+ 1
0

Дошкільний навчальний заклад №28 комбінованого типу

«Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку нетрадиційними техніками малювання»
( методичний посібник)

Автор: Чопель Валентина Василівна,
вихователь вищої категорії

м. Чернівці
2015

Короткий опис змісту роботи
Робота містить вступ, два розділи по даному питанню, висновки та список використаної літератури, додаток – презентацію.
В роботі висвітлено головне завдання образотворчої діяльності дітей дошкільного віку; питання необхідності сучасного підходу до художньо – естетичного виховання дошкільників нестандартними та нетрадиційними прийомами творчості; вивчення проблеми розвитку творчої особистості великими педагогами.
Опрацьовані нормативно – правові документи, що регламентують діяльність дошкільних закладів в образотворчому вихованню дітей, їх завдання та принципи.
Підкреслена важлива роль традиційного малювання, описані завдання, види і форми роботи, які забезпечують оптимальну результативність дошкільних закладів.
Спираючись на дослідження науковців, рекомендовано низьку орієнтовних методів нетрадиційного малювання.
Описані необхідні педагогічні умови, методи і форми роботи, рекомендовані науковими дослідниками стосовно проблеми виховання патріотизму у старших дошкільників засобами мистецької діяльності; рекомендовано ознайомити дітей з творами видатних українських художників, в ознайомленні з природою та суспільним довкіллям рідного краю.
Розроблені орієнтовні конспекти комплексних занять для закріплення і розширення знань, розвитку умінь і навичок, потреби у творчий самореалізації тощо, для старших дошкільників.
Додаток – презентація, містить світлини де зображені використані форми роботи з дітьми старшого дошкільного віку та їх батьками з даної теми, і декілька світлин зразків з нетрадиційної техніки малювання.

Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні аспекти використання нетрадиційних технік малювання
1.1. Нормативно – правові документи, що регламентують діяльність дошкільних закладів в образотворчому вихованні дітей дошкільного віку
1.2. Традиційна техніка малювання
1.3. Нетрадиційні методи малювання
1.4. Виховання патріотизму у дошкільнят засобами мистецької діяльності
Розділ 2. Практичні результати.
Конспекти занять з використанням нетрадиційних технік малювання
Тема. Осінній ліс. Натюрморт
Тема. Тихо осінь ходить гаєм
Тема. Я малюю море
Тема. Український віночок
Висновки
Список використаної літератури
Додаток. Презентація «Форми роботи з дітьми дошкільного віку та батьками засобами нетрадиційної техніки малювання».

Вступ

Головне завдання образотворчої діяльності дітей дошкільного віку полягає в емпіричному, чуттєвому пізнанні світу; вихованні пізнавальної і творчої активності, спрямуванні її на естетичне сприйняття мінливості й різнобарвності світу, його краси; осмисленні краси в усіх її формах, а також естетичних якостей предметів та об'єктів оточуючого; особливості, неповторності, що передана в яскравих кольорах, цікавих формах, узорах, розписах, малюнках; прилученні дитини до світу мистецтва. Необхідно організовувати образотворчу діяльність як поліхудожню на основі взаємодії та синтезу мистецтв для забезпечення цілісного світосприйняття і самовираження.
Діти дуже люблять малювати. Як тільки маленька ручка стає здатною вхопити олівець, відразу ж у дитини з'являється прагнення щось зобразити на листку паперу, на стіні, на дверях, на асфальті, взагалі, на всьому, на чому можна залишити помітні сліди. На цій особливості образотворчої діяльності дошкільника і ґрунтуються нетрадиційні техніки малювання.
Важливо ознайомлювати дітей із соціальною дійсністю, творами образотворчого мистецтва, художньою практикою, залучати дитину до джерел народної культури. Необхідно створити умови для того, щоб діти привчались емоційно відгукуватись на красу навколишнього оточення (предмети побуту, іграшки, природу, пісню, музику, слова), помічати, сприймати, бачити, відчувати і шанувати цю красу, бажати відтворювати її в естетичних діях, іграх, на образотворчих заняттях, під час самостійної художньої діяльності, називати відповідними словами та передавати особисті враження від неї за допомогою різних матеріалів і зображувальних технік, переживати почуття захоплення, радості, здивування, творчого піднесення, самоцінності. Важливо привчати малят використовувати в іграх і в повсякденному житті предмети, виготовлені та оздоблені народними майстрами і художниками, народні іграшки (дерев'яні, керамічні, із соломи, тканини), глиняний посуд, килимки, плетені вироби, вишиті серветки, рушники, одяг, а також картинки із зображенням (реалістичними і стилізованими) різних іграшок, предметів, тварин, художні ілюстрації до дитячих книжок.
Нетрадиційні техніки малювання дають дітям свободу вибору. Тільки нестандартні та нетрадиційні прийоми творчості дозволяють кожній дитині більш повно розкрити свої здібності, почуття. При використанні нетрадиційних технік дитина вчиться не боятися проявляти свою фантазію, так як вони не звертають дитину до стандарту, що не вводять їх в якісь рамки. Малюючи, дитина дає вихід своїм почуттям, бажанням, завдяки малюванню вона осягає, іноді моделює дійсність, легше сприймає болючі для себе образи і події.
Одне з найпотужніших виразних засобів, якими користується образотворче мистецтво, це фарби, що втілюють розмаїття навколишнього світу дітей. Нетрадиційне малювання розкриває креативні можливості дитини, дозволяє відчути фарби, їх характер і настрій. Освоєння нетрадиційних методів малювання дозволяє наповнити заняття позитивними емоціями, зробити кожне заняття святом. Нетрадиційні прийоми розвивають у дітей логічне і абстрактне мислення, фантазію, спостережливість, увагу і впевненість у собі.
Нетрадиційне малювання використовують не тільки на заняттях, але і під час самостійної діяльності дітей. У результаті використання нетрадиційних матеріалів для вираження свого малюнку діти вчаться не тільки помічати прекрасне в житті, а й відбивати це у своїй творчості; а також самостійно здійснювати пошук нешаблонних шляхів вирішення художнього образу.
За традиційні техніки приймають ті, які вже виправдали себе в процесі навчання і введені до змісту сучасних програм. Нетрадиційні - це нові техніки, досить відомі, але які ще не знайшли широкого застосування, хоч вони можуть бути досить ефективними для зображення певних тем. На противагу традиційності, нетрадиційність дає можливість відійти від стереотипів, надати дитині максимальну свободу в її образотворчості. Нетрадиційні техніки досить прості в технічному плані, діти легко їх засвоюють і отримують задоволення від результатів. Вони також дають дітям унікальні можливості для експериментування, пошуків, образів, сміливих втілень на папір незвичайних фантазій, вражень, думок.
Використовуючи в роботі різноманітні матеріали ( нитки, поролон, зубні щітки, стеки, свічки, мило, клей, крейди, різні за формою кришки, тички, штампи з природного матеріалу, плівку, пензлики для клею, сіль, крохмаль, гуашеві та акварельні фарби тощо ), малята здатні почути шелест намальованого листя, відчути на щітках теплий вітерець, вдихнути пахощі лісу або лугу. Робота з кольором, різними об'ємними формами готує дошкільника до занять математикою та логікою. Діти можуть малювати на альбомних аркушах паперу, на аркушах різного розміру і форми (квадратні, прямокутні, круглі, силуети миски, чашки, фартушка, рушничка, сорочки тощо), на різних предметах (коробках, ящиках, камінчиках, шпалерах, лінолеумі, асфальті).
Рух від простого образу – уявлення до естетичного узагальнення, від сприйняття цілісного образу як одиничного до усвідомлення його внутрішнього сенсу та розуміння типового здійснюється під час спостережень, екскурсій, безпосередньо на заняттях, або в результаті розглядання репродукцій картин, фотографій, ілюстрацій у дитячих книжках і енциклопедіях під впливом дорослих, які передають дітям основи культури.
Нетрадиційну техніку малювання великі педагоги розглядають як розвиток цілеспрямованих творчих здібностей. У численних філософських та психолого-педагогічних дослідженнях розкривається надзвичайна важливість творчого розвитку людини. Вагомий внесок у вивчення проблеми розвитку творчої особистості здійснено низкою дослідників (Д.Б. Богоявленська, Л.С. Виготський, Д.Ж. Гілфорд, В.М. Дружинін, Г.С. Костюк, О.І. Кульчицька, Н.С. Лейтес, О.М. Матюшкін, В.В. Рибалка...) В останні роки все більш досліджується проблема здібностей до образотворчої діяльності. Цим займались: Б.М. Геплов, Є.І. Ігнатьєв , Т.С. Казакова, Г.О. Підкурганна, Н.П. Сакуліна, Є.О. Фльоріна та інші. Б.М. Теплов, який вивчав загальні проблеми художнього виховання запропонував найпоширеніше й на сьогодні визначення поняття «здібності».
Видатний український педагог В.О. Сухомлинський у своїх працях зазначав, що ми повинні відкрити в кожній людині творця, поставити її на шлях самобутньої творчості, інтелектуально повнокровної праці: «Витоки здібностей і обдарування дітей – на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші нитки – струмочки, які живлять джерело творчої думки. Іншими словами, чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніше дитна.»
Л.С. Виготський писав про те, що творчість виявляється скрізь, де людина змінює, відступає від стереотипу, створює хоча би крупинку нового для інших або для себе.
За допомогою нетрадиційних технік малювання діти виражають свій потенціал, свої власні задуми, спираються на свій життєвий досвід навіть у тому випадку, коли іще не в достатній мірі володіють традиційними навичками малювання.

