Зв'язок
  • VIVAT переможцям!

    VIVAT переможцям!

  • «Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

    «Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

  • Семінар-практикум для вчителів інформатики

    Семінар-практикум для вчителів інформатики

  • Семінар-практикум  вчителів французької мови

    Семінар-практикум вчителів французької мови

  • Нові досягнення юних математиків

    Нові досягнення юних математиків

VIVAT переможцям!

0987654321Вислів "To be smart!" або "Будь розумним!" насправді став девізом учнівської олімпійської збірної у 2017 році. Починаючи з 20 березня по 7 квітня проходили Всеукраїнські учнівські олімпіади. 51 учень міста Чернівці гідно захистили честь області на Всеукраїнському рівні. За попередніми результами наші учні здобули 27призових місць, що на сім більше порівняно з минулим навчальним роком. Приємно, що серед них є чотири дипломанти І ступеня. Найбільш вдалими є виступи учнів на олімпіадах з фізики та хімії - по чотири призових місця; з математики, астрономії, французької мови - по три перемоги. Відкриттям року стала учениця 8 класу Чернівецького ліцею №1- Цепілова Олександра, яка вперше взяла участь у олімпіадах Всеукраїнського рівня і здобула два призових місця - з математики та фізики. Два дипломи третього ступеня з фізики та астрономії також виборов учень Чернівецької гімназії №5 - Качур Артур. Отже, не зважаючи на обмеження у кількості учасників IV етапу через брак фінансування, учні нашого міста достойно презентують свої знання та результати тривалої роботи їх вчителів-тьюторів.

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

«Будь заощадливим і бережи те, що маєш!»

CIMG0292В ДНЗ №1 оголошено «Тиждень енергозбереження» під час цього періоду проходив конкурс дитячих робіт. Діти в своїх роботах зображували економне використання світла, води і газу.
Так, малята середньої групи разом з вихователями Пасер М. Я. та гномом-економом подорожували по різних державах світу ознайомлюючись з їх валютою. Залучивши батьків до сюжетно-рольової гри «Супермаркет» дорослі взявши на себе роль покупців, а малята були адміністраторами, менеджерами, касирами.
Діти румуномовної групи з вихователем Панфіловою В.Д. показали знання з економічного виховання у формі гри. Відвідуючи «Мінімаркет» малята грали з великим задоволенням та бажанням.
Старші дошкільники з вихователем Н.І. Зегрею продемонстрували справжніх заощаджувальників різних ресурсів. При цьому використовували багато прислів′їв, приказок, художнього слова. Великим враженням у дітей залишився екскурс - огляд філіалу ПриватБанку. Керуюча віділенням Приват Банку ознайомила з роботою і різними функціями банківських справ.
З батьками, які були присутні проведено анкетування: «Бережи, заощаджуй і цьому сам навчай інших».
Завідувач ДНЗ №1 Н.В.Бойко.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Семінар-практикум для вчителів інформатики

image-0-02-05-4103eb1c1f0c5a4bd8c3afbe1efe7f8da7e32b7f21af049ed72c95f20f7220bf-V
Ми позбавляємо дітей майбутнього,
якщо продовжуємо вчити сьогодні так,
як вчили цьому вчора.
Джон Дьюн
29 березня 2017 року на базі Чернівецької гімназії № 5 відбувся семінар-практикум для вчителів інформатики з проблеми: «Використання інтерактивних методів навчання на уроках інформатики».
Семінар відкрила методист ММЦ закладів освіти управління освіти Чернівецької міської ради Терлецька Інна Дмитрівна, яка обґрунтувала актуальність та перспективність вибраної проблеми. Директор школи Мінакова Тетяна Георгіївна представила навчальний заклад та кафедру вчителів інформатики.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Семінар-практикум вчителів французької мови

29.03.2017 р. на базі Чернівецької гімназії №3 відбувся семінар-практикум вчителів французької мови на тему "ЗНО – підвищення рівня освіти та забезпечення реалізації конституційних прав випускника на рівний доступ до якісної освіти".
DSC 0191
Лакуста А.І. ознайомила присутніх з матеріалами обласного семінару-тренінгу вчителів французької мови з питань підготовки учнів до складання ЗНО з французької мови. Про формулу успішного проходження тестування, переваги і слабкі місця тесту говорила заступник з НВР гімназії Павлюк М.І.
Шість кроків успішної здачі ЗНО запропонувала методист ММЦ Недужко Л.М. Корисним досвідом багаторічних апробацій тестових завдань ЗНО з французької мови на базі гімназії №3 поділилась Провальська Г.М.
e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...

