0
- 1

Управління освіти Чернівецької міської ради
міський методичний кабінет

ОПИС
досвіду роботи вихователя
дошкільного навчального закладу № 45 комбінованого типу
Палій Єлизавети Миколаївни
з проблеми :
«Інноваційні технології в роботі над розвитком
інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку»

м. Чернівці
2011 рік


Прийнята Декларація про державний суверенітет України, Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Закон України про дошкільну освіту та загальні тенденції розвитку суспільства визначили нагальну потребу перебудови роботи усієї системи українського дошкілля. Лише природовідповідний, дитинцентричний, вільний та творчий розвиток дитини в дошкільному віці дасть змогу їй реалізуватися у складному і багатогранному сучасному світі. Завданням дошкільної педагогіки є активна соціалізація дитини, турбота про її фізичний та психічний розвиток, формування її як особистості.
У цьому руслі, звісно, актуальним є питання інтелектуального розвитку дошкільників. Адже дошкільний заклад – це перша організаційна та науково обґрунтована ланка системи освіти, де згідно з науковою методологією дитину послідовно готують до навчально-виховного процесу в рамках школи чи іншого закладу освіти. Позиція педагогів нашого дошкільного закладу суголосна із позиціями тих вчених – педагогів, психологів, філософів, які стверджують, що дитинство – це не підготовка до майбутнього дорослого життя, а, власне, повноцінне життя.
У дошкільному віці дитина засвоює основи знань про навколишній світ, взаємини людей, про зовнішні якості, внутрішні, суттєві зв'язки предметів. Старші дошкільники виявляють здатність до первинних форм умовисновків і узагальнень. У них формуються такі важливі якості, як активність мислення, допитливість та ін.
Важливими напрямами інтелектуального розвитку дошкільників, крім розвитку ерудиції, формування світогляду, оволодіння системою наукових і прикладних знань, досвіду пізнавальної діяльності, здатності до прийняття нетрадиційних рішень, що загалом характеризують інтелект людини, є формування емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до себе, а також розвиток пізнавальних інтересів, потреби у самоосвіті. Основи цих важливих складових особистісного й інтелектуального розвитку закладаються у дошкільному віці.
Саме тому педагогічний колектив нашої установи відчув потребу більш поглиблено зайнятися проблемою використання інноваційних технологій в роботі над розвитком інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку. Особливо зацікавилася цією проблемою вихователь Палій Єлизавета Миколаївна.
На протязі трьох останніх років вивчався її досвід роботи з даної проблеми.
Реалізацію поставлених завдань Єлизавета Миколаївна почала із самоосвіти, оскільки сучасне життя спонукає до урізноманітнення та оновлення методів та форм роботи з дітьми. Вона опрацювала багато методичної літератури. Постійно цікавиться сучасними розробками науковців, досвідом роботи практиків з розвитку у дітей дошкільного віку інтелектуальних здібностей.
Працюючи з дітьми різних вікових груп, вихователь зрозуміла, що на сучасному етапі дошкільного виховання є недостатнім дати дітям певні знання, треба навчити малюків вчитися, розвивати творчі здібності.
Керуючись основними державними документами, які націлюють педагогів, на те, що одним з головних завдань дошкільної освіти є всебічний розвиток особистості, вона вирішила поглиблено працювати над розвитком уяви, мислення, пам'яті, розумових здібностей малюків (при цьому, звичайно, враховувала і вікові відмінності дітей).
З цією метою у своїй роботі Єлизавета Миколаївна постійно використовує інноваційні педагогічні технології: теорію розв'язування винахідницьких завдань (ТРВЗ), елементи методики О.Гайштута, Барташнікових, В.Едігея, Л.Шевцової. А останнім часом її зацікавила ейдетика, яка сприяє розвитку пам'яті, уяви, творчого образного мислення.
У здійсненні активізації розумової діяльності вихователь використовує загальновідомі прийоми: ребуси, кросворди, логічні завдання.
Згадані методики, розраховані здебільшого на роботу з дітьми 5-7 років, але працюючи з дітьми молодшого віку, педагог намагалася підібрати завдання і для них: частково спрощуючи, щоб було доступно і зрозуміло малятам. Так, знайомлячи дітей молодшої групи з порами року, їх сезонними змінами, явищами в природі, вона часто використовувала природній матеріал — листя, шишки, каштани, квіти, сніг, воду, лід та інше у вправах з ейдетики, що допомагало малюкам краще запам'ятати і уявити явища природи та зміни в ній.
На заняттях з математики, вивчаючи геометричні фігури, Єлизавета Миколаївна використовує також прийоми ейдетики, елементи методики О.Гайштута в таких дидактичних іграх та вправах, як: "Вкажи доріжку", "Про що ти подумав?", "Знайди схоже" тощо (додаток 13).
При вивченні цифр і букв знову ж таки ейдетика стає в нагоді: діти уявляють себе цифрою чи буквою, підбирають на що вони схожі, зображують їх, що допомагає малюкам легко і швидко запам'ятати новий матеріал. За допомогою ейдетики діти навчились творчо мислити, швидше і легше запам'ятовувати нові слова, тексти, вірші, цифри та букви.
