Рекомендації щодо організації профільного навчання

+ 1

0

Четвер, 17 березня 2011, 12:13 Останнє оновлення на Четвер, 17 березня 2011, 12:15 Написав Мазуряк Семен Васильович

РЕКОМЕНДАЦІЇ   ЩОДО   ОРГАНІЗАЦІЇ   ПРОФІЛЬНОГО   НАВЧАННЯ

(з досвіду роботи Чернівецького ліцею № 3)

у системі набору учнів:

• безпосереднє й через ЗМІ інформування учнів та їхніх батьків щодо напрямків діяльності ліцею як профільного освітнього закладу та шляхів їхньої реалізації;
• зачислення у класи основної школи за конкурсним набором на підставі оцінювання знань з профільних предметів;
• зачислення у 10-ті класи на основі оцінки загального вмісту портфоліо учня, що складається протягом отримання ним допрофільної підготовки;
• індивідуальні предметні та психологічні консультації для учнів, що виявили бажання вступити до ліцею, та їхніх батьків;
• визначення професійної орієнтації учнів при здійсненні конкурсного відбору та на етапі допрофільного навчання;
• збереження постійної можливості для зміни індивідуальної освітньої траєкторії учня (за умов постійної співпраці з психологічною службою ліцею та батьками ліцеїста) через вільний вибір елективних курсів та факультативів або навіть переходу в навчальний заклад іншої профільності.

у меті та змісті профільної освіти:

• орієнтація результатів навчання на вимоги ЗНО та професійних освітніх закладів;
• перехід змісту освіти на компетентісний підхід з чітким визначенням переліку обов’язкових результатів навчання, розвитку та виховання ліцеїстів;
• диференціація рівнів викладання предметів на: державний базовий інваріантний компонент (забезпечує проходження ЗНО з відповідного предмету), обов’язковий для вивчення профільний варіативний компонент (забезпечує поглиблене вивчення предмету для подальшого отримання професійної освіти) та елективний компонент (забезпечує допрофесійну підготовку, розширення базових та профільних курсів, дозволяє виявити специфіку та вимоги певної професійної діяльності);
• навчання ліцеїстів способам самопізнання, профільного та професійного самовизначення;
• забезпечення реалізації у змісті та організації навчального-виховного процесу основних мотивів вибору учнем профілю навчання: інтересу до професії, наявності спеціальних здібностей, інтересу до профільного шкільного предмету, привабливості особистісних рис вчителя або фахівця-практика, можливості творчості та новизни у навчанні.

у педагогічній системі:

• використання поряд з класно-урочною системою блочно-модульної та лекційно-семінарської систем, застосування проектної технології;
• розширення форм співпраці з професійними освітніми закладами: залучення до здійснення навчання за спеціальними та елективними курсами фахівців з професійних закладів освіти; участь вчителів та учнів у наукових семінарах, конференціях, що організуються у ВНЗ; проведення літньої практики на базі ВНЗ;
• обов’язковий психолого-педагогічний супровід професійного самовизначення учнів.

у плануванні навчального процесу:

• спрямування навчальних планів ліцею на досягнення наступних результатів:

-          вивчення всіх предметів загальноосвітнього циклу як обов’язкових;

-          отримання учнями освіти з кожного конкретного предмету згідно із заданим стандартом (загальноосвітнім, підсиленим, поглибленим, профільним) за умов відсутності їхнього перевантаження;

-          забезпечення профілізації навчання через систему спецкурсів допрофесійної спрямованості;

-          забезпечення варіативності та особистісно-орієнтованої спрямованості навчання через систему курсів за вибором та факультативів.

• навчальний план ІІ (допрофільного) ступеня загальної освіти класів основної школи передбачає вивчення предметів на 2-х рівнях: загальноосвітньому та підсиленому або поглибленому, а також відвідування учнями курсів за вибором і факультативів. Головне завдання допрофільного ступеня освіти – забезпечити свідоме визначення учнем подальшого профілю навчання та майбутньої професійної спрямованості;
• навчальний план ІІІ (профільного) ступеня загальної освіти класів старшої школи передбачає вивчення предметів на 2-х рівнях: загальноосвітньому та поглибленому з профілізацією навчання через систему спецкурсів, курсів за вибором та факультативів. Головне завдання профільного ступеня освіти – забезпечити якісну допрофесійну підготовку учня, підготувати його до отримання спеціальної освіти за обраним фахом;
• складання розкладу навчальних занять із забезпеченням можливості вільного вибору учнями елективних курсів, факультативів та гуртків, а також урахуванням інтеграції ліцею з професійними освітніми закладами;
• з метою створення умов для реалізації концепції профільного навчання використання права самостійно розподіляти години на вивчення навчальних дисциплін у межах 15% від загальної кількості годин, передбачених стандартним навчальним планом.

у технології  навчання:

• використання технологій особистісно-орієнтованого навчання та таких, що ураховують вікові особливості учнів (інтерактивних методик, пошуково-дослідницької та проектної діяльності тощо);
• широке використання різноманітних форм практичної діяльності учнів (екскурсії, лабораторні роботи, предметні практикуми, творчі роботи);
• збільшення обсягу самостійної роботи учнів (у першу чергу, в класі), підвищення їхньої особистої відповідальності за результати навчання.
• регулярна позакласна робота, де розглядаються вузько спрямовані питання, що пов’язані з профілем навчання: гуртки, групові та індивідуальні консультації з питань навчальних програм базових предметів та спецкурсів, що викликали в учнів особливий інтерес або певні труднощі при вивченні, діяльність ліцейної наукової організації «Імпульс», проведення предметних тижнів, екскурсій, предметних вечорів, шкільних олімпіад, конкурсів, учнівських конференцій, ділових ігор.

у системі контролю та оцінювання знань і умінь учнів:

• забезпечення відповідності змісту контролю знань і умінь учнів вимогам рівня вивчення конкретної навчальної дисципліни;
• формування в учнів умінь рефлексії та самооцінки власної навчально-пізнавальної діяльності;
• використання комплексного оцінювання за допомогою персональних «портфоліо».

у змісті методичної роботи вчителів:

• освоєння інноваційних педагогічних технологій, вивчення та раціональне впровадження перспективного педагогічного досвіду, висування та апробація власних педагогічних інновацій;
• засвоєння сутності та використання особистісно-орієнтованого, діяльнісного та компетентісного підходів у навчанні та вихованні;
• оволодіння комп’ютерними технологіями нового покоління;
• розробка тематичного та поурочного планування з дотриманням відповідності змісту, систем та технологій навчання;
• створення авторських елективних курсів, програм факультативів та гуртків, що підвищують якість допрофільної та профільної підготовки учнів;
• створення авторських навчально-методичних комплексів для організації навчання за медичним профілем;
• використання банку даних про професійні заклади освіти, напрямки спеціалізації в них та реальні потреби регіонального та державного ринків праці.

Attachments:

Рекомендації щодо профільного навчання.doc

[ ]

43 Kb