0
- 1

Дошкільний навчальний заклад №9

СВЯТО ХЛІБА ТА УКРАЇНСЬКА
НАРОДНА КУХНЯ

музичний керівник:
Палагнюк В.П.

Чернівці 2012р.

 

ДІЙОВІ ОСОБИ

Г о с п а д о р
Г о с п о д и н я
П е к а р і
Д і т и – ч и т ц і

Хід заходу
Зал святково прикрашений у національному стилі. У кутку стоїть стіл накритий до святкового обіду: в народному посуді каша, вареники, борщ,узвар, кисіль і т.п. Посередині стола стоїть коровай. Звучить музики входять Господар та Господиня.
Г о с п о д а р
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов'ю і миром.
Г о с п о д и н я
Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,
Щоб жилось по правді! Щоб жилось в мирі!
Г о с п о д а р. Добрий день вам, любі гості!
Г о с п о д и н я. Земний уклін вам гостонькі дорогії! Не минайте господи нашої, заходьте до світлиці, покуштуйте страв українських, поласуйте солодощами.
Під музичний супровід заходять діти.
Г о с п о д и н я. Дорогих гостей у нас на Україні завжди зустрічають хлібом-сіллю. Хліб – то достаток. Із давніх-давен у кожній родині хліб був у великій пошані. А поруч із хлібом завжди ставили сіль. Колись чумаки їздили по неї дуже далеко – аж у Крим. Тому хліб і сіль, що діставалися людям важкою працею, вважалися дорогим набутком і завжди цінувалися. Шанобливе ставлення до хліба підкреслюють і народні прислів'я, приказки. Хто назве мені мудрі вислови про хліб?
Діти розказують прислів'я та приказки про хліб.
Де хліб і вода, там нема голода. Добрий хліб, коли нема калача.
Живемо: хліб жуємо, а іноді ще й присолюємо. Є хліб — солі нема, є сіль — хліба нема.
Житній хліб пшеничному калачеві дід. З неба хліб не падає.
З чого хліб, з того й пироги. Коли хліб, тоді й розум.
1 – ш а Д и т и н а
Жито дозріває
На горі за гаєм.
Зерна обважніли
На міцнім стеблі.
2 – г а Д и т и н а
Колоски схилилися
Це вони вклонилися
За тепло, за щедрість
Матері землі.
3 – т я Д и т и н а
Честь і слава хліборобам,
Що працюють у селі!
Хлібороби хліб нам роблять,
Ми їм дякуємо всі.
4 – т а Д и т и н а
Пшениці шумлять на волі —
Де початок їм, де край?
Хлібороб в безкраїм полі
Нам вирощує врожай.
5 – т а Д и т и н а
Скуштувавши паляницю,
Поласувавши калачем,
Не забудьте уклониться
Хліборобові за все.
Виконують пісню «Пшеничка» сл.. і муз. В.Лисенко.
Г о с п о д а р. Цікаво, а що ж наші діти знають про хліб? Про це ми зараз дізнаємося із вікторини.
Проводиться вікторина.
Г о с п о д и н я. Які злакові рослини вирощують для виготовлення хліба? (пшеницю, жито, ячмінь, овес). Які ви знаєте назви хліба? (паляниця, буханець, коровай). Який хліб корисніший: свіжий чи черствий? Як можна зберегти довше хліб свіжим? Як потрібно ставитися до хліба? Які харчові вироби можна приготувати із хлібного борошна? (вермішель, макарони, печиво, тістечка, бублики та ін. ). Бачу, досвідчені у мене гості зібралися.
Виконується таночок «Пекарі» муз., народна.
6 – т а Д и т и н а
Та рум'яний він який,
І шишкастий, і м'який!
Із якого краю
Прийшов ти, короваю?
7 – м а Д и т и н а
Коровай у полі ріс,
Там, де сонце, річка й ліс.
Його дощик напував.
Теплий вітер обвівав.
8 – м а Д и т и н а
А вгорі, над короваєм
Жайвір пісеньку співав.
Коровай наш пахне вітерцем,
І духмяним чебрецем.
9 – т а Д и т и н а
Пахне літечком він красним