Розділ 1. Теоретичні аспекти використання нетрадиційних технік малювання

1.1. Нормативно – правові документи, що регламентують діяльність дошкільних закладів в образотворчому вихованні дітей дошкільного віку
Закон України «Про дошкільну освіту» розглядає дане питання в статтях, що дошкільна освіта – цілісний процес, спрямований на: забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб; завдання дошкільної освіти: виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля; зміст дошкільної освіти визначається Базовим компонентом дошкільної освіти, який передбачає утвердження емоційно – ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток власних творчих здібностей; дошкільна освіта у межах Базового компонента дошкільної освіти здійснюється за Державною базовою програмою та навчально – методичними посібниками, затвердженими органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти.
Основним нормативним документом, який визначає вимоги до змісту та обсягу дошкільної освіти в Україні, її пріоритети, є Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція). Засади нового Базового компонента передбачають: компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань і інтересів, намірів та особистих якостей і вольової поведінки дитини; формування у дітей цілісної, реалістичної картини світу, основ світогляду.
Базовий компонент дошкільної освіти – це Державний стандарт дошкільної освіти України, який реалізується програмами та навчально - методичним забезпеченням, що затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України. У ньому зведені норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та виховання дитини 6 (7) років, сумарний кінцевий показник набутих компетенцій випускником дошкільного навчального закладу перед вступом його до школи.
Одна з видів компетенції відбувається в образотворчій діяльності. Дитина може діяти не тільки за зразком, але й на творчому рівні, що забезпечує гармонійне поєднання рушійних сил активності дитини, спрямованих на здобуття знань, умінь, навичок та реалізацію особистісних механізмів регуляції своєї поведінки для досягнення поставленої мети. Творчі діяльності досягнення дитини характеризують прояв її творчих здібностей.
Освітня лінія Базового компонента «Дитина у світі культури», передбачає формування почуттів краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу мистецтва, формування елементарних трудових, технологічних та художньо – продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно – ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватись в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об'єктів, явищ та форм художньо – продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання. Дитина сприймає і усвідомлює мистецтво як результат творчої діяльності людини, виявляє емоції і почуття від побачених і почутих мистецьких творів, вибірково ставиться до окремих видів мистецької діяльності. Дошкільник сприймає твір мистецтва цілісно, елементарно аналізує засоби художньої виразності; вирізняє специфіку образу, пов'язує з кольорами, формою, пропорціями; виявляє власне ціннісне ставлення до мистецьких творів художників; називає прізвища, твори улюблених вітчизняних та зарубіжних митців, порівнює твори; вирізняє українське декоративно – прикладне мистецтво; відокремлює жанри народного, класичного і сучасного вітчизняного та світового мистецтва; виявляє інтерес та відображає власні життєві враження, почуття, навички в образотворчій діяльності, створює образ різними засобами і техніками, творчо застосовує виражальні можливості ліній, кольору, композиції, ритму для реалізації свого задуму, фантазує, експериментує, змішуючи кольори, вигадуючи оригінальну композицію.
Документ «Інструктивно – методичні рекомендації «Організація роботи в дошкільних навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році» визначає комплексні освітні програми дошкілля. Базовою програмою визначена «Програма виховання і навчання дітей від 2 до 7 років «Дитина».
Основні завдання програми «Дитина» щодо зображувальної діяльності :
• забезпечення умов для того, щоб дошкільне дитинство для кожної дитини було радісним, змістовним, цікавим, щасливим, запам'яталось на довгі роки першими відкриттями, зворушливими і добрими переживаннями;
• прилучення дітей до основних складових людської культури – рідної мови, традицій, звичаїв, праці, моралі, мистецтва.
Основні принципи програми «Дитина» : принцип гуманізації педагогічного процесу, принцип індивідуального підходу, принцип інтеграції, комплексності в здійсненні навчально – виховної роботи, принцип врахування традицій, принцип забезпечення зв'язку з традиціями та різними видами національного та світового мистецтва, культури, принцип забезпечення умов для формування творчої особистості.
Під загальною назвою «Зміст освітньо – виховної діяльності» представлені тематичні підрозділи для кожної вікової групи. Напрямок «Чарівні фарби і талановиті пальчики» містить: освітні завдання, умови успішної педагогічної роботи, зміст педагогічної роботи, у родинному колі, показники успішного розвитку дітей. Художня діяльність дитини розглядається як види діяльності, які спрямовані на розвиток творчої активності, ініціативності, образного мислення, уяви і фантазії, сприймати чарівність та унікальність навколишнього світу, берегти і творити красу.
Інструктивно – методичний лист «Організація роботи в дошкільних закладах у 2014/2015 навчальному році» рекомендує парціальну освітню програму «Радість творчості», програму художньо – естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку. Це сучасна програма, в якій особливу увагу приділено виявленню, збереженню та розвитку творчого й особистісного потенціалу дитини. Серед пріоритетних завдань програми – розвиток емоційно – естетичного сприймання та ціннісного ставлення до краси навколишнього світу, формування уявлень про різні види мистецтва та їх характерні особливості, розвиток творчих здібностей і збагачення індивідуального художньо – естетичного досвіду кожної окремої дитини. У програмі висвітлені особливості художньо – естетичного розвитку дітей раннього і дошкільного віку, подані освітні завдання та орієнтовні показники життєвої компетентності за визначеними тематичними розділами, розкриті освітні підходи до організації педагогічної діяльності.

