Закрити
21.05.2012 р. на літньому майданчику ратуші, в галереї відбулась урочиста церемонія нагородження переможців ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін, ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН, фінальних етапів Всеукраїнських і Міжнародних учнівських конкурсів та конференцій.
15 травня у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка м. Києва відбулося урочисте закриття ХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика та нагородження переможців. Турнір ініціював 2000 року відомий громадський діяч і бізнесмен українського походження з Канади Петро Яцик, на честь якого нині іменовано цей унікальний, найпопулярніший серед української молоді мовно-національний проект.
З 4 по 7 травня 2012 року 2 спортсмени-вихованці ДЮСШ № 4 у складі збірної команди України взяли участь у 9-му чемпіонаті Європи зі спортивного орієнтування-рогейну. Наталія Шелепюк у парі зі спортсменкою з Вінниці посіла І місце серед жіночих юніорських команд, та Сергій Сисолетін разом з товаришами по команді Хоменко Вадимом та Ожеговою Валеріею з Чернівців вибороли ІІ місце серед змішаних юніорських команд.
Чернівецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №22 бере участь в он-лайн конкурсі "Школобачення 2012".
У дошкільному навчальному закладі № 45 вже стало гарною традицією на честь великого свята Перемоги проводити зустріч ветеранів Великої Вітчизняної війни з дітьми та колективом установи. На святі були присутні ветерани Пудло М.В. та Бодруг С.І.
+ 1 0 Середа, 15 червня 2011, 17:45 Останнє оновлення на Четвер, 16 червня 2011, 11:46
Мова про реформи. Чи сумісні взагалі поняття «реформи» і «освіта»? За словниками, «реформа» - це «перетворення», «зміна», «перебудова». Власне, підійде будь-яке. Всі вони не такі страшні, як «реформи». Особливо ті, які вимагає проводити за «Сто днів» кожна нова влада. Зрозуміло, що в такій делікатній і консервативній сфері, як освіта, більш реально і коректно підійшов б термін «зміни». Хоча «реформи», звичайно, солідніше. Звучить!
Ну, а якщо зовсім серйозно, то неймовірні зміни в житті людської цивілізації вимагають насамперед від урядів і зовсім нестандартних і узгоджених рішень.
Ті країни, які почали пошук таких шляхів знайшли їх у сфері освіти. Класичні приклади Фінляндії, Південної Кореї, Сінгапуру сьогодні можна вже продовжити.
У цей ряд серйозно намірилася увійти і України, проголосивши освіту національним пріоритетом розвитку країни. Якщо образно уявити собі шляхи перетворень, то це як будівництво мостів. Мостів у майбутнє. Ми почали з семи.
***
Перший міст. Головне в освіті дітей - не освіта. Здоров'я важливіше.
Фізичне, психологічне, соціальне. За 20 років населення України скоротилося з 52-х мільйонів до 45-ти мільйонів. Демографи, медики, соціологи можуть це пояснити. Зрозуміти складно.
Обидва українські відомства - освітнє та охорони здоров'я - зайняли чітку позицію: пройтися по всіх «больових» точках (від народження до випускного балу) й усунути їх. До речі, визначилися, що займатися здоров'ям слід ще до народження дитини. Уже розробляються основи «допологової педагогіки та психології».
Усі нові програми, архітектурні проекти, режими занять, харчування, диспансеризація тощо будуть формуватися і узгоджуватиметься тільки під кутом зору - зберегти і відновити здоров'я дітей.
***
Міст другий. Вищою освітою треба вважати дошкільну.
Як кажуть японці, після трьох уже пізно. Додамо, а після п'яти - марно.
У жовтні 2010-го року Всесвітній Форум ЮНЕСКО з дошкільної освіти підтвердив майже одноголосно (а це 137 країн) - фундамент освіти й основа формування особистості закладаються в дошкільному віці! У цьому напряміУкраїна за останній рік зробила рішучі кроки.
Внесено зміни до Закону. Дошкільна освіта (5-6 років) стала обов'язковою. Для п'ятирічок затверджена програма «Впевнений старт». Відбувся Перший Всеукраїнський з'їзд працівників дошкільної освіти. Створена їх професійна Асоціація. З'явилися нові журнали та газети, радіо і телепередачі для батьків і дітей. Як колись висловився міністр, розпочався «Хрестовий похід» за повернення і будівництво дитячих садів.
Керівництво держави виносить питання на засідання уряду про дошкільну освіту поряд з найважливішими економічними та соціальними проблемами. Затверджена державна програма розвитку дошкільної освіти до 2017-го року. Розгляд питань про освіту у Президента України починається з розгляду проблем найменших (дітей).
Можна сказати, що міст «Вища дошкільна освіта» будує вся країна.
***
Третій. Зміст і є якість.
Стандарти освіти, програми, куррікулума, кому яке слово подобається. Суть одна - зміст освіти.
Чому ми вчимо дітей? Навіщо саме цього? У якому обсязі і послідовності? Усе це і є основні питання змін в освіті. Найглибші і найскладніші. Стандарти не змінювалися в Україні вже десять років. У сьогоднішній науці десять років рахують за тисячу.
Уряд України після палких дискусій (і це корисно) затвердив стандарти початкової школи. Ми спробували врахувати і власні традиції, і зарубіжні успіхи. В Україні з 1-го вересня 2012-го року будуть вивчати у всіх школах іноземну мову з першого класу, а інформатику з другого. Списувати особливо нема в кого, аналога в Європі практично не існує.