Нові досягнення юних математиків

2IV Київська відкрита олімпіада з лінгвістики відбулася 11-12 березня на базі спеціалізованої школи № 52 в місті Києві. Олімпіада традиційно проходила в два тури: особистий і командний. Командний тур пройшов у суботу, 11 березня, і в ньому взяли участь 44 команди. Особистий тур відбувся у неділю, 12 березня, окремо у двох заліках: для молодших класів (6-8 класи) і для старших (9-11 класи).

e-max.it: your social media marketing partner
Детальніше...
Previous
Наступна

Цивільний Захист

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про охорону праці

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 49, ст.668 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 2695-XII ( 2695-12 ) від 14.10.92, ВВР, 1992, N 49, ст.669 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 196/96-ВР від 15.05.96, ВВР, 1996, N 31, ст. 145
N 783-XIV ( 783-14 ) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 -
редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності
Законом про Державний бюджет України на 2000 рік }

{ В редакції Закону
N 229-IV ( 229-15 ) від 21.11.2002, ВВР, 2003, N 2, ст.10 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1331-IV ( 1331-15 ) від 25.11.2003, ВВР, 2004, N 14, ст.205
N 1344-IV ( 1344-15 ) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250
N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,
ст.267
N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18
N 1026-V ( 1026-16 ) від 16.05.2007, ВВР, 2007, N 34, ст.444
N 345-VI ( 345-17 ) від 02.09.2008, ВВР, 2008, N 42-43, ст.293
N 1454-VI ( 1454-17 ) від 04.06.2009, ВВР, 2009, N 44, ст.654
N 2185-VI ( 2185-17 ) від 13.05.2010, ВВР, 2010, N 28, ст.353
N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 34, ст.486
N 2562-VI ( 2562-17 ) від 23.09.2010, ВВР, 2011, N 6, ст.47
N 3038-VI ( 3038-17 ) від 17.02.2011, ВВР, 2011, N 34, ст.343
N 3395-VI ( 3395-17 ) від 19.05.2011, ВВР, 2011, N 50, ст.537
N 3458-VI ( 3458-17 ) від 02.06.2011, ВВР, 2011, N 50, ст.551
N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

{ У тексті Закону слова "спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади" у всіх відмінках замінено словами
"центральний орган виконавчої влади" у відповідному відмінку
згідно із Законом N 1454-VI ( 1454-17 ) від 04.06.2009 }

{ У тексті Закону слова "центральний орган виконавчої влади у
галузі охорони здоров'я" та "центральний орган виконавчої
влади в галузі охорони здоров'я" в усіх відмінках замінено
словами "центральний орган виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони здоров'я" у
відповідному відмінку; слова "центральний орган виконавчої
влади в галузі освіти та науки" в усіх відмінках - словами
"центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування
державної політики у сфері освіти і науки" у відповідному
відмінку, а слова "центральний орган виконавчої влади з
нагляду за охороною праці" в усіх відмінках - словами
"центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері охорони праці" у відповідному відмінку
згідно із Законом N 5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012 }

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації
конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у
процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови
праці, регулює за участю відповідних органів державної влади
відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни
праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок
організації охорони праці в Україні.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення понять і термінів

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і
лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на
збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі
трудової діяльності.

Роботодавець - власник підприємства, установи, організації
або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду
діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує
найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації,
установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим
договором (контрактом).

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних
осіб, які відповідно до законодавства використовують найману
працю, та на всіх працюючих.