1.2. Традиційна техніка малювання
Специфіка мистецької діяльності дошкільника полягає в обмеженості її технічного аспекту, з одного боку, в поєднанні з буянням дитячої фантазії, нескінченним рядом художніх образів, з другого. Головне завдання традиційного малювання - розвинути у дитини сприйнятливість як базову особистісну якість, прищепити здатність «сприймати», «передавати», «трансформувати», тобто бути споживачем і творцем культури. В традиційній системі дошкільного виховання відзначається важлива роль образотворчої діяльності для дошкільника, оскільки вона забезпечує розумовий розвиток і естетичне ставлення до дійсності, моральне виховання. Основна мета занять зображувальної діяльності – формування та закріплення умінь і навичок, необхідних у навчальній діяльності: вміння слухати і запам'ятовувати завдання, виконувати його в певній послідовності, укладатися в певний відрізок часу, вміння оцінити свою роботу, знайти помилки і виправити їх, планувати свою діяльність, вміння довести свою справу до кінця, утримувати в порядку робоче місце.
Методика викладання образотворчої діяльності включає предметне і сюжетне малювання, де вихователь повинен вчити розрізняти і правильно використовувати кольори і відтінки, закріплювати навички роботи з фарбами, вчити змішувати фарби для отримання нових відтінків, вибирати формат паперу відповідно до задуманого сюжету, способом зображення предметів, явищ, передачі в малюнку форми, пропорцій, розташування частин, забарвлення тощо.
Декоративне малювання, де завдання вихователя вчити дітей малювати візерунки за мотивами народно – прикладного мистецтва (київського, петриківського, васильківського, опішнянського, косовського, ужгородського розписів), закріплювати вміння малювати кільця, кола, крапки, хвилясті лінії, травичку, ягоди, листя, квіти та інше.
При перерахуванні бажаних результатів, у вимогах програми вказується, що діти повинні вміти правильно сидіти за столом, вірно тримати аркуш паперу і олівець, вільно працювати олівцем – без напруги проводити лінії в потрібних напрямках, не обертати при цьому аркуш паперу, передавати в малюнку найпростішу форму, загальне просторове положення, основний колір предмета, правильно працювати акварельними і гуашовими фарбами (не виходячи за межі цієї поверхні), виконувати найпростіші візерунки в крузі, квадраті, на смузі з декоративних форм рослинного світу, застосовувати прийоми малювання пензлем елементів декоративних зображень (мазком, кінчиком пензля), дізнаватися головних елементів народного розпису.
Традиційні заняття сприяють розвитку дрібної моторики руки дитини, що позитивно впливає на здатність дитини до написання літер і цифр, а робота з кольором, різними об'ємними формами готує дошкільника до занять математикою та логікою. Відомо, що розвиток зон мозку, які відповідають за мовлення, відбувається під впливом імпульсів, що йдуть від пальців. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток мовлення, хоча загальна фізична активність дитини при цьому може бути нормальною. Виникає доцільність інтеграції мистецької діяльності з іншими розділами програми. Застосування інтегрованого підходу сприяє розвитку і природних нахилів, здібностей, обдарувань, уяви, фантазії. Такі заняття стимулюють дошкільників до творчості, розвивають самостійність, ініціативність, вміння приймати рішення, долати труднощі, добиватися бажаного результату.
Особливості віку зумовлюють необхідність підживлення будь – якого продуктивного виду діяльності словом, програванням, пластичними рухами... Без цього дитині складно розкрити замислений образ, пояснити бажану дію. Унаслідок вікових особливостей маленька дитина легко перевтілюється, активно спілкується й швидко включається в гру, захопившись вигаданим образом і дією. Тому будь – який вид продуктивної творчої роботи малюків доцільно збагачувати й підтримувати іншими видами діяльності (художньо – мовленнєвою діяльністю, музичною діяльністю, театралізацією, ігровою ситуацією, живим спілкуванням з дорослими та молодшими дітьми, спонукати разом переживати радощі й труднощі).

