Методики проведення уроків біології в середній школі

0

- 1

Середа, 16 березня 2011, 14:35

Матеріал надіслала: Полохіна Ольга Владиславівна
вчитель біології, загальноосвітня середня школа №12 з профільним класами,
вул. 50 років комсомолу, 8, м. Жовті Води, Дніпропетровська область.

“Тепло душі, красу любові
від серця – серцю дітям передам...”

Мене завжди бентежили думки про великий та могутній всесвіт природи, нескінченне коло навчання, геніальність природних явищ та водночас їх простота. Всією душею намагаюсь донести до свідомості дітей необхідність та значення біологічних знань, застосування цих знань в реальному житті. Шлях досягнення мети – обізнана особистість – тернистий, вимагає сумлінної праці, різноманітних методик, знань психологічних особливостей віку.

Молодший підліток.
Головна особливість молодшого підлітка – гостре усвідомлення свого “Я”. Ствердити себе, показати, перевірити своє “Я” – лейтмотив поведінки молодшого підлітка. Педагогічне сприяння особистісному розвитку полягатиме у формуванні образу ЛЮДИНИ як феномену світу. Педагогічна тактика має прихований характер, та саме ця прихована позиція дозволяє зміцнювати духовні сили школяра, розвиваючи його самостійне мислення.
Веселому, рухливому, енергійному, допитливому молодшому підлітку пропонується відповідно до його вікової психології діяльність (дивись далі).

Старший підліток.
Старшим підліткам “важко”, вони самі для себе важкі, тому що вже не діти, але ще не юнаки. І в цьому суперечливому положенні та напруженому стані вони знаходяться деякий час (1,5 – 2 роки). Праця с підлітками у цей період включає в себе допомогу. Аналізуючи соціальні проблеми педагог ініціює самостійне усвідомлення підлітком серед інших.

“Думка про те, що дитина є особистістю самостійною, здавалося, не прийде нікому й ніколи. Майже всі моральні й філософські ідеї були орієнтовані на дорослих, і соціальні питання дитинства ставилися рідко. Дитина ніколи не розглядалась як окремий організм з різними потребами, які необхідно задовольняти для того, щоб досягти найвищих результатів”
М. Монтессорі

Основною формою організації навчальної діяльності є сьогодні класно-урочна система. Будучи прогресивною протягом чотирьох століть поспіль, сьогодні, в умовах науково-технічного прогресу вона перестала задовольняти потреби суспільства в освіті і потребує вдосконалення. Пошук ефективних технологій, дидактичних підходів триває. Практика застосування різних технологій може допомогти створити більш ефективну та динамічну працю на уроках біології.

Сучасний урок вимагає від вчителя не тільки знань, а й володіння різноманітними прийомами, що активізують увагу учня, спонукають до мислення, творчої діяльності.

Найважчім, на мій погляд, є незначний за часом, але дуже важливий організаційний момент. Налаштувати аудиторію дуже різних за характером, темпераментом та сприйняттям дітей, є важливим для творчої діяльності педагога. Отже вчитель має організувати пізнавальну роботу учнів, яка буде спрямована на комплексне засвоєння ними всіх компонентів змісту освіти, а не лише на процес формування знань і вмінь.

Враховуючи психологічні особливості віку використовую різноманітні прийоми, що до організації учнівської діяльності, актуалізації опорних знань, для молодших школярів – ігрові елементи. Так кабінет біології на уроках природознавства перетворюється на “космічний корабель”. Почесне право бути командиром необхідно вибороти, відповідаючи на питання членів екіпажу – повторення вивченого, актуалізація опорних знань, відпрацьовуються елементи роботи з підручником. Запуск космічного корабля відбувається тільки за командами командира – є нагода провести фізичну паузу.

Іншим разом відчуваю себе Королевою Несміяною , яка в розпачі, бо забула звідки з’явилась ялинка. Принцеси та лицарі з Правого, Лівого та Центрального (за рядами) Королівств намагаються допомогти, розповідають цикл розвитку голонасінних (6 клас).

Раптом на уроці з’являється таємниче письмо. Це старовинні записи про чудернацьких тварин моря та океанів, але частина тексту втрачена. “Наукові дослідники” 7-х класів залюбки відновлять текст про молюсків з допомогою підручника та додаткової літератури (різноманітність м’якунів – 7 клас).

Відвідуючи лікаря пацієнт скаржиться на розлади дихальної системи. “Юні медики” 8-х класів запропонують систему лікування та профілактики захворювань органів дихання.

З метою розвитку пізнавальних інтересів і творчого мислення у школярів використовую проблемні завдання різних рівнів складності. Такі завдання потребують самостійного застосування знань, пошуку допоміжної інформації, що спричиняє зростання потреби навчання, мотивацію пізнавальної діяльності. Частина знань засвоюється не в готовому вигляді з уст учителя, а як продукт самостійного пошуку. Розгадати шифрограму, швидко знайти питання, дати вірну відповідь зможуть учні 9-х – 11-х класів, використовуючи підручники, додаткову літературу. Наприклад, 21 89 4 – на першому місті - §, номер сторінки, номер питання. На це завдання відводиться час виконання.