В роботі по розвитку асоціативного мислення малюків, тренування пам'яті вихователь використовує тактильні, предметні, колірні, звукові, смакові, нюхові асоціації (додаток 1). Це допомагає малюкам досліджувати навколишній світ, які тільки того й прагнуть: подивитися, понюхати, перевірити на міцність, спробувати на смак.
Також дошкільнятам особливо подобається робота з друдлами, загадками, головоломками, малюнками, адже про них неможливо чітко сказати, що це таке (додаток 2). Невизначеність друдлів дає малятам простір для асоціативних образів, пов'язаних з будь-якою сферою навколишньої реальності. Завдяки такій роботі діти навчились доводити і обґрунтовувати свою думку, що викликає, насамперед, мовленнєву активність. Використовуючи друдли на заняттях мовленнєвого та математичного спрямування, а також у різних сферах життєдіяльності дітей упродовж дня, вихователь помітила відчутні результати у розвитку в дітей асоціативного і критичного мислення, творчої уяви та пам'яті.
Пам'ять називають вхідними воротами інтелекту, тому її слід постійно розвивати.
Метод послідовного асоціативного мислення є одним з найдієвіших ейдетичних прийомів для роботи з дітками, починаючи вже навіть з молодшого віку. Дітям даної групи дуже добре вдається придумувати цікаві історії, казки, використовуючи іграшки чи предметні картинки; викладати і запам'ятовувати їх в певній заданій вихователем послідовності (додаток 3).
У здійсненні активізації розумової діяльності елементи інноваційних технологій Єлизавета Миколаївна використовує не тільки під час організованої навчальної діяльності, але й протягом всього дня. Особливо ефектною є ця робота під час індивідуальних занять.
Спираючись на основні методи цих теорій, педагог сама виготовляє ребуси, лабіринти, за допомогою яких діти розв'язують нестандартні, нетипові, пошукові, творчі завдання, що спрямовані на розвиток їхніх основних інтелектуальних здібностей: вміння аналізувати, розмірковувати, шукати і робити висновки.
Проблема використання інноваційних технологій в роботі над розвитком інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку зацікавила педагогів закладу. Саме тому Палій Є.М. провела для колег відкриті перегляди занять на теми: "Допоможи Колобкові" – з використанням елементів методики О.Гайштута та Л.Шелестової (додаток 4), "Дитсадок - веселий дім" – з використанням елементів методики О.Гайштута та ейдетики (додаток 5), "Складання описових розповідей за допомогою схеми" (додаток 6), "Складання казки за схемою" (додаток 7), "Мова наша – солов'їна" (додаток 8) та інші.
З метою ознайомлення колег з досвідом роботи з даної проблеми Єлизавета Миколаївна ділилася на педрадах інформацією на теми: "Використання методики О.Гайштута у навчально-виховному процесі" (додаток 9); "Інноваційні технології з формування елементарних математичних уявлень" (додаток 10); проводила консультацію "Інноваційні технології в роботі над розвитком інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку" (додаток 11); подавала матеріали з досвіду роботи для друку в газетах «Крайова освіта», «Освіта Буковини», «Дитячий садок» . Також вихователь брала активну участь у виступі під час проведення семінару на тему: "Ейдетика – як одна із сучасних педагогічних технологій дошкільної освіти" (додаток 12).
А у 2010 році вихователь приймала участь у майстер - класі для вихователів - методистів міста, під час якого на практиці продемонструвала використання прийомів ейдетики в роботі із дітьми (додаток 13). Неодноразово ділилася своїми надбаннями з слухачами курсів підвищення кваліфікації педагогів при Чернівецькому ОІППО.
У 2011 році Єлизавета Миколаївна виступала перед колегами ДНЗ № 18 на семінарі по використанню інноваційних технологій. Вона познайомила педагогів зі своєю системою роботи щодо використання друдлів і тактильних карток та значенням їх для розвитку асоціативного мислення дошкільників.
Для забезпечення інтелектуального розвитку дітей необхідно постійно працювати з дитиною, тренувати її пам'ять, збагачувати уяву. Тому Єлизавета Миколаївна поділилася своїм досвідом з батьками: запропонувала ряд ейдетичних вправ та прийомів, які можна використовувати в домашніх умовах, під час відпочинку на природі. Інформація з даного питання постійно висвітлюється у батьківському куточку («Невичерпний потенціал», «Виховання творчої особистості», «Вчимося бути розумними»). З метою зацікавлення батьків даною проблемою педагог неодноразово брала участь у зйомках телепередачі для батьків "Моє сонечко", яка виходить на ТРК «Буковина» (додаток 13).
Показником результативності роботи Єлизавети Миколаївни з даної проблеми є достатньо високий рівень розвитку пізнавальних психічних процесів дітей, про що свідчить моніторинг психологічного дослідження рівня розвитку пізнавальних психічних процесів дітей даної групи. Відповідно віку у них добре розвинута довільна увага, зосередженість, довільне запам'ятовування та пригадування. У дітей на достатньому рівні розвинуто уміння орієнтуватися в звуковій дійсності мови, більшість із них вміть спостерігати та виділяти істотні ознаки предметів. Педагогом в групі створено сприятливі умови для повноцінного розвитку дошкільнят.