1.3. Нетрадиційні методи малювання
Спираючись на дослідження видатних науковців можливо використати безліч нетрадиційних методів.
Ляпкографія 1. Аркуш паперу складають навпіл і прогладжують пальцями лінію згину. 2. На внутрішній бік згину капають кілька ляпок фарби різного кольору. 3. Знову складають аркуш, прогладжують його.
В одержаному зображені можна впізнати якийсь образ. Олівцем домальовуємо деякі елементи, щоб образ був виразніший.
Малювання на зволоженому папері 1. Аркуш паперу зволожують поролоновою губкою. 2. Наносять малюнок пензлем або пальцем, умоченим у акварельну фарбу.
Штампування З картоплини, буряка, моркви тощо вирізають штампи. З їх відбитків складають візерунки, композиції або створюють образ будь – якого предмета.
Монотипія 1. Рідкою фарбою вкриваємо прозору пластикову плівку згори донизу. 2. Притискаємо її до аркуша паперу, перевіряємо чи не залишилося повітря. 3. Починаємо повільно знімати, йдучи до верхнього краю. Так можна малювати море, небо тощо.
Малювання зубною щіткою 1. Вмочуємо зубну щітку у фарбу. 2. Прикладаємо щітку до аркуша і притискаємо до аркуша пальцем. Малюємо ялинку, морські хвилі тощо.
Малювання свічкою 1. На аркуші паперу восковою свічкою роблять малюнок. 2. Накладають на нього акварельну фарбу поролоновою губкою. На зафарбованому тлі проявляється білий малюнок, зроблений свічкою.

Малювання пір'ям
1. Вмочуємо пір'їну у рідку фарбу. 2. Робимо нею розводи по аркушу, тримаючи за кінчик (заметіль).
Ниткографія (нитка повинна бути гладенька і кручена, типу «ірис», довжина нитки повинна дорівнювати довжині дитячої руки від пальців до ліктів) 1. Один кінець нитки намотати на палець або зробити петельку для зручності і вільним кінцем опустити її в палітру з фарбою. 2. Притримуючи пензлем, щоб не набралася зайва фарба, витягнути нитку. 3. Викласти петельку на одну сторону, зігнутого навпіл аркуша так, щоб чистий кінець нитки звисав з нього. 4. Накрити другою стороною аркуша, притиснути зверху рукою і витягнути нитку. При розгортанні аркуша на обох його сторонах утвориться симетричне зображення. Домалювати малюнок.
Рельєфне малювання 1. Змішати 0.5 склянки крохмалю, 0.5 склянки солі з розведеною фарбою. 2. Здобутою сумішшю можна створювати рельєфний малюнок.
Пуантилізм Діти малюють пальчиком, долонькою, кулачком, ребром долоньки вмочених у густу гуашеву фарбу.
Метод набризгу Для малювання потрібні готові трафарети предмета, тонований папір, гуашова фарба для набризгування, зубні щітки, стеки. Зубну щітку вмочуємо у фарбу і стекою обережно проводимо по щітці до себе так, щоб бризги летіли на трафарет.
Малювання квачиком Квачик – це квадратик тканини 8/8, який згорнутий у формі трикутника, зв'язаний ниткою. Використовують його замість пензлика. Зображене має об'єм, реальність. Це курча, квітка кульбабки тощо.
Кляксографія 1. Зробити кляксу. 2. Відхилити аркуш від себе, щоб зручно було дмухати на нього через соломинку. Домалювати малюнок пензлем, фломастером.
Малюючи пейзажі, натюрморти, можна ще мокрі роботи посипати сіллю. Малюнок буде блищати: роса на квітах,стежинка, іскристий сніг на ялинці, краплинки води тощо.