Стаття 3. Законодавство про охорону праці

Законодавство про охорону праці складається з цього Закону,
Кодексу законів про працю України ( 322-08 ), Закону України "Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного
випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 ) та прийнятих
відповідно до них нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого
надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що
передбачені законодавством України про охорону праці,
застосовуються норми міжнародного договору...

e-max.it: your social media marketing partner

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про зону надзвичайної екологічної ситуації

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 42, ст.348 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199 }

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення зони надзвичайної екологічної ситуації

Зона надзвичайної екологічної ситуації - окрема місцевість
України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація.

Надзвичайна екологічна ситуація - надзвичайна ситуація, при
якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому
природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних
заходів з боку держави.

Негативні зміни в навколишньому природному середовищі - це
втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та
ресурсів внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного
середовища, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших
факторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності
людини та провадження господарської діяльності в цих умовах.

Стаття 2. Законодавство про зону надзвичайної екологічної
ситуації

Законодавство про зону надзвичайної екологічної ситуації
базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і складається із
законів України "Про охорону навколишнього природного середовища"
( 1264-12 ), "Про аварійно-рятувальні служби" ( 1281-14 ), "Про
правовий режим надзвичайного стану" ( 1550-14 ), цього Закону та
інших законів, а також прийнятих відповідно до них
нормативно-правових актів.

Стаття 3. Основні завдання Закону та сфера його дії

Основними завданнями цього Закону є:

правове регулювання відносин, що виникають під час здійснення
надзвичайних заходів, спрямованих на захист життя та здоров'я
людей і нормалізацію екологічного стану на території зони
надзвичайної екологічної ситуації;

визначення порядку встановлення правового режиму зони
надзвичайної екологічної ситуації, його організаційного,
фінансового та матеріально-технічного забезпечення, у тому числі
відповідного режиму використання, охорони та відтворення природних
ресурсів;

встановлення порядку залучення юридичних та фізичних осіб до
участі у надзвичайних заходах на території зони та відшкодування
вартості виконаних ними робіт;

визначення порядку відшкодування шкоди, заподіяної юридичним
та фізичним особам внаслідок виникнення надзвичайних екологічних
ситуацій або проведення робіт з ліквідації їх наслідків.

Стаття 4. Основні принципи регулювання правового режиму в
зоні надзвичайної екологічної ситуації

Основними принципами регулювання правового режиму в зоні
надзвичайної екологічної ситуації є:

пріоритет захисту життя та здоров'я людей;

непорушність конституційних прав і свобод людини і
громадянина;

комплексність заходів, спрямованих на нормалізацію
екологічного стану;

забезпечення населення достовірною інформацією про стан
довкілля, можливу загрозу для життя та здоров'я людей і про
виконання заходів, спрямованих на нормалізацію екологічного стану;

невідворотність відповідальності осіб, винних у виникненні чи
ускладненні надзвичайної екологічної ситуації....

e-max.it: your social media marketing partner

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про захист населення від
інфекційних хвороб

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2000, N 29, ст. 228 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 913-IV ( 913-15 ) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.321
N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199
N 723-V ( 723-16 ) від 13.03.2007, ВВР, 2007, N 22, ст.294
N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511
N 4496-VI ( 4496-17 ) від 13.03.2012, ВВР, 2013, N 2, ст.4
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

{ У тексті Закону слова "спеціально уповноважений центральний
орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я" у всіх
відмінках замінено словами "центральний орган
виконавчої влади, що забезпечує формування державної
політики у сфері охорони здоров'я" у відповідному відмінку
згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади
діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої
на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини,
локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює
права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у
сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:

інфекційні хвороби - розлади здоров'я людей, що викликаються
живими збудниками (вірусами, бактеріями, рикетсіями,
найпростішими, грибками, гельмінтами, кліщами, іншими патогенними
паразитами), продуктами їх життєдіяльності (токсинами),
патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб
здоровим і схильні до масового поширення; ( Абзац другий статті 1
в редакції Закону N 913-IV ( 913-15 ) від 05.06.2003 )

небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби, що
характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я в
окремих хворих і становлять небезпеку для їх життя та здоров'я;