Моніторинг
рівня розвитку пізнавальних психічних процесів
дітей середньої групи «А» №13
за 2010 / 2011 н.р.

Відвідуючи заняття, які проводила Палій Є.М., слід відмітити, що діти старшої групи №13 відзначаються гнучкістю і швидкістю нестандартного образного мислення (70% від загальної кількості присутніх на занятті дітей) та стійким розвитком уваги, вони швидко сприймають інформацію на слух, а також запам'ятовують тексти, вірші, цифри, назви. Здійснюючи індивідуальний, диференційований підхід до дітей, вихователь помітила, що дошкільнята поступово оволодівають навичками ефективного мислення, виявляють пізнавальний інтерес, легко та із задоволенням здобувають нові знання.
Вивчивши досвід роботи Палій Є.М., можна зробити висновок, що його необхідно розповсюджувати серед вихователів усіх вікових груп дошкільного навчального закладу, а також пропонувати даний досвід роботи для впровадження в інших садочках міста.

Вивчено і узагальнено досвід роботи
вихователем-методистом
дошкільного навчального закладу №45
комбінованого типу
Ленковською Іриною Олегівною

Додаток 4

Конспект заняття
з математики з використанням елементів ТРВЗ
та методик О. Гайштута і Л.Шелестової
у молодшій групі
«Допоможи Колобкові»

Підготувала і провела
вихователь: Палій Є.М.