1.4. Виховання патріотизму у дітей дошкільного віку засобами мистецької діяльності
Свої видатні завершення в науці, освіті, техніці, українці завжди супроводжували створенням величних витворів мистецтва, що появлялися насамперед з – під пензля художників.
Саме талант молодого українського хлопця Антона Лосенко (10.08.1737 – 04.12.1773), спонукав відомого майстра пензля Івана Аргунова («Каїн і Авель»), рекомендувати його до Академії мистецтв.
Видатний художник - мариніст світової слави Іван Айвазовський (1817 – 1900), ще дитиною поневірявся вулицями рідного міста замальовуючи все, що просилося на люди («Море», «Загибель корабля», «Серед хвиль»). Його спадщина нараховує понад 6000 картин, як складову українського мистецтва. Айвазовському українство уклоняється також за виховання геніального майстра українського пейзажу Архипа Куїнджі (Шаповала) (1842 – 1910), який пройнявшись українською тематикою, створив низьку неперевершених полотен: «Степ», «Українська ніч», «Вечір на Україні», «Місячна ніч на Дніпрі» та інші.
Великим сином України залишався все життя Ілля Рєпін (1844 – 1930), що засвідчують бодай одні «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», чим заявив українству незадовго перед смертю: «Я ваш, а не їхній». Такої ж даниною платив великий художник рідній землі і багатьма іншими своїми полотнами «Гайдамаки», «Гетьман», «Портрети Тараса Шевченка», «Вечорниці» та інші.
Василь Курилик, канадський художник українського походження, 7 років добивався дозволу знов повертатися на Буковину. Важко захворівши він заявив твердо: «Я поїду, навіть коли б мене мали нести на ношах». Канадський професор Д. Кембел заявив: «Він січе дуже боляче, щоб проснулось сумління».
Щедра і невичерпно – родюча українська земля подарувала вселюдському сузір'ю геніїв, невгасимого Світоча – Тараса Григоровича Шевченка, Тираноборця і Пророка, Речника волі, який постав на сторожі біля своїх земляків, « рабів німих», вогняне слово, а в « Заповіті» дав їм наказ: «Кайдани порвіте». Т. Шевченко був одним із перших художників, які проклали новий реалістичний напрям, основоположником критичного реалізму в українському мистецтві. В його картинах: « Телемак на Острові Каліпсо», «Портрет Екатерини Абази», «Табір в лісі», «Ярмарок», «Хата на узліссі біля річки», «Дерева без листя», «Пейзаж з хатами», «Дві чоловічі постаті», ескізах і начерках за сюжетом кожного словесного твору, відбилася вся глибина його особистості. Кобзар і художник Шевченко, віддавав себе Україні не тому, що хотів її підняти над іншими народами, а тому, що хотів бачити її рівною з іншими у сім'ї світовій – «сім'ї вольній, новій».
Дослідження з вивчення сприймання дошкільників різних видів мистецтв, зокрема образотворчого: живопису (Н.М. Зубарева), графіки (В.О. Езикеєва, В.Я. Кіонова), скульптури малих форм (Г.М. Вишньова) і інші доказали, що діти здатні емоційно сприймати задум художнього твору, розуміти художню мову різних його виді і жанрів, що мистецтво готує дошкільнят до сприймання прекрасного в житті, формує моральні якості й почуття, забезпечує розвиток творчості і креативності.
Ефективність патріотичного виховання дошкільників залежить від дотримання наступних важливих педагогічних умов:
1. Педагогічна майстерність, загальна культура, власне почуття патріотизму, широка ерудиція педагога з питань мистецтва, глибоке знання особливостей історії, культури народу України.
2. Наявність у дітей певної бази естетичних знань закладених в сімейному вихованні і в ДНЗ.
3. Цілеспрямоване комплексне використання засобів мистецтва у процесі виховання патріотизму як духовно – моральної якості особистості
4. Доцільне та педагогічно обґрунтоване матеріальне забезпечення процесу виховання патріотизму засобами мистецтва (відтворення творів мистецтва - театралізація, наявність збірників усної народної творчості, музичний супровід, ілюстрації, репродукції картин та інше.
Специфіка української культури полягає у феномені культурного православ'я, у національних пам'ятках літератури, архітектури, образотворчого та музичного мистецтва, у своєрідній пісні та танцю, декоративно – ужиткового мистецтва, досягнень сучасних митців. Аналіз наукових робіт показує, що патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дошкільників з засобами мистецтва з явищами суспільного життя, народознавством українського народу і рідного краю зокрема, практичною діяльністю дітей (творча діяльність, екскурсії і спостереження, ігри, праця та інше), національні та державні свята.
Питання патріотичного виховання дітей дошкільного віку розроблялися багатьма науковцями: А. Макаренком, С. Русової, М. Стельмаховичем, В. Сухомлинським, К. Ушинським та іншими.
Про доцільність регіонального підходу в ознайомленні дітей з надбаннями рідного краю зазначає науковець А. Богуш: «Патріотизм, патріотичне виховання у широкому розумінні – це любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви і подвиги».
До ефективних методів і форм роботи по ознайомленню старших дошкільників з рідним краєм належать:
• Екскурсії вулицями рідного міста для ознайомлення з архітектурними пам'ятками, до історичних пам'яток, визначних міць, відвідування музеїв, виставочних залів, театрів, екскурсії до парку, лісу, водойми;
• розповіді вихователя; бесіди з цікавими людьми; узагальнюючи бесіди, розгляд репродукцій картин та ілюстрацій; читання та інсценування творів художньої літератури; зустріч з батьками за межами дошкільного закладу за місцем роботи тощо.
• організовані спостереження в довкіллі, вміло поєднані з слуханням музики, малюванням, читання творів;
• безпосередня участь дітей в благоустрої та охороні природи рідного краю;
• прилучення дітей до участі в державних та народних традиційних святах і обрядах;
• широке використання фольклору в усіх його жанрах.
Заняття старших дошкільників мають нести не лише інформативну функцію. Педагогу необхідно вміло поєднувати минуле і сучасне, давати дітям змогу самостійно оцінювати праці митців та соціальні явища відображаючи це на папері, тим самим формувати у дошкільнят початки громадських та патріотичних почуттів громадян України, натхненними благородними ідеями в яких відображається багатовікова історія цього народу, його велич і слава, його любов і надія.

Розділ 2. Практичні результати
Конспекти занять з використанням нетрадиційних технік малювання

Тема. Осінній ліс. Натюрморт . Комплексне заняття (художня література, мовлення, природа, малювання). Метод монотипії.
Мета. Розвивати вміння описувати репродукції картин художників, активізувати словник дітей, продовжувати розвивати дрібну моторику руки. Виховувати у дошкільників моральні якості, дбайливе ставлення до всього, що їх оточує, формувати естетичне сприйняття природи і своєї діяльності. Ознайомити з репродукцією картини великого художника світу І.І. Левітана «Золота осінь», жанром «натюрморт». Вчити використовувати в малюванні рельєфні фарби, способом нанесення малюнка листям.
Матеріал. Репродукція картини «Золота осінь», зразок, осінні листя, рельєфні фарби, пензлі, клейонки, серветки, тематичний аркуш – основу, аудіозапис П.І. Чайковського «Пори року. Осінь».
Словник: золоті, жовто – червоні, прозора, ясне, променисте, спокійне, бура.
Хід заняття.
Сюрпризний момент. Лялька Оленка принесла в групу різнобарвні осінні листочки, поставила їх у вазу і просить намалювати «натюрморт», щоб узимку теж милуватися цією красотою.
Ми розглянемо репродукцію картини великого художника світу І.І. Левітана «Золота осінь» і поміркуємо, чому художник так її назвав. Ісаак Ілліч Левітан жив у дуже великій родині. Але коли йому виповнилося 13 років, він вступив на навчання до великих художників і сам став всесвітньовідомим. Його картина «Золота осінь» обійшла увесь світ, її можна побачити в багатьох книгах та підручниках (показ картини). Подивіться, ліворуч – березовий гай, а праворуч – річка. Здається, що її густо синя вода повільно – повільно рухається... Прямо перед нами розпростерлася земля, вже вкрита побурілою, осінньою травою. Небо хоча й не синє, зате ясне й спокійне... Мої очі не можуть відірватися від осінніх берізок: багряно – золотих, як завжди, білостовбурних та тоненьких. Які гарні, теплі фарби використав Левітан, щоб показати золоте листя беріз, синяву води, блакить неба. Так і хочеться увійти в цей березовий гай, походити по шурхітливому листю, зазирнути в річку й про що – небудь помріяти... Скрізь тихо й дуже спокійно...
Бесіда за картиною
Що зображено на картині? Які почуття хотів передати художник? Чому картина називається «Золота осінь»? Які фарби використав Левітан, щоб показати «золото» осені? Що може статися з таким чудовим пейзажем через два тижні, через місяць?
Фізкультхвилинка
Ми – листочки, Ми – листочки Чарівні, осінні. Ми на гілочках сиділи, Вітер дунув – полетіли. Ми літали, ми літали, Як втомилися – присіли.
Вивчення нового матеріалу
Я знаю як допомогти Оленці. Ми надрукуємо букет осінніх листочків в вазі. Беремо вибраний листочок, набираємо пензликом фарбу і наносимо її товстим шаром на листок, потім листок перевертаємо і міцно притискаємо до аркуша у вазу. Букет можна доповнити китицею горобини. Горобину малюємо пальчиком.
Робота дітей, індивідуальна робота вихователя з дітьми.
Підсумок заняття
Велике спасибі за такі гарні букети. Коли малюнки висохнуть, Оленка покаже їх і вашим батькам.