І промінням теплим, ясним.
Пахне полем, колосками
Наш чудовий коровай.
10 – т а Д и т и н а
Жива його душа
Відтвориться в мені,
І золото його
Перейде у пісні!
Виконують пісню «Буде коровай» сл.. і муз. В.Лисенко.
Д і в ч и н к а
З рушничком берем таріль,
Коровай кладем і сіль.
Х л о п ч и к
Шанобливо хліб підносим
І, вклонившись, щиро просим:
Д і т и (разом)
Любий гостю наш приймай
Хліб гостиний – коровай!
Вручають коровай завідуючій ДНЗ.
Г о с п о д а р. Із давніх-давен українські страви відомі світові високими смаковими якостями.
Г о с п о д и н я. Багата наша національна кухня, а все ж її королем був і залишається борщ! У сиву давнину його називали «варивом із зілля». Сьогодні лише в Україні налічується понад 30 рецептів варіння борщу. Чи можете ви назвати декілька? («Борщ з мясом», «Борщ з грибами», «Борщ із квасолі», «Борщ із квашеної капусти», «Борщ зелений» тощо).
11 – т а Д и т и н а
Із страв славетних українських
Є найдревніша страва - борщ;
В нім сила, міць, здоров'я, свіжість,
Якщо той борщ - насправді борщ.
12 – т а Д и т и н а
Вже звикли: борщ - це значить кислий,
Але ж насправді це не так
Над назвою його помисліть,
Чому в борщі цей збірний смак.
13 – т а Д и т и н а
Капусно-кропно-петрушковий,
Цибульно-м'ясо-помідорний,
В нім бульба, морква і квасоля,
І в міру жирний, чи пісний.
14 – т а Д и т и н а
А на столі вже сметана чекає,
На рушнику коровай остигає.
Наче у свято - родина навколо.
Ви завітали? - Будь ласка, до столу!
Виконують пісню «Зелений борщ» сл.. А. Качана., муз. Н. Галабурди.
Г о с п о д и н я. Ну, а тепер слід загадати про ще одну нашу улюблену страву. А ось і загадка про неї.
Місили, місили,ліпили, ліпили
А тоді – хіп, та в окріп!
В масло та сметану.
Хто зуміє відгадати, того будем частувати
Про що мова йде?
Варе́ники (на західній Україні «пироги́») — українська національна страва; невеликі, трикутні чи заокруглені у формі півмісяця вироби з пшеничного (в основному), житнього, гречаного або ячмінного тіста, в яке загортається найрізноманітніша начинка: картопля, капуста, гриби, квасоля, м'ясо, солоний сир, солодкий сир, солодкі фрукти або ягоди. Готову страву подають зі сметаною чи олією зі смаженою цибулею.
Гурт хлопців та дівчат виконують пісню «А мій милий вареничків хоче» укр.. нар. пісня.
15 – т а Д и т и н а
Сире яйце ми зіб'ємо обережно
В трьох ложках води (молока, ще можна),
Щіпкою присолимо, підсипемо муки
І вимісимо тісто до чистої руки.
16 – т а Д и т и н а
Хай тісто доки відпочиває в сторононьці,
Начинку творимо - тут уміння тонке:
Картопля розім'ята із золотистим промінцем,
І сир розмішаний з домашнім яйцем.
17 – т а Д и т и н а
А може, тут вишня з відцідженим соком?
Скльовувати не встигли її ненароком?
Посипте мукою дерев'яний настил
І качалкою по тесту - вистачило б сил!
18 – т а Д и т и н а
Нарізуй кругленькі або просто квадрати
І виклади сміливо начинку туди ти,
Тепер заліпи пощільнішим за край
І кинь в окріп, передчуття затаївши.
Г о с п о д а р. От діти молодці технологію приготування нам розповіли а зараз ми перевіримо хто впорається швидше у приготуванні вареників!!!
Г о с п о д и н я. Ось тісто і все необхідне для приготування вареників. І для цього ми запрошуємо батьків!
Проводиться конкурс «Хто швидше варенички зробить».