м. Чернівці - 2009 рік


Мета:

Розвивати образне мислення, уяву, увагу, мовлення.
Виховувати вміння слухати і розуміти питання і пояснення вихователя, виконувати дії за його вказівкою.
Продовжувати вчити дітей розрізняти і називати знайомі геометрічні фігури; порівнювати предмети за висотою, лічити і називати межах 3-х знайомі букви, що мають голосні звуки.
Матеріал:
театральна ширма, іграшки - Тітонька Сова, скриньки різної висоти, Лисичка, Колобок, ілюстрації до казки «Колобок», картина - портрет Лисички, д/ігри «Склади картинку», «Склади геометричні фігури і назви утворені букви», «Підбери потрібні частинки».
Хід:
Діти сидять півколом.
Вихователь: - Сьогодні ми помандруємо у гості до казки. А до якої, ви зараз відгадаєте, коли почуєте знайому пісеньку.
Дитина проспівує пісеньку колобка:
Я по засіку мелений, -
Я із борошна спечений, -
Я від баби утік,
Я від діда утік,
То й від тебе утечу!
Діти: - Це казка «Колобок»!
Вихователь: - Так, ви одразу впізнали, яка казка запрошує нас до себе сьогодні. Ось гляньте, там під ялиночкою щось ворушиться. Зачекайте, я зараз гляну, хто там.
Вихователь підходить до ширми, а звідти з'являється Колобок і плаче, розповідаючи, що Лисичка хоче його з'їсти.
Вихователь: - Діти, треба допомогти Колобкові, захистити його. Допоможемо?
Діти: - Так.
Вихователь: - Не плач, Колобочку, ми тебе захистимо, але я ще не знаю, як це зробити.
Сова: - Я знаю, я вам допоможу.
Вихователь: - Ой, тітонько Сово, ми будемо дуже вдячні.
Сова: - Треба їй щось подарувати, щоб вона забула про Колобка.
Вихователь: - Діти, а що можна Лисці подарувати?
Діти пропонують, аналізують.
Сова: - Все це добре, але Лиска найбільше на світі любить себе, тому я пропоную подарувати їй картину, на якій буде зображена вона. Лиска буде нею милуватися і забуде про Колобка.
Вихователь: - Чудово, але де ж ми її візьмемо? У нас немає?
Діти пропонують купити, намалювати.
Сова: - Все це добре, але це довго, а у мене є майже вже готова, тільки її треба скласти з окремих частин, але тільки тоді, коли ви виконаєте всі завдання, які є у цих скриньках.
Вихователь звертає увагу на три скриньки різної величини і висоти з цифрами 1, 2, 3.
Вихователь: - Діти, зверніть увагу на скриньки, які вони?
Діти: - Вони різні за висотою, величиною.
Вихователь: - А щоб нам було зручно працювати, треба їх розкласти за висотою.
Хтось із дітей розкладає скриньки: низька, вища і найвища, а інша дитина називає цифри на скриньках 1, 2, 3.
Вихователь: - Отже, перше завдання: розкласти ілюстрації до казки «Колобок» у належному порядку.
Вихователь: - Діти, пригадайте, як розпочинається казка про Колобка?
Діти: - Жили собі дід і баба. І дожились до того, що й хліба не мали.
Вихователь: - Отже перша картинка буде про діда і бабу.
Хтось з дітей знаходить і виставляє першу картинку.
Вихователь: - А що було з Колобком далі?
Діти: - Він утік і зустрівся із зайчиком, потім вовчиком, ведмедиком і лисичкою.
Діти викладають решту картинок за змістом казки.
Сова: - Ось ви справились із першим завданням і одержуєте першу чатину картини (дає частинку картинки).
Вихователь: - Діти, у якій скринці друге завдання?
Діти: - У середній, де цифра 2.
Вихователь дістає завдання і читає:
Вихователь: - Із зібраного малюнка вийняли окремі деталі, треба розмістити їх на свої місця (за О.Гайштутом).
Хтось з дітей виконує це завдання.
Сова: - Добре, ось і друге завдання виконано і ви одержуєте ще частинку картини. (Дає вихователю).
Вихователь: - Яка скринька у нас залишилася?
Діти: - Найнижча, де цифра 3.
Вихователь дістає і читає завдання.
Вихователь: - Треба скласти фігури і назвати літери, що утворилися (за Л.Шелестовою).
Діти розбиваються на шість груп по двоє (троє) і складають геометричні фігури з окремих частин так, щоб утворилися літери, а потім називають їх: А, О, У, Е, И.
Сова: - Ось і з цим завданням ви справилися, ось вам і остання частинка картинки.
Вихователь: - Тепер спробуємо скласти.
Хтось із дітей складає.
Лисичка: - Що тут за гамір? Ви Колобка не бачили?
Вихователь: - Бачили, Лисичко, бачили, ось він. Тільки ми хочемо тебе попросити, залиш Колобка, не чіпай, а ми тобі за це подаруємо ось таку чудову картину (дає Лисичці).
Лисичка: - Та це ж я, та це ж я! Ой, яка краса! Ну що ж, знаєте, я добра. Нехай котиться собі той Колобок до кого хоче, а я піду повішу картину у кімнаті. Дякую малята!
Колобок: - Дякую, друзі, тепер у мене є багато друзів, а мені час далі мандрувати. До побачення! (покотився).
Вихователь: - А ми тобі дуже вдячні, тітонько Совонько, за те, що ти нам порадила, як допомогти Колобкові. А тепер нам час повертатися у садочок. Прощавай!