Тема: «Тихо осінь ходить гаєм».
Комбіноване заняття. (Малювання, художня література, музика, фізкультура).
Мета. Вправляти в малюванні технікою ниткографії, монотипії, живої крапельки. Закріпити вміння користуватись штампами, трафаретами, розмивкою. Розвивати техніку виконання малюнків за допомогою клякси, крейди, пальчиків та точок. Розширити знання з валеології, екології. Вправляти у вмінні ходити по ребристій дошці, пролізати в обруч, зістрибувати з пеньків, ходити на рівновагу, переступати через перешкоди. Виховувати любов до природи рідного краю, до прекрасного.
Матеріал. Фарби, пензлі, вода, серветки, поролон, плівка, крейда, лінолеум, штампи, трафарети, нитки, папір, серветки, фломастери.
Хід заняття.
Сюрпризний момент. Художнє слово.
Загадка:
Голі поля, мокра земля, лист опадає, коли це буває?
Які ви знаєте загадки про осінь?
- Ось я за сосною, ось і листя в'яне.
Хто я ? Це за мною йдуть густі тумани
Ранками імлиста, вдень, як позолота
Обриваю листя, це моя робота.

- У садках, гаях блукає,
Жовті штани одягає
Золотисту стелить постіль.
Жде сестрицю білу в гості.
- Колись восени люди раділи закінченню польових робіт, щедрому врожаю, і святкували, співаючи пісень, танцюючи, частуючись. Ось і ми з вами заспіваємо пісню «Осінь золота прийшла».
- Давайте ми в такий гарний осінній день помандруємо до чарівного лісу. Не боїтесь іти до лісу? Там будуть різні несподіванки, перешкоди. Тоді ходімо.
1 перешкода – річка. Потрібно пройти по місточку і не замочити ніг.
Ось ми і опинились в чарівному лісі. Будьте уважними, щоб не заблукали, і роздивляйтесь, яка навкруги краса. Сьогодні сюди завітало «бабине літо». А що це таке?
- Це коли після холодних днів стало знов тепло, з'явились комашки, а павучки вирішили політати на павутинці. Повітря чисте і прозоре. Настрій радісний, бо літо вернулось, і сумний, бо бабине. Це останнє тепло. Це літо випросило в осені кілька теплих днів.
- А ви знаєте гарні слова про осінь?
- Чарівниця, гарна, золотокоса, весела, добра, багата, щедра, трудівниця.
- Мандруємо далі
2 перешкода – кущі. Пролізти попід ними (під другою).
- Що це за дерево? (Дуб). Які листочки (з вирізами). Як змінився? (з'явилось золото). Дуб найпізніше скидає своє вбрання. А може й цілу зиму стояти у листі.
«Дуб – нелинь»
- Де висока гора, дуд-нелинь стояв.
Корінням з Дніпра води набирав.
Цікавинка: Живе дуб 1000 років. Біля Запоріжжя є дуб, якому 700 років.
- Ходімо далі.
3 перешкода – зістрибування з пеньків...
- Подивіться, яке струнке, золоте, розкішне дерево клен, як чудово розфарбувала його осінь. Хто знає будову дерева?
Корінь, стовбур, гілки, листя, квіти, плоди. Коріння бере з землі воду, через стовбур по гілках до кожного листочка. Як похолодає, води коріння вбирає менше, листю не вистачає вологи, воно відмирає і опадає.
Цікавинка : А ви знаєте, що без листочків ми не змогли б дихати?
Листя – це фабрика чистого повітря. Закрийте рот і ніс. Можете не дихати? Отже, повітря нам дуже потрібне, та ще й чисте, свіже. Листочки очищають повітря від газу, диму, пилу. Отож і виходить, що без листочків ми не проживемо. Тому біля будинків, у будинках багато зелені, а відпочивати люди йдуть до парку, до лісу, адже де більше свіжішого повітря.
Пісня «Кленові листочки».
4 перешкода – переступання через пеньки.
- Горобині Осінь вигаптувала - золоту сукню, подарувала червоне намисто. Зарум'янилась красуня Горобина, причепурилась, як на свято. Вона чарівна і весною в білому вбранні, і восени, коли заквітчана в червоне намисто.
Цікавинка: горобина живе 100 – 200 років.
- Як змінила осінь горобину? Вона стала золота, в червоному намисті. Плоди люблять снігурі, люди варять варення, компоти, соки, желе, мармелад, начинку для цукерок, ліки.
Горобина
Хто в хустині червоненькій Став у лісі між дубів?

Може дівчинка маленька Назбирать прийшла грибів?
Ні, не дівчинка там стала, Горбина вироста. Ту хустинку гаптувала Щедра осінь золота.

Пісня «Таночок листочків»
5 перешкода: «Камінці» - ходьба на рівновагу.
Відгадай загадку:
Усі чисто мужики Поскидали сіряки. Тільки двоє мужиків Не скидають сіряків.
– Чи змінила осінь це дерево? Коли воно пожовтіє? А ви любите ялинку? Цікавинка: сосна занесена в Червону книгу, ці дерева потрібно оберігати. -- Чим вкриті гілки? (голками)
Цікавинка: це таке листя, називається – хвоя. Сосна, ялина – хвойні дерева, а є іще – листяні. Чи опадають голки? Так, хвоя опадає раз у 7 років, і то не вся разом, а поступово. Щовесни виростає молода м'якенька світлозелена хвоя.
- У пишній красі осіннього лісу є таємничий смуток. Ми бачимо бал осіннього листя. Це час підготовки і переходу рослин до зимового сну.
- Які ви знаєте вірші про осінь?
- Осінь, осінь, в гості тебе просим
З щедрими хлібами,
З високими снопами.
З листопадом і дощем.
З перелітним журавлем.

