• Свято нагородження переможців фінальних етапів олімпіад та конкурсів

    Свято нагородження переможців фінальних етапів олімпіад та конкурсів

  • Вітаємо переможців  ХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

    Вітаємо переможців ХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

  • Вихованка ДЮСШ №4 Шелепюк Наталія - Чемпіон Європи з рогейну

    Вихованка ДЮСШ №4 Шелепюк Наталія - Чемпіон Європи з рогейну

  • Он-лайн конкурс

    Он-лайн конкурс "Школобачення 2012" в Україні!

  • Виховуємо маленьких патріотів

    Виховуємо маленьких патріотів

Свято нагородження переможців фінальних етапів олімпіад та конкурсів

21.05.2012 р. на літньому майданчику ратуші, в галереї відбулась урочиста церемонія нагородження переможців ІV етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з базових дисциплін, ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких  робіт  МАН, фінальних етапів Всеукраїнських і Міжнародних учнівських конкурсів та конференцій.

Детальніше...

Вітаємо переможців ХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика

15 травня у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка м. Києва відбулося урочисте закриття ХІІ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика та нагородження переможців. Турнір ініціював 2000 року відомий громадський діяч і бізнесмен українського походження з Канади Петро Яцик, на честь якого нині іменовано цей унікальний, найпопулярніший серед української молоді мовно-національний проект.

Детальніше...

Вихованка ДЮСШ №4 Шелепюк Наталія - Чемпіон Європи з рогейну

З 4 по 7 травня 2012 року 2 спортсмени-вихованці ДЮСШ № 4 у складі збірної команди України взяли участь у 9-му чемпіонаті Європи зі спортивного орієнтування-рогейну. Наталія Шелепюк  у парі зі спортсменкою з Вінниці посіла І місце серед жіночих юніорських команд, та Сергій Сисолетін  разом з товаришами по команді Хоменко Вадимом та Ожеговою Валеріею з Чернівців вибороли ІІ місце серед змішаних юніорських команд.

Детальніше...

Он-лайн конкурс "Школобачення 2012" в Україні!

Чернівецька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №22 бере участь в он-лайн конкурсі "Школобачення 2012".

Цього року, вперше в історії он-лайн конкурсу «Школобачення», Україна – серед країн-учасниць, а учні Чернівецької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 22 представляють Україну в «Школобаченні» 2012 з кліпом на пісню «Карпати» Н. Бучинської.

Детальніше...

Виховуємо маленьких патріотів

У дошкільному навчальному закладі № 45 вже стало гарною традицією на честь великого свята Перемоги проводити зустріч ветеранів Великої Вітчизняної війни з дітьми та колективом установи.    На святі були присутні ветерани Пудло М.В. та Бодруг С.І.

У живому коридорі слави, під урочисту музику та оплески повільно крокували ветерани. Їх радо вітали і гостинно запрошували до святкової зали всі присутні.

Детальніше...
Previous
Наступна
0
- 1

Відкривається завіса. Праворуч та ліворуч сцени стоять 2 кущі калини. На заднику сцени напис "Без верби та калини немає України".

В глибині сцени ансамбль виконує пісню "Біля млину калина" або "0й гілля-гілля" /укр. народна/, а дівчата з танцювального колективу виконують танець. У кожної в руці гілочки верби і калини. На фіналі пісні вони стають одна за одною, розкривши руки кожна по-різному, імітуючи дерева. На сцену виходять ведучі: хлопець та дівчина.

Хлопець: Струмок серед гаю як стрічечка,
Червоніє калина мов свічечка.

Дівчина:Червоніє калина, квітують поля.

Разом: Добридень тобі, Україно моя!

Хлопець: Добрий день вам, гості дорогії! Сьогодні ми розповімо вам про рослинні символи нашої країни.

Дівчина: Кожен народ має свої святині, свої символи - споетизовані образи дерев, квітів, птахів, тварин. Є вони і в нашого народу. Тополя, дуб, чорнобривці, барвінок, волошки... Та без верби і калини немає України!

Хлопець: Вони віддавна уособлюють красу України, духовну міць її народу, засвідчують любов до рідної землі.