Г о с п о д и н я. Голубці — названа ця чудова страва на честь голубів, птахів, які символізують творчу силу вогню та здавна вважаються символами народження світу. Без голубців важко було уявити святковий стіл в українській родині. Голубці готуються із капустяного листя, що начиняється сумішшю із пшона (пізніше — рису), м'яса, подрібненої моркви, цибулі та прянощів. Найбільше смакують зі сметаною та житнім хлібом.
19 – т а Д и т и н а
Я від народження така красива,
Але даремно час свій не марную,
На кухні я моторна і кмітлива,
Коли "ліниві" голубці готую...
20 – т а Д и т и н а
На дно кладу листочки капустяні,
Потерту дрібно моркву й цибулинку,
І пластівці у фарш кладу гречані,
А деколи й порізані травинки...
21 – ш а Д и т и н а
Кладу готові кульки до каструльки,
І кип'ятком так щедро поливаю,
Ще додаю сметанку для кислинки,
А кетчуп в стравах я не полюбляю...
Пригощаються голубцями гості свята. Дівчата виконують пісню «Гарна господиня» укр.. нар. пісня
Г о с п о д и н я. І так мої люби про українську кухню можна говорити багато. Вона різноманітна, смачна. Мабуть треба багато часу щоб розказати про чудові українські страв. Тому я хочу дати теке творче завдання вам щоб ви разом з батьками, бабусями, дідусями намалювали одну українські страву яку готують мама чи бабуся і розповісти трішки про неї. А зараз нам час продовжити наше свято далі.
Проводяться Гра "Пиріжок". У цій грі можуть брати участь усі бажаючі. Спочатку розподіляються три головні ролі: Покупця, Пекаря та Пиріжка. Усі гравці, окрім Покупця, стають у рядок, поклавши одне одному ліву руку на плече. Очолює рядок Пекар, а замикає - Пиріжок.
Покупець підходить до Пекаря й запитує:
-Де мій пиріжок?
Пекар відповідає:
-0н, за піччю лежить.
-Ні, він біжить і - вигукує Пиріжок і тієї ж миті відривається від рядка гравців і біжить, намагаючись стати попереду Пекаря. Покупець має наздогнати Пиріжка. Якщо йому це вдасться, то він стає Пекарем, Пиріжок - Покупцем, а останній гравець рядка - Пиріжком. Якщо ж Пиріжок втече і займе місце перед Пекарем, то сам стає Пекарем, а Покупець знову веде гру. Гра триває, поки всі гравці рядка не виконають роль Пиріжка..
22 – г а Д и т и н а
І люблять люди з давнини
Як сонце не загасне
І свій духмяний хліб ясний
І рідне слово красне.
23 – т я Д и т и н а
Хліб наш насущний, будь в нас довіку
В кожній родині, на кожнім столі.
В трудну годину і в радість велику.
Сійся, родися на рідній землі!
24 – т а Д и т и н а
Ми ж українці, душею багаті.
Працею славен народ наш завжди.
Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті
І не було в вас ніколи біди!
25 – т а Д и т и н а
Щоб хліб в нас був і овочів чимало,
Всі вставали рано, на зорі.
Люди тяжко і старанно працювали.
Українці — справжні трударі!
26 – т а Д и т и н а
Певно чули ви малята
Вже не раз такі слова!
Хліб потрібно шанувати!
Хліб – усьому голова!
Г о с п о д а р
Худібка і пчілка нехай ся плекає,
Огонь, град і туча нехай вас минають!
Г о с п о д и н я
Будьте здорові разом з діточками,
Хай горя і смутку не буде між вами!
Щоб хліб завжди яснівся у вас на столі!
Під пісня «Зеленее жито, зелене» свято закінчується.

e-max.it: your social media marketing partner
Attachments:
Download this file (367878968798.doc)367878968798.doc1980 Kb