особливо небезпечні інфекційні хвороби - інфекційні хвороби
(у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що
характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров'я у
значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким
поширенням цих хвороб серед населення;

джерело збудника інфекційної хвороби (далі - джерело
інфекції) - людина або тварина, заражені збудниками інфекційної
хвороби;

дезінфекційні заходи (дезінфекція, дезінсекція, дератизація)
- заходи щодо знищення у середовищі життєдіяльності людини
збудників інфекційних хвороб (дезінфекція) та їх переносників -
комах (дезінсекція) і гризунів (дератизація);

епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед
населення відповідної території за короткий проміжок часу;

епідемічна ситуація - показник епідемічного благополуччя
території (об'єкта) у певний час, що характеризується рівнем і
динамікою захворювання людей на інфекційні хвороби, наявністю або
відсутністю відповідних факторів передачі інфекції та іншими
обставинами, що впливають на поширення інфекційних хвороб;

благополучна епідемічна ситуація - інфекційні хвороби не
реєструються або реєструються їх поодинокі випадки, відсутні
сприятливі умови для поширення цих хвороб;

нестійка епідемічна ситуація - рівень захворювання людей на
інфекційні хвороби не перевищує середні багаторічні показники,
проте є сприятливі умови для поширення цих хвороб;

неблагополучна епідемічна ситуація - рівень захворювання
людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні
показники, реєструються спалахи інфекційних хвороб;

інкубаційний період - максимальний відрізок часу, що минає
від моменту зараження людини збудниками інфекційної хвороби до
появи перших симптомів цієї хвороби;

ізолятор - спеціалізований заклад охорони здоров'я,
призначений для госпіталізації контактних осіб з метою їх
обстеження, профілактичного лікування та здійснення медичного
нагляду за ними;

обсерватор - спеціалізований заклад охорони здоров'я,
призначений для госпіталізації осіб, які виявили бажання покинути
територію карантину, з метою їх обстеження та здійснення медичного
нагляду за ними;

календар профілактичних щеплень (далі - календар щеплень) -
нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади, що
забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я,
яким встановлюються перелік обов'язкових профілактичних щеплень та
оптимальні строки їх проведення;

контактні особи - особи, які перебували в контакті з джерелом
інфекції, внаслідок чого вони вважаються зараженими інфекційною
хворобою;

карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що
застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних
інфекційних хвороб;

медичні імунобіологічні препарати - вакцини, анатоксини,
імуноглобуліни, сироватки, бактеріофаги, інші лікарські засоби, що
застосовуються в медичній практиці з метою специфічної
профілактики інфекційних хвороб;

носій збудника інфекційної хвороби (далі - бактеріоносій) -
людина, в організмі якої виявлено збудників інфекційної хвороби
при відсутності симптомів цієї хвороби;

обмежувальні протиепідемічні заходи - медико-санітарні та
адміністративні заходи, що здійснюються в межах осередку
інфекційної хвороби з метою запобігання її поширенню;

осередок інфекційної хвороби - місце (об'єкт, територія), де
виявлено джерело інфекції та відповідні фактори передачі інфекції;

санітарно-протиепідемічні правила і норми -
нормативно-правові акти (накази, інструкції, правила, положення
тощо) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує
формування державної політики у сфері охорони здоров'я, вимоги
яких спрямовані на запобігання виникненню та поширенню інфекційних
хвороб;

протиепідемічні заходи - комплекс організаційних,
медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних,
адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою
запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та
ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій;

профілактичні щеплення - введення в організм людини медичних
імунобіологічних препаратів для створення специфічної
несприйнятливості до інфекційних хвороб;

поствакцинальні ускладнення - важкі та (або) стійкі розлади
здоров'я, викликані застосуванням медичних імунобіологічних
препаратів;

спалах інфекційної хвороби - декілька захворювань на
інфекційну хворобу, пов'язаних між собою спільним джерелом та
(або) фактором передачі інфекції;