Красуня Осінь – справжня чарівниця.
Милуємось з її краси.
Які веселі фарби, подивіться
Поклала осінь на гаї й ліси.

Стоять, немовби у казкових шатах.
Берези в золоті і знизу й догори.
Природа готувалась теж до свята.
Чарівної осінньої пори.

- Пильнуйте, як Осінь іде, придивляйтесь до її чарів, прислухайтесь до її голосу, ходи. Помічайте , як і чим прикрашає землю, як голубить осіннім сонячним теплим промінцем, легеньким вітерцем.
Самостійна робота дітей під звучання ліричних мелодій.
Аналіз робіт.
Вірш Сингаївського «Осіння пісня».
Осінь-невидимка залишила нам віночок з осіннього листя.
Пограємо в гру-хоровод «Осінній віночок».
- На знак подяки за гарні малюнки осіннього листя, щедра Осінь вам залишила гостинці. Пригощайтесь, на здоров'я.

Тема. Я малюю море Комплексне заняття (художня література, природа, малювання). Малювання зубною щіткою та іншими побутовими предметами.
Мета. Розвивати уяву, почуття ритму і композиції, викликати інтерес до створення образа моря за допомогою різноманітних нетрадиційних технік. Закріплювати вміння слухати пояснення вихователя, відповідати на запитання, вміння дітей аналізувати, порівнювати, зіставляти. Виховувати любов до природного довкілля, шану і повагу до людей творчості. Ознайомити дошкільнят з картиною великого художника мариніста України І.К. Айвазовського «Буря». Спонукати знаходити слова – рими у віршованому творі.
Матеріал. Вірш Ю. Бардакова «Море», картина І.К. Айвазовського «Буря», аркуші білого паперу, пластикові пляшечки, шматочки білизняної мотузки, старі зубні щітки, великі пензлі для малювання, гуашові фарби, серветки, вода.
Хід заняття
Сюрпризний момент. Білий ведмедик Умка дуже любить купатися в морі, він знає якими можуть бути морські простори. Хоче щоб дітки теж це запам'ятали.
Дидактична гра «Додай слово».
Море може бути різним. Воно може бути ... (грізним), Коли хвилі наганяє І рибалок всіх ... (лякає).

Море може бути другом - Вмить зникає вся ... (напруга). Коли море засинає, Нас на хвилях ... (погойдає), Заспокоїть, поласкає І на берег всіх ... (пускає).
Ю.Бардакова
Сьогодні ми ознайомимося з картиною видатного художника Івана Костянтиновича Айвазовського. Івана Айвазовського знають як художника, котрий написав безліч картин про море. Таких художників називають мариністами.
У нас у гостях одна з найбільш цікавих картин Івана Костянтиновича – «Буря» (показ картини). Море на ній зображене у вітряний день. Небо вкрите непривітними, темними хмарами. Вони наближаються до нас... У центрі – корабель, він зазнав катастрофи, тому що на морі знялася буря. Уламки корабля ще й досі гойдаються на високих хвилях. Хвилі то білі, то сірі, то фіолетово-рожеві, то сріблясті. А на березі моря – ті, кому пощастило врятуватися з корабля. Які ж вони маленькі порівняно з хвилями! Неподалік літають чайки, співчуваючи людському горю.
Бесіда за картиною
Що ви бачите на картині? Що зображено в центрі і на другому плані полотна? Які кольори переважають в роботі? Що відчував художник, створюючи цю картину? Чому Іван Костянтинович саме так назвав свій твір? А як би ви його назвали? Який настрій викликає у вас це полотно? Опишіть усе, що ви бачите. Складіть речення за цією темою.
Рухлива гра «Морська фігура» Діти розходяться на майданчику і разом із ведучим підносять руки в гору, плавно водять ними вліво-вправо, відтворюючи хвилі, і промовляють лічилку:
Море хвилюється раз,
Море хвилюється два,
Море хвилюється три,
З моря, фігуро, замри!
Після слова «замри» діти зупиняються і завмирають, зображуючи якусь фігуру.
Переможцем (його оголошує ведучий) стає гравець, «фігура» котрого виявилася найкрасивішою. Після цього гра продовжується далі.
Вивчення нового матеріалу.
--Давайте і ми з вами спробуємо попрацювати в стилі маринізму. Спочатку пропоную просочити щітку для одягу і прикласти її до аркуша паперу. Вийшли морські брижі та глибина. Потім зубною щіткою намалюємо примхливі великі хвилі.
А потім міцно обмотав тонкою білизняною мотузкою пластикову пляшечку з – під шампуню, прокочуємо її аркушем паперу і ... схвилювалося море.
Підсумок заняття.
З дитячих робіт формується виставка. Вихователь разом із дітьми аналізує виконані роботи позитивно.

