Навчання хімії на основі технології розвитку критичного мислення учнів
|
Т.Руснак, головний спеціаліст управління
освіти Чернівецької міської ради
Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні близько десяти років тому. Натомість в освіті США та Канади цей напрям сучасного навчання розвивається вже майже півстоліття. Критичне мислення починається як перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів.
|
На думку О.І.Пометун, найважливішим аспектом критичного мислення є його відповідність вимогам демократизації освіти та суспільства. Воно є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, як учнів, так і вчителів.
Стратегія розвитку критичного мислення учнів була розроблена бразильським педагогом-гуманістом Паулом Фрейре й викладена в його роботі «Педагогіка пригноблених», яка побачила світ у 1970 році.
Теорія освіти П. Фрейре базується на твердому переконанні, що будь-яка людина здатна критично усвідомлювати реальність свого особистого і соціального життя, виявляючи його суперечності, перетворювати цю реальність шляхом практичних дій. Поняття «пробудження свідомості» означає всезростаюче об’єктивне і критичне усвідомлення реальності, яке оточує нас, з метою її зміни. Критичне мислення – це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення і закінчується прийняттям обґрунтованих рішень.
М.Ліпман, відомий фахівець з цієї проблеми, вважає, що критичне мислення – це «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:
а) засновується на критеріях,
б) є таким, що самокоректується,
в) пливе до контексту».
Ліпман виділяє шість ключових елементів критичного мислення:
1.
уміння мислити, яке передбачає оволодіння певними прийомами, що розвивають апарат операцій мислення;
2.
формулювання самостійних суджень, яке передбачає вміння продуктивного порівняння різних суджень і визначення альтернатив;
3.
відповідальність, яка передбачає вміння доводити за допомогою переконливих аргументів власні думки, які будуть предметом подальшого розгляду іншими;
4.
самокорекція, якапередбачає використання людиною критичного мислення як методу, зверненого на її власні судження з метою їх виправлення чи покращення;
5.
вибір критеріїв, які бере до уваги критично мисляча людина з метою їх детального аналізу чи критики;
6.
увага та чуйність до контекступередбачає розуміння загальних критеріїв у зв’язку із контекстом їх використання та розробку інших альтернативних критеріїв, що відповідають конкретній ситуації.
Процес розвитку критичного мислення складається з таких етапів:
· сприймання інформації;
· аналіз висновків з інформації;
· зіставлення висновків з протилежними точками зору;
·

розробка системи доказів на користь відповідної точки зору;
· прийняття рішення, яке ґрунтується на доказах.
Найчастіше критичне мислення спрямоване на досягнення певної мети, але може бути і творчим процесом, де цілі не такі вже ясні.
Організація навчання на засадах критичного мислення має свої особливості. По-перше, структура уроку дещо відрізняється від прийнятої класно-урочної системи. В структурі навчального заняття виділяють такі етапи:
|
етап уроку
|
характеристика
|
|
Ступінь розминки
|
· створення психологічного клімату
· налаштування на роботу
· розгляд проблемних ситуацій
|
|
|
|
|
Ступінь актуалізації
|
· актуалізація опорних знань і способів дій
|
|
|
|
|
Ступінь усвідомлення змісту
|
· сприйняття нової інформації
· аналіз інформації
· перевірка аналізу інформації
|
|
|
|
|
Ступінь рефлексії
|
· учень викладає своїми словами власне розуміння отриманої інформації
|
Кожен урок починається з актуалізації (передбачення), під час якої педагог спрямовує учнів на те, щоб вони думали над темою, яку починають вивчати, і ставили запитання. Учні активно пригадують, що вони знають із цієї теми, встановлюють рівень власних знань з предмета. Потім вчитель підводить учнів до формулювання запитань, пошуку, осмислення матеріалу, відповідей на попередні запитання, визначення нових запитань і намагання відповісти на них. Завершується урок рефлексією, під час якої учні обмінюються з іншими про те, як нові знання змінили їхні попередні уявлення.
Другою відмінністю уроків розвитку критичного мислення учнів є те, що навчальний процес здійснюється шляхом інтерактивної взаємодії між ними. Між учасниками навчальної взаємодії відбувається не тільки діалог, а й полілог, коли кожний може взяти участь в обговорені, послухати думку іншого, спробувати довести власні міркування і бути почутим. Роль вчителя на уроці полягає у наданні своєчасної допомоги і керуванні навчальною діяльністю школярів.
