користуватись.
 

О. Редькіна
„Директор школи. Україна”

Додати коментар


Захисний код
Оновити