Середа, 16 березня 2011, 21:00 Останнє оновлення на Середа, 16 березня 2011, 21:00

Ця методика стала результатом зіткнення нашого бажання провести практичну роботу з максимальною ефективністю; малої кількості годин, відведених на неї за програмою; проблем з матеріальною базою. В результаті, зараз ми маємо можливість проводити цю роботу за 2 академічні години (включаючи і роботу з електронною поштою), використовуючи комп’ютери Р-166 в локальній (10 мбіт/с) мережі, не використовуючи Інтернет-каналу. Крім того, результат роботи дуже легко оцінюється завдяки застосуванню формалізованого звіту.

Наша методика вже апробована – ми нею користуємося вже 3 роки (і для першокурсників, і для студентів економічних напрямків у спецпредметах, і під час проведення курсів «Оператор комп’ютерного набору»). Крім того, цього року ми показали методику на засіданні обласного методичного об’єднання викладачів інформатики ВНЗ 1-2 рівнів акредитації Донецької області і отримали дуже схвальний відгук

Передмова

Більшість авторів підручників та методичних розробок з інформатики (нами проаналізовано 7 підручників та 9 методичних посібників) наводять чудові методичні прийоми викладання теорії щодо роботи в Інтернет, але коли справа стосується практики, то навіть поверховий аналіз показує, що проведення практичних робіт потребує ПЕРСОНАЛЬНОГО комп’ютера з виходом в Інтернет для КОЖНОГО студента. Ідеальні методики потребують ідеальних технічних умов. Але ми живемо на грішній землі і в кращому разі маємо НАПІВПЕРСОНАЛЬНИЙ комп’ютер на студента, та один DialUp (33К) - канал на всіх… А проводити практичні роботи в режимі «показу на дошці» вже не солідно… у 21-му сторіччі живемо.

Ще кілька «Жучків», які вилазять миттєво, як тільки учні «вирвуться» у Інтернет-простір – це банери, які «забивають» канал, «недоброякісні» сайти, закільцьовані посилання, мультимедіа на сторінках… (цей перелік можна продовжувати). Щоб провести ефективну практичну роботу необхідно настроювати додатковий брандмауер, фільтр банерів, параметри безпеки на кожному комп’ютері, або… виконувати роль цербера на занятті, замість того, щоб вчити або перевіряти знання.

Загалом: найчастіше технічних можливостей комп’ютерних класів недостатньо, щоб провести повноцінну практичну роботу в повноцінній групі за відведений за програмою час, а для додержання вимог інформаційної безпеки необхідно складне програмне забезпечення.

Ідея нашої іновації.

Ми пропонуємо не нову методику проведення практичної роботи, а нову методику підготовки обладнання для неї.

Сутність іновації в тому, що:
- Реальний Інтернет протягом року використовується для створення локальної бази взаємозв’язаних Web-сторінок (а на початку, коли у нас не було каналу зовсім, я використовував просто підборку текстових файлів, «перероблених» у HTML-формат).
- Всі послуги Інтернету та пошти емулюються безкоштовною програмою Small HTTP Server (яка перехоплює на себе всі посилання на Інтернет в локальній мережі).
- Наявність локальної бази взаємозв’язаних Web-сторінок дозволяє швидко контролювати виконання роботи студентом – всі посилання та повідомлення фіксовані.
- Заповнення раніше розробленого шаблону звіту дозволяє зекономити робочий час.
- Студент під час практичної роботи працює не в реальному Інтернеті, а в підготованому локальному інформаційному просторі, де він може опанувати практично всі потрібні навички, але не має можливості витрачати робочий час на сторонні дії.

Виконання практичної роботи з пошуку та перегляду інформації в Інтернет та з використання електронної пошти (БЕЗ ВИХОДУ В РЕАЛЬНИЙ ІНТЕРНЕТ)

Практична робота умовно розділена на чотири частини: перша – організаційна (опитування, мотивація, постановка задач, інструктаж – 20-25 хв.)

У другій частині роботи (25-30 хв.) використовується програма Internet Explorer. Учні відпрацьовують навички пошуку інформації за певною темою, словосполученням, ключовим словом (емулюється робота з пошуковим сервером Яндекс). Далі – учні вивчають технологію роботи з вебсторінками – перегляд, перехід від сторінки до сторінки, реєстрація на сайті, запис у гостьовій книзі, пошук слова на сторінці, збереження сторінки. Перша частина закінчується збереженням знайдених сторінок і архівуванням папки.