Пропонуємо вашій увазі опис окремих методів розвитку критичного мислення учнів на уроках хімії.
Метод "Якщо… - то…"
8
|
Мета: формування вміння правильно будувати речення за вказаним принципом.
Учні працюють індивідуально.
|
|
Крок 1
|
Пояснення вчителя про правила побудови речень за вказаним принципом.
|
|
Крок 2
|
Робота учнів ланцюжковим способом. Кожний учень повинен сформулювати речення за зразком.
|
|
Крок 3
|
Обговорення: Чи все вдалося при виконанні вправи і чому?
|
Як це робиться на практиці
Учитель після проведення практичної роботи на тему «Найпростіші операції з речовинами» може провести вікторину між учнями за допомогою цього методу. Наприклад, вчитель говорить: «Якщо колбу треба закрити пробкою, то…» Речення повинні продовжити учні, наприклад: «Якщо колбу треба закрити пробкою, то її треба тримати ближче до отвору».
Роботу можна організувати у два способи. У першому випадку самий вчитель починає речення, а учні повинні його продовжити. У другому випадку все роблять учні. При цьому один учень може формувати все речення або тільки його початок, тоді речення продовжить інший учень.
Прим*Учням також можна запропонувати знайти всі речення, побудовані у такий спосіб в §13 діючого підручника.
Метод "Це…, тому що"
|
7
|
Мета: формування вміння правильно будувати речення за вказаним принципом.
Учні працюють індивідуально.
|
|
Крок 1
|
Пояснення вчителя про правила побудови речень за вказаним принципом.
|
|
Крок 2
|
Робота учнів ланцюжковим способом. Кожний учень повинен сформулювати речення за зразком.
|
|
Крок 3
|
Обговорення: Чи все вдалося при виконанні вправи і чому?
|
Як це робиться на практиці?
Організація роботи подібна до попереднього метода.
Описані методи використовують і під час актуалізації знань. Важливим моментом при їх використанні є те, що учні працюють індивідуально, що заставляє їх мозок продуктивно мислити.
Метод «Цікаві квадрати»
|
¢
|
Мета: формування уважності і спостережливості учнів, вмінь логічного мислення на основі операцій аналізу і синтезу.
|
|
Крок 1
|
Пояснення вчителя про прийоми роботи з «цікавими квадратами».
|
|
Крок 2
|
Робота учнів в парі або групі за завданнями вчителя.
|
Роботу з «Цікавими квадратами» можна організувати на різних етапах уроку, в залежності від того, яку мету переслідує вчитель: вивчення нового матеріалу, закріплення знань, перевірки знань, чи з метою мотивації навчальної діяльності школярів. Робота учнів може оцінюватись. Складання подібних квадратів і завдань до них можна використати як домашнє завдання учнів.
Як це робиться на практиці
За такими квадратами можна організувати будь-яку гру дидактичного характеру.
Варіант 1: З’єднайте стрілочками елементи за порядком, починаючи з водню. (початковим хімічним елементом можна обрати будь-який. Головна задача учнів правильно з’єднати між собою хімічні елементи, відповідно до порядкового номеру. Завдання стає цікавішим, якщо його виконувати ззаду-наперед.
Варіант 2: Знайдіть і випишіть за порядком усі хімічні елементи метали (неметали), запишіть їх назви. Або, як у першому завданні, з’єднайте стрілочками між собою елементи-метали та елементи-неметали. При цьому можна використати кольорові олівці.
Варіант 3: Вчитель зачитує латинську назву хімічного елемента, учні повинні знайти його знак в таблиці. Вчитель називає й такі хімічні елементи, які в квадраті відсутні. Перевіряється спостережливість і знання знаків хімічних елементів.
Варіант 4: Розташуйте знаки хімічних елементів в алфавітному порядку за їх назвами.
Варіант 5: Випишіть за порядковими номерами хімічні елементи таким чином, як вони розташовані в таблиці Д.І. Менделєєва. Хто зайвий? Чому?
Варіант 6: учням пропонується розглянути квадрат протягом трьох хвилин, потім він закривається, а учні повинні відтворити його по пам’яті.
Варіант 7: Знайдіть трійки хімічних елементів, сума порядкових номерів яких дорівнює 24 (O, N, F), 36 (Na, Mg, Al), і т.д. Як варіант завдання, трійки можна замалювати у різні кольори, допустивши при цьому помилку. Учні повинні цю помилку знайти.
