0
- 1

Опис досвіду роботи
музичного керівника Палагнюк В.П.
ДНЗ №9 комбінованого типу м. Чернівці
«Формування національної культури засобами дитячого фольклору»

З роду в рід кладе життя мости,
Без коріння саду не цвісти,
Без стремліннячовен не пливе,
Без коріннясохне все живе.
Н. Матвієнко

У державних законодавчих документах (закони України "Про освіту", "Про дошкільну освіту"), у «Концепції національного виховання» визначено роль і значення виховання особистості на основі поєднання духовних, національних та загальнолюдських цінностей. Велике значення для розробки сучасних підходів та методів формування у дітей старшого дошкільного віку елементів національної самосвідомості мають концепції розвитку українського дошкілля, розроблені Л.Артемовою, А. Богуш, Л.Калуською, Н.Лисенко, мистецтвознавцями та фольклористами Д.Антонович, Б.Грінченко, М.Лисенко. Останнім часом педагогами зроблено успішні кроки щодо опанування українознавчих ідей і засобів у справі виховання та навчання дітей.
Провідною ідеєю педагогічного досвіду роботи музичного керівника Палагнюк Віолетти Петрівни є використання надбань українського музичного фольклору. Вона вважає, а це і було підтверджено анкетуванням батьків на початку роботи, що впровадження в дошкільному навчальному закладі основ українознавства є однією із найважливіших умов успішної реалізації мети і завдань національ¬ного виховання. Саме це спонукало її до роздумів та професійних пошуків. З метою виховання національної самосвідомості педагогом було організовано гурток українознавства «Ґердан», який працює з вересня 2008 року. Враховуючи індивідуальні особливості дітей, рівень духовності та моральності кожного, виконуючи вимоги програми виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина», Базового компоненту дошкільної освіти, беручи до уваги актуальність даного питання, визначила такі пріоритетні завдання :
• знайомити дітей з національними цінностями українського народу;
• вчити та заохочувати дітей до спілкування українською мовою;
• поглибити знання про державні та народні символи;
• формувати у дітей поняття про сім'ю, рід, родину;
• знайомити дітей із яскравими зразками національного народно-прикладного мистецтва;
• вчити розуміти і поважати традиції, звичаї, свята та обряди українського народу;
• формувати емоційно-пізнавальну активність дітей;
• розширити знання про моральні якості: добро, справедливість,
чесність, правдивість, працьовитість та ін.;
• прилучати дітей до етичних норм спілкування.
Для реалізації завдань створила сучасне розвивальне середовище із відповідними матеріальною та навчальною базами для проведення різних форм роботи з дітьми (занять, дидактичних та народних ігор, фольклорних свят, розваг, те¬матичних вечорів, гурткової роботи тощо):
 оформлено український куточок національної символіки;
 зібрано бібліотечку українського фольклору: народні прикмети, прислів'я, легенди, загадки, заклички, колисанки, народні ігри тощо;
 підібрано фонотеку українських пісень;
 зібрано дидактичний матеріал, розроблено сценарії свят та розваг;
 підібрано ілюстративний матеріал;
 розроблено тематичне планування занять;
 оформлено осередки :
- етнографічний осередок (із національною символікою, різними атрибутами для відтворення національних обрядів та свят, ляльки в національному вбранні, добірка фото на тему «Моє місто», «Моя родина») ;
- музичний осередок (різні види дитячих музичних інструментів, диски із записами музичних та літературних творів, презентації, дидактичні ігри, портрети композиторів);
- осередок співпраці з батьками ( поради, консультації тощо)
Всю роботу систематизовано за блоками :
БЛОК І «Родовід. Сім'я, родина».
БЛОК ІІ «Рідний край. Місто Чернівці».
БЛОК ІІІ «Декоративно-вжиткове мистецтво. Народні промисли України».
БЛОК IV «Символи України. Народні символи».
БЛОК V «Побут України. Українська хата, батьківський поріг».
БЛОК VІ «Календарно – обрядові свята. Обряди та звичаї».
БЛОК VІ І «Усна народна творчість. Народна мораль»
Варто зазначити, що освітньо – виховна робота стала ефективною за умови створення атмосфери творчої співдружності й співпраці, яка реалізувалася за трьома напрямками:
 робота з дітьми;
 робота з вихователями;
 робота з сім'єю.
Український дитячий фольклор – це найцікавіший, найдоступніший багатофункціональний матеріал для виховання дітей дошкільного віку, сутність якого полягає в наданні дитині перших відомостей про оточуюче середовище, передачі суспільних моральних цінностей і культури свого народу через прості форми фольклорного матеріалу. Педагогом використовуються такі види фольклору: календарний , потішний, ігровий.
Музичний керівник через позитивний вплив жанрів дитячого музичного фольклору створює умови для природного формування музичних здібностей дітей, становлення їх творчої особистості .
Опрацювання фахової літератури, робіт сучасних педагогів – новаторів привело до вибору найбільш ефективних форм та методів навчання і виховання. Серед них важливу роль відіграють: словесні методи (розповідь про історію виникнення народної пісні, гри, потішки тощо); наочні (оснащення процесу навчання ілюстративним матеріалом); практичні методи (показ традиційних рухів під час українських народних танців, різноманітні вокальні, танцювальні вправи) та організаційні форми роботи, серед яких:індивідуальні (співи, драматизації, ритмічно-музичні рухи під музичний супровід та зі співом або з примовляннями, робота над диханням); масові (свята, дитячі ранки тощо).
Традиційними вже стали проведення обрядових свят. Обрядові свята відповідають кожній порі року :
 «Українська народна пісня».
 « Вже на небі Різдвяна зірка засяяла, а на столі кутя пихтить...» .
 «Ми покличемо Весноньку нас звеселити, ми покличемо Сонечко нас зігріти».
 «Обжинки».
 «Андріївські вечорниці».
 «Буковинський ярмарок».
 «Великодня писаночка».
 «Купальські вогні».
При підготовці до свята кожне заняття передбачає знайомство дітей із українською народною музикою та поглиблення набутих уже раніше знань про неї. Діти також знайомляться з українськими народними звичаями, традиціями та обрядами, танцями, народними музичними інструментами. У процесі навчання, під дією української народної музики, особливо пісень, у дітей розвиваються працьовитість, повага до сімейних цінностей, пісенність, що здавна було притаманно українцям. Важливе місце посідає робота з текстами пісень, яка розширює уявлення дітей про українську культуру, історію України, формує базові елементи національної свідомості та самосвідомості. Усвідомлення дітьми змісту та важливості українських свят, обрядів, народних розваг; бажання дітей приймати участь в них, розмовляти рідною мовою, співати українські пісні,отримувати певні елементарні знання стосовно українських національних цінностей є чинниками формування усвідомленого ставлення до духовних та матеріальних цінностей українців.
На заняттях Палагнюк Віолетта Петрівна поглиблює знання дітей про державні (Герб,Прапор, Гімн) та народні символи (український віночок, рушник, вишиванку, калину, писанку тощо).
Не секрет, що теперішнє молоде покоління батьків набуває знання з народознавства разом з дітьми, завдяки спільній роботі сім'ї і дошкільного закладу. Відродження традицій української родинно-побутової культури в роботі музичного керівника відбувається через поповнення інформації з народознавчих питань та надання порад й рекомендацій щодо патріотичного виховання у Інформаційному віснику ДНЗ, виготовлення родинного дерева кожної сім'ї, тематичних та інтегрованих занять, організації екскурсій до Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту , зустрічей з народними умільцями рідного краю, виставок дитячої творчості, ярмарок, проведення низки родинних свят та розваг:
 музично-літературна композиція «Чугайстрова сопілка».
 «Свято хліба та української народної кухні».
 «День Матері».
 «Родина, родина, від батька до сина...».
 «Українська осінь».
 «Мова моя українська – мова моя материнська».
 «Стежинками українських казок».
 «Мама, тато, я – щаслива сім'я».
Діти не тільки розширюють знання, але й отримують емоційне задоволення від безпосередньої участі їх самих, а також членів їх родин у цих заходах. Спільна підготовка до свят викликає бажання у батьків бути активними учасниками педагогічного процесу.
Провідну роль у становленні національної самосвідомості дітей закладу відіграє тісна співпраця музичного керівника та вихователів, яка передбачає сумісність у визначенні тематики та змісту освітньо-виховної роботи, підготовку до родинних свят та розваг (виготовлення декорацій, атрибутів, оформлення зали тощо), участь у загально-садових заходах, присвячених знайомству з майстрами різних видів народного мистецтва і дала можливість досягнути позитивного результату .
Впроваджуючи провідні ідеї досвіду роботи, В.П. Палагнюк активно приймає участь у педагогічному житті колективу. Заслуговує на увагу інформація , яка була надана для педагогів на педрадах :
• « Музично-театралізована діяльність як один із засобів формування творчої особистості» ( педрада №3, 2012 р.);
• «Українські народні ігри – джерело відродження духовності» ( педрада №2, 2013 р.);
• «Формування у дітей національної культури. Розвиток творчих здібностей засобами фольклору» ( педрада № 3, 2013р.);
• «Український дитячий фольклор як засіб культурно-національного і духовного виховання дітей дошкільного віку»( педрада № 2, 2014 р.).