Формування знань краще проходить через активну пізнавальну діяльність, а отже мислення. В основі навчання лежить процес логічного мислення учнів. В старшій школі учні повинні оволодіти, оперувати системою наукових понять, символів, умовних позначень, навчитися міркувати в теоретичному плані. Це забезпечує формування формально-логічного мислення, формування рефлективності.

Дуже цікавим є складання логічного “ланцюга”. Використовуючи лише декілька слів, які записуються на дошці, учні повинні обґрунтовано пояснити взаємозв’язок цих слів, навести приклади та доповнити ланцюг, навіть поставити нове питання, яке активізує творчу діяльність іншого учня. Таким чином, схема перетворюється на повну закінчену логічну опорну схему (ЛОС).

Наприклад:
Актуалізація опорних знань не завжди відбувається в межах ігрових елементів, творчих завдань для учнів. Можливе використання традиційних добре відомих методів:
- складання термінологічної сходинки;
- проведення дослідів;
- відповідь біля дошки;
- робота з дидактичним матеріалом;
- використання ТСО;
- робота з мікропрепаратами;
- робота в групах;
- тестова робота;
- метод створення проблемних ситуацій ;
- завдання на усвідомлення наявних знань.

Найцікавішими хвилинами уроку для мене є мотивація учбової діяльності. Мета цього етапу – сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати, інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший учитель, інші завдання. Крім того, кожну тему, яку ми засвоюємо з учнями можна реально вважати засвоєною, якщо вона стала основною для розвитку в особистості суб’єкта, пізнання власних новоутворень: в його свідомості, в емоційно-ціннісній сфері тощо. Без виникнення цих внутрішніх підвалин: мотивів учня і мотивація навчальної діяльності – не може бути ефективного пізнання.

З цієї мети використовую прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, подив, інтерес до змісту знань тощо. Це може бути коротка розповідь учителя, і бесіда, демонстрування наочності, й нескладна інтерактивна технологія (“мозковий штурм”, “мікрофон”, “криголам”). Мотивація чітко пов’язана с темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття. Як правило матеріал вербалізований (словесно оформлений), наприкінці підсумовується і стає “місточком” для представлення уроку.
Наприклад:
“...Бананом теперь никого не удивишь. Но знаете ли вы, что банановое дерево вовсе не дерево, а гигантская трава, самая высокая в мире. И это еще не все.
На Филиппинских островах колодцы расположены далеко друг от друга, и местные жители нашли выход: они выращивали плантации банановых “деревьев”. Срезая, толстые стебли, люди получают из их полостей свежую прохладную воду. Вот только как вода попала в стебель?..”.
Будова кореню у зв’язку з функціями. 6 клас.

Фізіологічні особливості людини спонукають досвідченого педагога до динамічних умов уроку. Необхідно враховувати індивідуальне сприйняття дитиною матеріалу. Ні в якому разі не замінюючи навчання на уроці педагог виходить з дітьми на вільне осмислення природи як дому, в якому вирує життя і, в тому числі, життя людства.
Я відчуваю себе ловцем перлин, який підіймається на поверхню моря з перлиною в руках. Довга праця на протязі уроку або теми має позитивний результат, робляться вірні висновки, сформовані поняття, добрим та високим є рівень учнівських компетенцій.

Головним лейтмотивом моєї діяльності є взаємодія педагога та особистості учня, суспільне навчання одне одного. В нагоді стала 12-ти бальна система оцінювання знань та вмінь учнів, гадаю що на етапі вивчення нового матеріалу кожна дитина має отримати лише позитивний бал. Враховуючи діяльність учнів на уроці, прагнення володіти біологічними знаннями, визначаю кількість позитивних балів, це є результативність учнівської діяльності. Необов’язковим є негайне оцінювання праці, використовуючи накопичувальну систему балів намагаюсь стимулювати творчу самостійну діяльність дітей. Учень, опановуючи тему може поступово, або одразу набрати певну суму балів. Дуже цікаво є графічне зображення результатів діяльності учнів на уроці.
Наприклад:
Наочність стимулює активність одних, задовольняє інших. Така система є особистіснозорієнтованою. Дитина не боїться миттєвого визначення рівня компетенції, вивчає тему в психологічно комфортних умовах. Але накопичувальна система діє в межах вивчення теми. Кінцевий результат – тематична атестація – визначить певний рівень знань та вмінь учня.

Можливо не всі учасники чудового дійства – шкільний урок – мають позитивні результати, та неможливо ставити дитину в залежність від сьогодення. “Не хвилюйся, наступного разу буде краще, ми навчаємось”. На допомогу диференційне домашнє завдання, де кожен вибере певний рівень.

“Педагог – головний скульптор дитячої душі, який пробуджує потяг до знань, повагу до нації, культури, світу”
В. Сухомлинський