Завдання можна ускладнити: з’єднайте між собою два елементи, у яких сума порядкових номерів дорівнює 20, а різниця дорівнює 8(C, Si); або з’єднайте між собою три елементи, у яких сума порядкових номерів дорівнює 36, а різниця дорівнює 4 (Be, Mg, Ca) і т.д.
Метод «Магічний трикутник»
|
Ï
|
Мета: формування вмінь логічного мислення на основі операцій аналізу і синтезу та застосування знань з математики.
|
|
Крок 1
|
Пояснення вчителя про прийоми роботи з «магічним трикутником».
|
|
Крок 2
|
Робота учнів в парі або групі за завданнями вчителя.
|
Роботу з «магічним трикутником» можна доцільно організувати на уроках узагальнення і систематизації знань.
Як це робиться на практиці

Учням роздаються малюнки «магічного трикутника» (рис.1) і завдання до нього.
Завдання: розташуйте в кружечках хімічні елементи перших трьох рядів таким чином, щоб сума порядкових номерів цих елементів по сторонам була однаковою. (Задача має декілька варіантів розв’язку)
|
|
|
Рис.1
|
Рис.2
|
Учитель пояснює один з можливих варіантів розв’язку задачі (рис.2):
1 сторона – 4 6 7 9
2 сторона – 9 5 10 2
3 сторона – 2 12 8 4
Після пояснення вчителя учні приступають до роботи. Час виконання завдання до 10 хвилин. Учні можуть знайти і інші варіанти:
1 сторона – 2 6 7 5
2 сторона – 5 3 4 8
3 сторона – 8 1 9 2
|
1 сторона – 1 9 5 2
2 сторона – 2 4 8 3
3 сторона – 3 7 6 1
|
і т.д.
|
Робота оцінюється за правильно вписаними хімічними елементами по сторонам трикутника.
Метод «Загублені деталі»
|
ß
|
Мета: формування уяви і образного мислення із застосуванням логічних операцій аналізу і синтезу.
|
|
Крок 1
|
Пояснення вчителя про прийоми роботи з карткою «загублені деталі».
|
|
Крок 2
|
Індивідуальна робота учнів за завданнями вчителя.
|
Роботу з «загубленими деталями» доцільно організувати на етапі закріплення знань.
Як це робиться на практиці
Наведемо приклад однієї з карток «Загублені деталі», на якій недописані символи хімічних елементів:
За визначений вчителем час учні повинні дописати символи хімічних елементів та їх латинську назву.
Метод "Складання тексту на основі запропонованих слів"
|
@
|
Мета:формування вміння працювати з словами і науковими термінами, звертати увагу при читанні текстів на важливі слова.
Учні працюють в парі.
|
|
Крок 1
|
Ознайомити учнів з принципом роботи. Для цього спочатку записати на дошці 5-6 ключових слів, а потім скласти на їх основі текст.
|
|
Крок 2
|
Запропонувати учням 5-6 слів (термінів), записавши їх на дошці, і попросити за визначений час (5 хвилин) скласти текст. Підручники відкривати категорично забороняється.
|
|
Крок 3
|
За бажанням 4-5 пар представляють результати своєї роботи.
|
Крок 4
|
Обговорення результатів роботи: Чи правильно виконане завдання? Чи все вдалося? Якщо щось не вдалося, то чому?
|
При роботі з термінами і словами учням надається можливість змінювати їх рід і відмінок. Робота може проводитись під час закріплення вивченого матеріалу на уроці, при повторенні знань, при актуалізації знань (реалізація очікуваних результатів) тощо.
Як це робиться на практиці
Вчитель на дошці записує слова: кисень, дихання, окиснення, енергія, температура. Після цього формує речення: «Кисень відіграє важливу роль у диханні рослин і тварин. Під час окиснення речовин в тілі організмів виділяється енергія, яка потрібна для підтримання температури тіла у теплокровних тварин»
Варіанти методики:
1. Спочатку учні працюють в парах, потім обмінюються текстами. Прочитавши текст, повинні зробити позначку, чи він їм зрозумілий. Після виконаної роботи обговорюють результати.
2. Після того, як учні створили текст, вчитель відкриває текст підручника і просить школярів порівняти з тим, який вони створили. Обговорюються результати: Чи все вдалося зробити? Чому не все вдалося зробити? Наскільки створений текст наближений до наукового?