Додаток 5

Конспект заняття
з використанням елементів ейдетики
та методики О. Гайштута у молодшій групі
«Дитсадок - веселий дім»

Підготувала і провела
вихователь: Палій Є.М.

м. Чернівці - 2010 рік
Програмовий зміст:

Розвивати мовно-руховий апарат, застосовуючи різноманітні імітаційні вправи. Розвивати мовленнєву компетентність , образне та логічне мислення. Виховувати дружні стосунки між дітьми.
Формувати уміння висловлювати своє ставлення до дитячого садка.
Вчити дітей складати короткі розповіді за сюжетами - фотоколажу (за допомогою вихователя).

Матеріал :

тактильні картки, друдли, фото дошкільного закладу та діяльності дітей протягом дня у закладі, дидактичні ігри «Знайди доріжку», «Зайва смужка» (за Гайштутом).

Хід заняття:

Діти стоять в колі взявшись за руки, вітаються і посміхаються один
одному:

З піснею про сонечко
Іду я в дитсадок,
А прийду в дитячий сад
Привітаюсь до малят:
- Добрий ранок! Добрий день!

- Ось з таким гарним настроєм ми сьогодні з вами розпочнемо наш день. Сідайте на стільчики і послухайте, про що я хочу з вами поговорити. А про що саме , ви дізнаєтесь, як відгадаєте загадку від Оленки.

Ми сьогодні на занятті
Для усіх гостей і ляльок
Постараємось розповісти
Про дитячий наш ...(садок).

- Так, кожного ранку ваші батьки йдуть на роботу, а ви - в дитячий садок. Тут вас зустрічають привітні вихователі, ваші друзі. По дорозі до садка вам приходиться переходити дорогу, а там стоїть світлофор, пригадайте якими кольорами світяться лампочки у світлофора?
- А скажіть, на яке світло можна переходити вулицю?
- Отже, я пропоную погратися в гру «Перейди дорогу». Але ця дорога буде незвичайна, вона буде складатися з різних геометричних фігур.
(Вихователь звертає увагу дітей на килимок, на якому розміщені різнокольорові геометричні фігури).
- Якого кольору кружечки?
- Червоного.
- Як ви гадаєте, можна нам по них йти?
- Ні.
- А якого кольору квадратики?
- Жовтого.
- А по квадратиках можна йти?
- Ні.
- А якого кольору трикутники?
- Зеленого.
- Як ви гадаєте, можна нам по них йти?
- Так.
- Отже по яких фігурах ми будемо йти?
- По трикутниках, тому що вони зеленого кольору.
(діти йдуть по доріжці з дому до садках) (За О.Гайштутом).