санітарна охорона території України - система організаційних,
медико-санітарних, санітарно-гігієнічних,
лікувально-профілактичних та протиепідемічних заходів, спрямованих
на запобігання занесенню та поширенню на території України
особливо небезпечних інфекційних хвороб, а в разі їх виникнення -
на недопущення поширення цих хвороб за межі України, а також на
запобігання ввезенню на територію України товарів, хімічних,
біологічних і радіоактивних речовин, відходів та інших вантажів,
небезпечних для життя та здоров'я людини;

фактори передачі збудників інфекційних хвороб (далі - фактори
передачі інфекції) - забруднені збудниками інфекційних хвороб
об'єкти середовища життєдіяльності людини (повітря, грунт, вода,
харчові продукти, продовольча сировина, кров та інші біологічні
препарати, медичні інструменти, предмети побуту тощо), а також
заражені збудниками інфекційних хвороб живі організми, за участю
яких відбувається перенесення збудників інфекційних хвороб від
джерела інфекції до інших осіб.

Стаття 2. Законодавство про захист населення від інфекційних
хвороб

Відносини у сфері захисту населення від інфекційних хвороб
регулюються Основами законодавства України про охорону здоров'я
( 2801-12 ), законами України "Про забезпечення санітарного та
епідемічного благополуччя населення" ( 4004-12 ), "Про запобігання
захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та
соціальний захист населення" ( 1972-12 ), цим Законом, іншими
нормативно-правовими актами.
...

e-max.it: your social media marketing partner

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 22, ст.115 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2397-III ( 2397-14 ) від 26.04.2001, ВВР, 2001, N 30, ст.139
N 1248-VI ( 1248-17 ) від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 34-35, ст.506
N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

{ У назві та тексті Закону слова "іонізуючих випромінювань"
в усіх відмінках замінено словами "іонізуючого
випромінювання" у відповідних відмінках згідно із Законом
N 2397-III ( 2397-14 ) від 26.04.2001 }

Цей Закон спрямований на забезпечення захисту життя, здоров'я
та майна людей від негативного впливу іонізуючого випромінювання,
спричиненого практичною діяльністю, а також у випадках радіаційних
аварій, шляхом виконання запобіжних та рятувальних заходів і
відшкодування шкоди.

Р о з д і л I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому
значенні:
втручання - будь-яка дія, спрямована на зменшення опромінення
або запобігання йому чи можливості опромінення людини від джерел,
що не належать до сфери контрольованої практичної діяльності або
які вийшли з-під контролю;
ефективна доза опромінення - розрахункова доза опромінення
людини, яка враховує вклади ефектів опромінення різних органів і
тканин людини на стан її здоров'я у цілому;
критична група людей - однорідна за умовами життя, віком і
статтю група, яка може отримати максимальні ефективні дози
опромінення за певним шляхом опромінення внаслідок практичної
діяльності;
опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання, яке
може бути зовнішнім опроміненням внаслідок практичної діяльності
від джерел іонізуючого випромінювання поза тілом людини або
внутрішнім опроміненням від джерел іонізуючого випромінювання, які
знаходяться всередині тіла людини;
опромінення населення - опромінення, якого зазнає (зазнала)
людина від ядерних установок і джерел іонізуючого випромінювання,
за винятком професійного і медичного опромінення та опромінення, агентство недвижимости Иркутск
зумовленого місцевим природним радіаційним фоном;
опромінення професійне - опромінення персоналу в процесі його
роботи;
основна дозова межа опромінення - максимально допустимий
рівень індивідуальної ефективної дози опромінення людини,
встановлений цим Законом, перевищення якого вимагає застосування
заходів щодо захисту людини;
практична діяльність - діяльність людини, під час здійснення
якої запроваджуються додаткові джерела випромінювання або
додаткові шляхи опромінення, чи збільшується кількість людей, які
підпадають під вплив опромінення, внаслідок якої збільшуються
величини опромінення, його ймовірність або кількість опромінених
людей;
природний радіаційний фон - опромінення, зумовлене космічним
випромінюванням та випромінюванням природних радіонуклідів,
природно розподілених у землі, воді, повітрі та інших елементах
біосфери;
рівень втручання - очікувана розрахункова величина дози
опромінення людини, яка зумовлює необхідність обов'язкового вжиття
заходів щодо захисту людини від впливу іонізуючого випромінювання.