3. Учням самим пропонується назвати 5-6 слів для складання тексту з визначеної теми. Запропоновані слова передаються наступній парі для роботи. Після того, як робота виконана текст повертається до пари, яка запропонувала слова. Пара погоджується чи не погоджується з написаним текстом.
4. Учням самим пропонується назвати 5-6 слів для складання тексту з
самостійно визначеної теми. Запропоновані слова передаються наступній парі для роботи. Після того, як робота виконана текст повертається до пари, яка запропонувала слова. Пара погоджується чи не погоджується з написаним текстом.
Метод "Перефразування"
|
4
|
Мета:формування вміння працювати з реченнями, замінюючи порядок слів у ньому.
Учні працюють в парі.
|
|
Крок 1
|
Учитель просить учнів сконцентруватись і пояснює принцип виконання завдання.
|
|
Крок 2
|
Учням пропонуються речення (текст), які вони повинні за визначений час (10хв) переробити – перефразувати.
|
|
Крок 3
|
Потім учні аналізують виконану роботу, порівнюючи праву і ліву колонки.
|
|
Крок 4
|
Обговорення результатів роботи: Що було найважче зробити і чому?
|
Метод використовують під час вивчення нового матеріалу.
Як це робиться на практиці
Учитель пропонує учням записати речення: "Металеві вироби з часом темнішають, оскільки більшість металів повільно окислюється на повітрі навіть за стандартної температури". Потім просить переставити в ньому слова таким чином, щоб зміст речення не втратився. Речення набуває вигляду: "Більшість металів на повітрі навіть за стандартної температури повільно окислюється , тому металеві вироби з часом темнішають".
Потім учням роздається текст. Читаючи текст в лівій колонці, учні в правій записують перефразовані речення. Після виконання роботи, їм пропонується спочатку прочитати текст у лівій колонці, а потім – у правій. З’ясувати, що змінилось у власних сприйнятті, розумінні і відчутті тексту.
5. Наприклад:
|
ліва колонка
|
права колонка
|
|
У разі повільного окиснення речовин і матеріалів на виробництві, якщо теплота не відводиться, температура підвищується так, що може трапитись самозаймання – повільне окиснення переходить у горіння. Тому на заводах, автобазах забороняється збирати в купу промаслене ганчір’я після витирання машин, щоб не виникла пожежа.
|
?
|
Метод "Складання сенканів" («п’ятирядок»)
|
œ
|
Мета: формування аналітико-синтетичного та асоціативного мислення, творчої уяву учнів.
Учні працюють в парах або індивідуально.
|
|
Крок 1
|
Пояснення вчителя про порядок складання сенканів.
|
|
Крок 2
|
Робота учнів над сенканами. Час на виконання до 15 хвилин.
|
|
Крок 3
|
Пари обмінюються сенканами і перевіряють, чи враховані принципи їх побудови. Знак погодження з сенканами позначають þ.
|
|
Крок 4
|
За бажанням учнів сенкани зачитуються.
|
Метод можна використати на будь-якому етапі уроку.
Як це робиться на практиці
Сенкани складаються за алгоритмом:
· перший рядок – іменник;
· другий рядок – два прикметники, що характеризують термін;
· третій рядок – три дієслова, що характеризують термін;
· четвертий рядок – речення з 4-х слів, що характеризують термін;
· п’ятий рядок – іменник-синонім до терміна.
Наприклад:
Кисень
Газоподібний, безбарвний
Окислює, реагує, руйнує
Сильний окисник різних сполук
Речовина
Описані методи не відображають усієї різноманітності методичних прийомів, які використовують під час запровадження технології розвитку критичного мислення. Окремі з них – результат власного педагогічного пошуку автора. Щоб глибше зрозуміти підходи до організації навчально-виховного процесу з хімії за вказаною технологією, пропонуємо опрацювати такі літературні джерела:
1. Гин А. Приемы педагогической техники. Пособие для учителя. – М.: Изд-во ВИТА-ПРЕСС, 2009. – 112с.
2. Кравченко Н.А. Критична освіта як основа педагогічної концепції Паула Фрейре // Відкритий урок. – 2002. - №1-2.
3. Ліпман М. Чим може бути критичне мислення?// www.osvita.ua
4. Ляликов Ю.С. Химия в часы досуга. – Кишинев: «Штиинца», 1989 – 108с.
5. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144с.
6. Технології розвитку критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д.; наук. ред. передм. О.І. Пометун. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006. – 220с.
Бажаємо успіху!