Уже розроблена, і почалося обговорення концепції стандартів всієї середньої школи.
***
Міст четвертий - «ІКТ-міст».
Новий зміст освіти без нових технологій навчання - як не запилена квітка.
Сьогодні це одне зі слабких місць в українській освіті. Щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), ми в кінці першої сотні країн світу. А можемо бути (як космічна країна і батьківщина європейської електроніки) в першій десятці. І будемо!
Для цього уряд затвердив державну програму широкомасштабного використання ІКТ у навчальному процесі «Сто відсотків», розроблений національний проект «Відкритий світ». Охочих приєднатися до цих проектів достатньо - наука, бізнес, інвестори.
Дивись, наприкінці будівництва «ІКТ-мосту» з'явиться можливість і освітній супутник запустити!
***
П'ятий міст. Новій школі - новий учитель.
На жаль, це неминуче. Прийшов час з планера пересідати на «Руслан».
Усім зрозуміло, що у цього мосту найскладніша конструкція. Кожен п'ятий вчитель в Україні пенсійного віку. А 30-40 років роботи в школі...
Назва головної книги всесвітньо відомого українського педагога Василя Сухомлинського «Серце віддаю дітям» - це не красива фраза, а швидше, медичний висновок.
Із багатьох причин (у тому числі демографічних) реальна заробітна плата вчителів не росте. Обіцянки підняти вчителя на недосяжну висоту на практиці більше схожі на бажання позбутися докучливих прохачів. Молодь школу як роботу не обирає.
Як і раніше, особливо перед виборами, багато обіцянок, декларацій і мало сміливих і рішучих кроків влади на місцях. Проблем багато, і навіть ті керівники, які щиро хочуть їх вирішувати, не завжди розуміють з чого починати. Але що вселяє оптимізм? Розуміння складності проблем і твердий намір докорінно змінити становище вчительства.
За ініціативи вищого керівництва країни готується Всеукраїнський з'їзд працівників освіти. Саме на ньому й будуть розглянуті питання стратегічного розвитку освіти. Серед найважливіших документів - і оновлена державна програма «Вчитель».
***
Міст шостий. Якість управління освітою - цей міст не вимагає великих витрат.
Розумний керівник завжди знайде нехай тимчасовий, але вихід з будь-якої ситуації. Непрофесіонал може знищити все.
Біда наша в тому, що вертикаль влади, в тому числі і в освіті, стала місцем, де розвішують прапори політичні партії.
За останні п'ять-шість років тільки одиниці керівників районних, міських, обласних управлінь освіти змогли не підлаштовуватися під кольори політичних партій, а працювати виключно під державним.
За останній рік міністерство значно скоротило кількість усіляких інформаційних довідок, звітів тощо, але в школі мало що змінюється. Місцева влада завжди знайде невластиву вчителю роботу. Зрозуміти її можна, а на кого ще спертися? Школа, як і раніше, залишається надійним виконавцем, а вчителі все так само законослухняні.
Створити нові програми, впровадити новітні технології, змінити систему підготовки і перепідготовки вчителів - ці мости ми побудуємо. А от якість управління більше нагадує поки що понтонну переправу, а не міст. На жаль... Що робити? Ведемо активний пошук законодавчих рішень, вивчаємо досвід, радимося з тими, кого поважає учительство, з успішними керівниками. Контури та креслення цього моста вже видніються.
***
Сьомий і останній. Міст стратегічного призначення - експериментальний.
Адже майбутнє - це не тільки завтра. Аналіз тем наукових дисертацій, експериментальних проектів, майданчиків, матеріали виставок педагогічних інновацій засмучує. Національна доктрина стратегії розвитку освіти вимагає серйозної корекції.
Міністерство вже зайнялося зміною структури своїх науково-дослідних інститутів. Уперше в самому відомстві з'явився відділ експериментальної педагогіки. Відбулася Всеукраїнська естафета педагогічних інновацій «Нові горизонти української школи». Мета - побачити в інших те, чого немає у себе. Придумав сам - поділись із сусідом. Без наказів і повчань. Основні струни - почуття професійного самолюбства. Благо, інтерес до цього ще живий! Підтвердження тому книга «1000 +1 ідея сучасної української школи».
Шановні колеги!
Звичайно, будь-яке будівництво бачиться по-різному: з майстерні архітектора, виконроба, будівельного майданчика. Але якщо мета одна, яка різниця в термінології і лексиці.
Усе більше переконуємося, що навчити і примирити нас можуть тільки діти, а оцінки ... оцінки виставить час і люди.
Україна будує мости. Вони різні. Через Дніпро, щоб залишатися єдиною. Через дороги, щоб стали безпечними. І мости в майбутнє. Звичайно їх більше, ніж сім. Але всі вони для наших дітей. Час це зрозуміти.
Автор: заступник міністра освіти і науки, молоді та спорту Борис Жебровський
Джерело:IA"Свiт освiт"
| Хімічний елемент під номером 112 нарешті отримав назву< Попередня | Наступна >Таблиця Д.Менделеєва поповнилась новими елементами |
|---|
На сьогоднішній день Україна є європейським лідером з дитячого алкоголізму, і в цілому посідає останні місця за рівнем здоров'я молоді. Про це на прес-конференції повідомив депутат від Партії регіонів Віктор Корж, передає УНН. 
На Буковині 86% випускників склали ЗНО. 267 випускників загальноосвітніх навчальних закладів не з'явилися на зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури в Чернівецькій області 2-го червня. Про це ІА «Світ освіт» повідомили у прес-службі Чернівецької ОДА.
