Аналіз уроку

+ 1

0

Вівторок, 15 березня 2011, 20:42

Рівень знань і навичок школярів, педагогічна майстерність учителя оцінюються в основному під час відвідування навчальних занять. На уроці, як у фокусі, концентрується вся діяльність педагога, його наукова підготовка, педагогічні навички, методичні вміння, здатність організувати самостійну роботу всіх школярів.

Реальна цінність уроку - його результат; ступінь засвоєння матеріалу учнями. Якими б зовні ефектними прийомами не користувався педагог, але, якщо учні не засвоїли тему, урок ефективним назвати не можна. На уроці учні повинні засвоїти намічений обсяг знань, виробити потрібні навички й уміння. Удома знання розширюються, заглиблюються, закріплюються, але здобуваються в основному на уроці.

Більш детальне спостереження за уроком повинне охоплювати:

1) Організаційну сторону уроку. Присутній установлює, чи вчасно приходить викладач у клас, чи підготовлені посібники, устаткування, крейда, дошка, чи готові учні до уроку, санітарний стан класу, чергування й загальний порядок;

2) Зміст уроку. Оцінюються глибина й науковість пояснень педагога, чи встановлюється зв'язок з дійсністю, чи використовується матеріал уроку у виховних цілях, чи залучаються додатковий матеріал, останні досягнення науки, чи цікаво ведеться пояснення, чи застосовуються засоби наочності, креслення, схеми, моделі. Який зміст відповідей учнів, глибина їхніх знань, рівень самостійності, культура мови, як ставляться оцінки;

3) Виховна роль уроку. Чи використовує вчитель зміст матеріалу у виховних цілях, яка система вимог учителя. Чи привчені діти до праці, самостійної роботи, чи виконують правила поведінки. Чи звертає вчитель увагу на поведінку школярів, їхнє ставлення до роботи, взаємодопомогу, принциповість, діловитість, дисципліну;

4) Методичну сторону уроку:

а) керівник звертає увагу на методи опитування, прийоми активізації групи під час опитування, на те, скільки часу йде на опитування, поглиблення знання під час опитування;

б) ретельно вивчаються методи й прийоми роботи педагога під час пояснення: чи уважно його слухають, якими прийомами сприяє викладач розвитку мислення учнів, їхньої самостійності й індивідуальних здібностей, що робить учитель для того, щоб діти глибоко засвоювали матеріал, які із сучасних методів викладання використовуються;

в) як застосовуються наочні й технічні засоби навчання, як організовані досвід і практичні роботи;

г) способи закріплення знань, рішення завдань, виконання самостійних робіт;

д) техніка завдання додому й перевірка домашніх завдань;

е) ведення робочих зошитів, записів, перевірка цих зошитів, вироблення вмінь писати конспекти, робити креслення, схеми;

5) Особливості поведінки викладача на уроці. Не менший інтерес для керівника становить також роль педагога на уроці як організатора й диригента, його культура, мова, такт, одяг, манери, звички, взаємини з учнями.

Таким чином, спостереження за уроком має всебічний, комплексний характер, охоплює всі компоненти навчальної роботи. Це лише перший етап контролю, розбір уроку, всебічний його аналіз, вироблення рекомендацій з удосконалення роботи вчителя.

Урок не можна аналізувати абстрактно, виходячи з якихось вічних, непорушних критеріїв або кон'юнктурних захоплень. Насамперед не слід шукати на кожному уроці застосування всіх без винятку засобів і методів роботи. Вимагати, щоб всі уроки були комбінованими, включали всі "елементи" - це значить схематизувати навчальний процес, спрощувати його.

Аналізуючи урок, потрібно враховувати принаймні такі конкретні обставини:

а) особливості теми. Можуть бути уроки, де немає потреби застосовувати наочні приладдя або технічні засоби, викликати до дошки, працювати із книгою;

б) можливості школи, наявність кабінетів, технічних засобів, наочного приладдя, потрібних книг у бібліотеці, пришкільних ділянок. Аналізуючи урок, важливо звернути увагу, чи все використав учитель, але разом з тим пред'являти реальні розумні вимоги;

в) склад даного класу, рівень розвитку й здібностей учнів (нерідко враження від уроку складається на основі відповідей школярів, контрольних робіт, а рівень розвитку учнів, їхні здібності при цьому не враховуються) ;

г) індивідуальність учителя, рівень підготовки, особливості характеру, стан здоров'я, колишні результати роботи.

Форми розбору можуть бути самими різними. Наприклад, може використовуватись така схема:

а) сам педагог розповідає про свій урок, про те, що йому, на його думку, вдалося, а що ні;

б) потім присутній аналізує позитивні сторони уроку;

в) тільки після цього треба здійснювати розбір негативних моментів;

г) нарешті, робляться пропозиції, як позбутися недоліків;

д) після розбору педагог знову висловлює свою думку, і, нарешті, в обговорення проблем включаються всі присутні.