e-max.it: your social media marketing partner

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про боротьбу з тероризмом

{ Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, N 25, ст.180 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2600-IV ( 2600-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 25, ст.335
N 3200-IV ( 3200-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.116
N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511
N 1900-VI ( 1900-17 ) від 16.02.2010, ВВР, 2010, N 19, ст.151
N 2258-VI ( 2258-17 ) від 18.05.2010, ВВР, 2010, N 29, ст.392
N 2592-VI ( 2592-17 ) від 07.10.2010, ВВР, 2011, N 10, ст.63
N 3266-VI ( 3266-17 ) від 21.04.2011, ВВР, 2011, N 43, ст.449
N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012
N 5502-VI ( 5502-17 ) від 20.11.2012
N 406-VII ( 406-18 ) від 04.07.2013 }

Цей Закон з метою захисту особи, держави і суспільства від
тероризму, виявлення та усунення причин і умов, які його
породжують, визначає правові та організаційні основи боротьби з
цим небезпечним явищем, повноваження і обов'язки органів
виконавчої влади, об'єднань громадян і організацій, посадових осіб
та окремих громадян у цій сфері, порядок координації їх
діяльності, гарантії правового і соціального захисту громадян у
зв'язку із участю у боротьбі з тероризмом.

Положення цього Закону не можуть бути застосовані як підстава
для переслідування громадян, які, діючи в межах закону, виступають
на захист своїх конституційних прав і свобод.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому
значенні:

тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у
свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом
захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування
населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи
здоров'я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних
дій з метою досягнення злочинних цілей;

терористичний акт - злочинне діяння у формі застосування
зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за
які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. У разі,
коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів,
передбачених статтями 112, 147, 258-260, 443, 444, а також
іншими статтями Кримінального кодексу України ( 2341-14 ),
відповідальність за їх вчинення настає відповідно до Кримінального
кодексу України;

активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються
фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого
на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, - кошти, майно, майнові і
немайнові права, що повністю або частково, прямо чи опосередковано
належать або перебувають під контролем осіб, що пов'язані з
провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано
міжнародні санкції, та активи, які отримані або походять від таких
коштів, майна, майнових і немайнових прав, а також інші активи
зазначених осіб; { Статтю 1 доповнено новим абзацом згідно із
Законом N 3266-VI ( 3266-17 ) від 21.04.2011 }

технологічний тероризм - злочини, що вчиняються з
терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної,
бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї масового ураження
або її компонентів, інших шкідливих для здоров'я людей речовин,
засобів електромагнітної дії, комп'ютерних систем та
комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і
руйнування потенційно небезпечних об'єктів, які прямо чи
опосередковано створили або загрожують виникненням загрози
надзвичайної ситуації внаслідок цих дій та становлять небезпеку
для персоналу, населення та довкілля; створюють умови для аварій і
катастроф техногенного характеру;

терористична діяльність - діяльність, яка охоплює:

планування, організацію, підготовку та реалізацію
терористичних актів;

підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над
фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних
об'єктів у терористичних цілях;

організацію незаконних збройних формувань, злочинних
угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп
для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких
актах;

вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;

пропаганду і поширення ідеології тероризму;

фінансування та інше сприяння тероризму; { Абзац статті 1 в
редакції Закону N 2258-VI ( 2258-17 ) від 18.05.2010 }

фінансування тероризму - надання чи збір активів будь-якого
роду з усвідомленням того, що їх буде використано повністю або
частково для організації, підготовки і вчинення окремим терористом
або терористичною організацією визначеного Кримінальним кодексом
України ( 2341-14 ) терористичного акту, втягнення у вчинення
терористичного акту, публічних закликів до вчинення терористичного
акту, створення терористичної групи чи терористичної організації,
сприяння вчиненню терористичного акту, будь-якої іншої
терористичної діяльності, а також спроба здійснення таких дій;
{ Статтю 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 2258-VI
( 2258-17 ) від 18.05.2010 }