Розробила: «Поради для батьків з розвитку мовлення », «Методичні рекомендації педагогам з патріотичного виховання»
Разом з вихованцями приймала участь у міських конкурсах дитячої творчості, у концертній програмі чернівецької співачки Ірини Стиць. Своїми набутками ділиться на шпальтах фахової періодичної газети «Освіта Буковини», у «Інформаційному віснику ДНЗ № 9», на освітньому порталі управління освіти Чернівецької міської ради, у програмі для дбайливих батьків « Моє сонечко».
Свій досвід роботи розкрила перед педагогами – слухачами курсів підвищення кваліфікації при ЧОІППО. Музичний керівник тісно співпрацює із музичним відділом Чернівецького педагогічного коледжу при ЧНУ ім. Ю.Федьковича.
Маємо підстави для висновку: досягнуто позитивного ефекту під час використання доступних форм дитячого фольклору. У дітей підвищився інтерес до пізнання свого роду, родоводу, до народних свят, традицій і обрядів. Вони розвинулися інтелектуально, набули стійких моральних звичок, добре орієнтуються в державних символах України, добре володіють українською мовою, використовуючи набуті знання з народного фольклору, із задоволенням драматизують уривки знайомих українських казок, віршів, пісень; охоче виконують аплікації та малюнки за мотивами українського декоративного мистецтва, із задоволенням малюють природу рідного краю, вулиці рідного міста. Налагоджено тісну співпрацю з родинами вихованців, які стали однодумцями і помічниками.
Такий системний підхід у роботі педагога сприяє забезпеченню наступності між дошкільним закладом та школою у розв'язанні питань з національного виховання.

e-max.it: your social media marketing partner
Attachments:
Download this file (1463564.doc)1463564.doc53 Kb