Дівчина: Ми розповімо вам про калину, яку найбільше шанували на Україні. Не було такої хати, коло якої б вона не росла.

Хлопець: Дівчата цвітом калини прикрашали коси. Достиглі китиці розвішували попід стріхами, і вони червоніли, мов намисто.

Виконується народна пісня "Якби в лісі не цвіла калина".

Дівчина:
Ой на горі калина,
Там дівчина ходила.
Калиноньку ламала,
На козака кидала.

Виконується танець "Ой на горі калина".

Хлопець: В народі кажуть: "Червона калина - від 100 хвороб лікує". Калина така цілюща тому, що. виросла з вели-кої дівочої любові. А було це так...

Дівчина: Один парубок покохав вродливу дівчину Калину. Але батько не дозволив її брати, а посватав синові багачку Ганну. На весілля прийшла і Калина. Запросила коханого до танцю і непомітно завела його в сад, а тоді - до річки. Тут і застала їх Ганна. .Калина вигукнула: "Нехай же не буде і тобі життя з моїм коханим!" - і потягнула Ганну у воду...

Хлопець: Потонули обидві. Ганну поховали на цвинтарі, а Калину, як .душогубку - на кручі. І виріс там кущ з гіркими червоними плодами. Назвали його калиною. І стала калина сим-волом дівочої краси і кохання.

Дівчина:
Зрубав хлопець калиноньку та зробив сопілку.
Її голос калиновий причарував дівку.
Бо ж не знайти ніжнішого, чистішого, бентежнішого звуку, ніж звук калинової сопілки.

Виконується мелодія на сопілці.

Хлопець: Використовують калину у весільному обряді: ки-тицями прикрашають коровай, заквітчують вільце молодої. На столі перед нареченими ставлять букет калини, бажаючи цим краси в подружньому житті і вірного кохання. Є таке повір'я: якщо молодята хочуть щоб первістком був син, треба зробити з калини сопілку.

Дівчина: В калині, кажуть, живе материнська любов і мудрість. Є прислів'я: "Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною - коли ро-сте". Матері при народженні дітей саджати калину і вчили їх доглядати за нею.

Хлопець: Василь Скуратівський, автор книги "Берегиня" згадує; "Мама казала: "...посади, сину, калину, щоб гарний спомин був тобі та мені". А тепер дивлюся на кущ, що розрісся біля маминої хати. Неньки нема, але є калина - її мудрість, безсмертя".

Виконується пісня "Мамина коса".

Дівчина: Як символ вічної пам'яті саджали калину на цвин-тарях, на козацьких могилах. Існує ось така легенда. Було це тоді, коли на нашу землю нападали татари. В одному селі справ-ляли весілля. Багато вродливих дівчат зібралося. Раптом налеті-ли чужинці. Красуні-українки, щоб не потрапити до рук бусурманів, стали тікати на болото, де й загинули. А на болоті згодом виріс калиновий гай.

Виконується пісня "Прощай, слава".

Хлопець:
Червоно калино, чом не процвітаєш,
Молода дівчина, чом стоїш думаєш?

Виконується пісня, хореографічна група виконує танець.

Дівчина: Заміжжя - велика зміна в житті дівчат. І бентежні роздуми мимоволі обступають серце... /Читається уривок "У домі турботливої матері"/.

Хлопець:
Ой ти дівчино, червона калина,
Як мені на тебе дивитися мило.

/Фольклорно-етнографічний танець "Васелички"/.

/Читається уривок - Шевченко Т. "Тече вода з-під явора"/.

Дівчина: Є вірш "Калина" у Лесі Українки. Написала вона його в тяжку годину, після похорону свого друга Сергія Мержинського. Біль поетеси вилився в такі рядки:
У лузі калина так рясно цвіте,
Під тою калиною мене мила жде.
Гнеться, гнеться калинонька,
Десь там моя дівчинонька.
Вона гнеться, погинає -
Десь там мене вспоминає".

Хлопець:
Пішли дівоньки в долину
По червоную калину,
Калиноньку ламали,
Пісеньки співали.

Виконується пісня "Ой, я молода, калину ламала".

На сцену виходять усі учасники з вітами калини.

Додати коментар


Захисний код
Оновити