міжнародний тероризм - здійснювані у світовому чи
регіональному масштабі терористичними організаціями,
угрупованнями, у тому числі за підтримки державних органів окремих
держав, з метою досягнення певних цілей суспільно небезпечні
насильницькі діяння, пов'язані з викраденням, захопленням,
вбивством ні в чому не винних людей чи загрозою їх життю і
здоров'ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих
народногосподарських об'єктів, систем життєзабезпечення,
комунікацій, застосуванням чи загрозою застосування ядерної,
хімічної, біологічної та іншої зброї масового ураження;

терорист - особа, яка бере участь у терористичній діяльності;

терористична група - група з двох і більше осіб, які
об'єдналися з метою здійснення терористичних актів;

терористична організація - стійке об'єднання трьох і більше
осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у
межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила
поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення
терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо
хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну
діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів)
усієї організації;

боротьба з тероризмом - діяльність щодо запобігання,
виявлення, припинення, мінімізації наслідків терористичної
діяльності;

антитерористична операція - комплекс скоординованих
спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та
припинення злочинних діянь, здійснюваних з терористичною метою,
звільнення заручників, знешкодження терористів, мінімізацію
наслідків терористичного акту чи іншого злочину, здійснюваного з
терористичною метою;

район проведення антитерористичної операції - визначені
керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або
акваторії, отделка балконов и лоджий транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та
території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких
проводиться зазначена операція;

режим у районі проведення антитерористичної операції -
особливий порядок, який може вводитися в районі проведення
антитерористичної операції на час її проведення і передбачати
надання суб'єктам боротьби з тероризмом визначених цим Законом
спеціальних повноважень, необхідних для звільнення заручників,
забезпечення безпеки і здоров'я громадян, які опинилися в районі
проведення антитерористичної операції, нормального функціонування
державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,
установ, організацій; { Абзац двадцять перший статті 1 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 5461-VI ( 5461-17 ) від 16.10.2012 }

заручник - фізична особа, яка захоплена і (або) утримується з
метою спонукання державного органу, підприємства, установи чи
організації або окремих осіб здійснити якусь дію або утриматися
від здійснення якоїсь дії як умови звільнення особи, що захоплена
і (або) утримується.

Стаття 2. Правові основи боротьби з тероризмом

Правову основу боротьби з тероризмом становлять Конституція
України ( 254к/96-ВР ), Кримінальний кодекс України ( 2341-14 ),
цей Закон, інші закони України, Європейська конвенція про боротьбу
з тероризмом, 1977 р. ( 994_331 ), Міжнародна конвенція про
боротьбу з бомбовим тероризмом, 1997 р. ( 995_374 ), Міжнародна
конвенція про боротьбу з фінансуванням тероризму, 1999 р.
( 995_518 ), інші міжнародні договори України, згода на
обов'язковість яких надана Верховною Радою України, укази і
розпорядження Президента України, постанови та розпорядження
Кабінету Міністрів України, а також інші нормативно-правові акти,
що приймаються на виконання законів України.

Стаття 3. Основні принципи боротьби з тероризмом

Боротьба з тероризмом ґрунтується на принципах:

законності та неухильного додержання прав і свобод людини і
громадянина;

комплексного використання з цією метою правових, політичних,
соціально-економічних, інформаційно-пропагандистських та інших
можливостей; пріоритетності попереджувальних заходів;

невідворотності покарання за участь у терористичній
діяльності;

пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на
небезпеку внаслідок терористичної діяльності;

поєднання гласних і негласних методів боротьби з тероризмом;

нерозголошення відомостей про технічні прийоми і тактику
проведення антитерористичних операцій, а також про склад їх
учасників;

єдиноначальності в керівництві силами і засобами, що
залучаються для проведення антитерористичних операцій;

співробітництва у сфері боротьби з тероризмом з іноземними
державами, їх правоохоронними органами і спеціальними службами, а
також з міжнародними організаціями, які здійснюють боротьбу з
тероризмом....

e-max.it: your social media marketing partner