У третій частині (15-20 хв.) опрацьовуються навички роботи з електронною поштою, а саме: створення, приймання і відправлення електронних листів, до яких учні додають архів знайдених посилань.

Наприкінці роботи учні заповнюють бланк звіту про роботу (5-7 хв.) Така побудова практичної роботи дозволяє заощадити час на виконання паперової роботи й збільшення часу роботи в Інтернеті, окрім того звіт, складений за шаблоном швидше й легше перевіряється.

Контрольними моментами цієї роботи (з боку викладача) є:
- перевірка реєстрації учнів на гостьовому сервері й одержання від них повідомлень;
- перевірка рядків, де перебувають задані словосполучення;
- перевірка одержання електронного листа з вкладеним архівом;
- перевірка відповідності виконаної роботи і звіту за варіантом. (якщо робота проводиться не вперше, то перевірка займає не більше 2-3 хвилин на учня!)

Ключові моменти налагодження обладнання та програмного забезпечення для проведення практичних робіт

Можливості та переваги програми Small HTTP Server:
- підтримка методу GET HTTP/1.0;
- підтримка методу POST HTTP/1.0;
- багатозадачність;
- висока швидкість роботи;
- запуск CGI-скриптів;
- контроль запитів, захист інформації; простота встановлення;
- віртуальний хостінг; наявність HTTP Proxy серверу;
- простий DNS-сервер; FTP-сервер; POP3-сервер; SMTP-сервер; детальна статистика і адміністрування (і все це – в одному «флаконі», який займає 1,2 Мб дискового простору!).

Для роботи програми потрібні:
- Налагодження WEB, POP3, SMTP-сервера;
- Налагодження робочих станцій;
- Налагодження робочих станцій на роботу в локальній мережі під керуванням ОС Windows (установка і налагодження клієнта, служби доступу, протоколу TCP/IP);
- Налагодження параметрів браузера для роботи з сервером (параметри проксі-сервера в Internet Explorer);
- Налагодження електронної пошти (створення облікового запису електронної пошти в програмі Microsoft Outlook);
Лякатися не треба – все це робиться за інструкцією до програми, один раз (крім останнього пункту), параметри зберігаються в INI-файлі.

Підготовка матеріалів з мережі Інтернет до використання в навчальному процесі

Підготовка матеріалів зводиться до того, що Web-сторінки, які зарані цілком завантажуються з Інтернет, зв’язуються однією-двома сторінками–заголовками, і вміщуються в папку, назва якої указується в настройках сервера. З завантажених сторінок формуємо перелік слів та словосполучень для індивідуальних завдань, і все…

І на закінчення

Є ще один «рояль в кущах»: якщо розумно підійти до підбору сторінок для бази – то протягом року можна використовувати її як електронну бібліотеку (може, для школи це і не актуально, але у нас виходить добре – на першому курсі студенти проходять роботу з базою, а на старших курсах вже самостійно шукають в ній матеріали. Наша база вже має обсяг біля 700 Мб довідкових матеріалів)

Використовуйте нашу розробку на здоров’я, тільки повідомте нас про це, будь ласка.
Best Regards.

Готові матеріали до настроювання сервера, проведення практичної роботи (інструкція, індивідуальні завдання, шаблон для перевірки, шаблон звіту) тут не наводимо, але можемо вислати. Звертайтесь за адресою dtdgma@drutel.dc.ukrtel.net

В.О.Погорілий – викладач вищої категорії, голова циклової комісії «Програмування для ЕОМ та АС» ДТДДМА, голова методичного об’єднання викладачів інформатики Слов’янського регіону Донецької області – автор ідеї, та «першовипробувач».
С.Г.Багач – викладач другої категорії, зав.лабораторіями КТ – налаштування програми SHTTP, складання скриптів імітації пошукового сервера.
Г.Є.Шукліна – викладач інформатики, спеціаліст – постійне використання методики, розробка документації, завдань до практичної роботи.

Об`єктивне оцінювання навчальних досягнень учнів< Попередня		Наступна >Розумовий розвиток школярів у процесі розв`язування графічних задач на уроках креслення