Тема. Український віночок
Комплексне заняття (художня література ,природа, музична скарбничка, розвиток мовлення, малювання)
Метод штампу
Мета. Розвивати вміння передавати свої почуття в малюнку, розвивати спостережливість, пам'ять, творчі здібності, естетичний смак; закріпити вміння користуватись штампом з поролону, самостійно вибирати та чергувати кольори. Виховувати моральні якості, сприяти формуванню національної свідомості дошкільнят. Активізувати пізнавальні інтереси, продовжувати ознайомлювати дітей із звичаями та оберегами українського народу.
Матеріал: лялька в українському костюмі з віночком на голові, репродукція картини українського художника К. Трутовського «Одягають віночок», зразки з зображенням квітів, наочний посібник «Український віночок», білі аркуші паперу, шматочки поролону у формі трикутників, люстерка, серветки, гуашові фарби, звукозапис українських народних пісень.
Хід заняття
Сюрпризній момент. Лялька Оленка прибрана в українському святковому вбранні, хоче узнати, чи знають діти пісні і вірші про Україну, про український віночок, чи вміють дітки плести гарні українські віночки?
Діти розказують віршики, співають пісні під музичний супровід.
Вихователь. А чи знаєте ви, що віночок, з давніх часів рахувався оберегом українських дівчат, який захищав їх від біди і напастей, зцілював душу і тіло? У віночок вплітали дванадцять квіточок. Його одягали під час святкування національних народних свят. Вінок з «хрещатим барвінком», як символ тривалого кохання, був обов'язковим аксесуаром українських наречених.
Гра – медитація «Я – чарівна квітка»
Вихователь. Розглянемо ілюстрації та малюнки українських віночків. Віночок дівчата починали носити з трьох років. Їм у віночок вплітали три квіточки: чорнобривці, незабудки, ромашки. У чотири роки – доплітали безсмертник, у шість років – шість квіточок: гроно калини (посередині), барвінок, нагідки, волошки, чорнобривці, безсмертник. До віночка прив'язували десять стрічок: у центрі – світло – коричнева – символ землі, далі жовта – колосок у полі, зелена – життя, синя – вода, рожева – символ достатку, жовтогаряча – сонечко красне, біла – пам'ять.
Хто пригадає, які квіти у своєму особистому віночку; скільки там прив'язано стрічок і якого вони кольору? (відповіді дітей)
Вихователь. Давайте пограємо в дидактичну гру «Український віночок». Кажуть, особливе щастя принесе той віночок, у якому сплетені дванадцять квіточок.
Дидактична гра «Український віночок»
Правило гри: назвати і підставити тільки вказану квітку.
Ігрові дії:
а/ з квітами:
1. Знайди такого ж кольору.
2. Назви колір.
3. Розложи за кольором.
4. Кількість і порядок, рівняння.
5. Заплітай віночок – послідовність: мак, квітка вишні, волошка, ромашка, чорнобривці, гроно калини.
б/ зі стрічками:
1. Назви колір.
2. Вибирай за довжиною.
3. Вибирай за товщиною.
Вихователь. Під час народних свят і розваг, українці співали гаївки, грали в народні ігри. Пограємо в гру «Подоляночка».
Практична робота
Вихователь. У плетінні віночків, дівчатами досягнуто не менше мистецтва, ніж у вишиванні тканини та мереживі. В залежності від поклику душі, дівчата так комбінують барви квітів у вінку, що він стає мистецьким твором, підкреслює молодість і красу дівочого обличчя. Тепер подивіться на себе у люстерко – ви маєте різний колір очей, різний колір волосся. Підберіть кольорову комбінацію квітів – оберегів, які пасуватиме вам до лиця.
Діти малюють під супровід звукозапису українських народних пісень. Під час виконання роботи – індивідуальна робота з кожною дитиною з приводу нанесення та поєднання фарб, розміру квітів і листочків, малювання стрічок, розміщення малюнку на аркуші паперу.
Підсумок заняття
Вихованці самостійно оцінюють свої роботи. Розповідають з яких квіточок складається свій віночок і чому їх вибрали.

Висновки
Дитина ще не встигла народитись, а в ній вже живе велика таємниця таланту. Потенціал кожної досить значний.
Як стверджує американський психолог Б. Фуллер: «Усі діти народжуються геніями, але впродовж перших шести років ми допомагаємо їм позбутися цієї геніальності».
І високе призначення педагога – допомогти маленький людині розгадати секрети свого внутрішнього «Я», прилучити її до краси й гармонії світу до мистецтва, збудити її творчі сили, бажання оволодіти різними видами художньої діяльності. Дитина повинна повірити, що вона здатна фантазувати, вигадувати і втілювати плоди своєї уяви у малюнках. Тому можливість творити потрібно надавати щодня, щохвилини.
Виникає проблема подолання стереотипів та зайвої регламентації дошкільного дитинства, потреба урахування індивідуальних особливостей дітей, їхнього темпераменту, гармонійне єднання з природою та прилучення до динамічного сьогодення через художньо – естетичну діяльність і гру з кольорами та різними підручними матеріалами.
В своїй роботі я стараюсь розвивати вміння вихованців створювати свої особисті зображення, вірити в свої сили, координувати внутрішні почуття з дією ока і руки, орієнтуватись на папері. Дитячі малюнки з кожним днем стають змістовнішими, привабливішими, виразнішими, емоційнішими.
Навчаючись відображати свої почуття на папері, дошкільники краще розуміють почуття оточуючих, вчаться долати сором'язливість, страх перед тим, що вийде якісь незрозумілий для інших малюнок.
Використовування нетрадиційних технік малюком – це перший крок малюків у великий світ культури.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про дошкільну освіту».
2. Інструктивно – методичний лист «Про організовану і самостійну діяльність у дошкільному закладі» Лист ІІТЗО від 27.06.2014 №1/9 – 341.
3. Базовий компонент дошкільної освіти України: науков. кер. А.М. Богуш. – К. 2012. – 26 с.
4. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» наук. кер. проекту: О.В. Огнев'юк, К.І. Волинець (та ін.). – 3-є вид., доопр. та доп. – К. : Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2012. – 492 с.
5. Чєн Н.В. Художньо – естетичний розвиток старших дошкільників. Образотворча діяльність: посіб. Виховат. – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 95, (1) с. : табл., рис. – (Серія «Впевнений старт» ).
6. Борщ Р.М., Самойлик Д.В. Програма художньо – естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості». – Тернопіль: Мандрівець, 2013. -72 с.
7. Горошко Н.А. Зображувальна діяльність у дошкільних навчальних закладах (малювання, ліплення, аплікація). – Х. : Видавництво «Ранок», 2007.
8. Ликова І.О. Образотворча діяльність у дитячому садку: планування, конспекти занять, методичні рекомендації. Старша група. – Х.: Веста: ТОВ Видавництво «Ранок», 2007 – 208 с.
9. Фесюкова Л.Б. Зустріч з великими педагогами та художниками. Комплексні заняття для дітей 4-8 років. – Х.: Веста: ТОВ Видавництво «Ранок», 2008. – 144 с.
10. Ланіна І.В. Образотворче мистецтво для дошкільнят (4 – 5 років) / І.В. Ланіна, Н.В. Кучеєва. – Х.: Видавництво «Ранок», 2012. – 96 с.
11. Інтернет ресурси.

e-max.it: your social media marketing partner
Attachments:
Download this file (35676890974.doc)35676890974.doc171 Kb