Раптом чути стук у двері.
- Хто там? Заходьте.
(Заходить песик Бїмчик.)
- Добрий день малята! Ой, а куди це я потрапив?
- Добрий день, це дитячий садок.
- А що це ще за садок? Це там, де яблука та груші ви збираєте?
- Та ні, це не той садок, про який ти думаєш. Ось послухай, діти тобі зараз все пояснять. Сідай.
- Дітки, що ж таке дитячий садок?
- Це такий будинок, куди ходять діти.
- Так, це ось такий будинок ( вихователь виставляє фото дитячого садка на дошку).
- А чим займаються діти в дитячому садку?
Діти розповідають, що граються, вчать букви, вчаться малювати, співати, танцювати, займаються фізкультурою, сплять, їдять (в цей час виставляється фото із життя дітей).
- Діти, а хто хоче, ще раз розповісти про наше життя в садку (використовуючи фотокартки).
Розповіді дітей.
- Бімчику, ми з дітками ще дуже полюбляємо гуляти, гратися на вулиці, годувати пташок, спостерігати за тваринками.
- Діти, пригадайте, які пташки прилітають на наш майданчик? Чим ми їх годуємо?
- Пригадайте, як вдячні пташки нам співають:
- Як голуби: (гуль-гуль-гуль).
- А горобчики (цвірінь-цвірінь).
- А ворони (кар-кар-кар).
- А синички (ців-ців-ців).
- А сорока (скре-ке-ке).
Бімчик радіє з діткам та просить їх погратися з ним.
- Ой, як у вас цікаво, я теж хочу з вами погратися.
- Дітки із задоволенням з тобою пограються. Я пропоную погратися в гру «Сидить Галя на пеньку».
(Діти обирають лічилкою «Галю», проводиться гра на закріплення імен дітей, впізнавання їх за голосом, управляються в тембрі голосу: тихо-голосно).

- А ще наші дітки дуже люблять гратися в цікаві ігри, ось такі як гра «Зайва смужка».
- Я ще хочу з вами погратись.
- Ось в мої торбинці є різні речі.
- А як з ними гратись.... (Бімчик виймає - цвях і показує дітям).
- Дітки, а що ви подумали, коли побачили цвях ? (діти відповідають обґрунтовано свої думки)
- Діти, а чи можна гратися цвяхом?
- Ні.
( Бімчик виймає по черзі друдли, тактильні картки).
Робота з картками: діти доторкаються до тактильних карток і розповідають про свої відчуття, думки, обґрунтовуючи їх.
- Ой, як у вас цікаво, мені дуже сподобався ваш садочок.
- Так, у нас дуже цікаво, діти люблять свій садочок, навіть знають віршик про нього ( дитина читає вірш про садок).
Бімчик дякує та прощається з дітками.
Вихователь, підбиваючи підсумок, опитує дітей чим їм сподобався сьогоднішній день в садочку, що найбільше сподобалось робити, в які ігри грати . Звертає увагу на похмуру дитину, запитуючи чи не важко їй було виконувати завдання з друдлами, з тактильними картками. Опитує дітей чим би діти хотіли зайнятися завтра, в які ігри пограти, кого очікують в гості.
- А для наших гостей ми прочитаємо нашу улюблену речівку, яка нас бадьорить та яку ми використовуємо під час прогулянок.

І дівчатка і хлоп'ятка
Тут зібралися ураз.
І життя у нас в садочку
Кожен день,
Ну просто, КЛАС!

Додаток 6

Конспект заняття
з розвитку мовлення у середній групі
«Складання описових розповідей за допомогою схеми»

Підготувала і провела
вихователь: Палій Є.М.

м. Чернівці - 2010 рік
Мета:

Розвивати зв'язне мовлення, темп мови, увагу.
Виховувати у дітей вміння зосереджено слухати один одного.
Продовжувати вчити дітей уважно розглядати іграшки, складати невеличкі описові розповіді за схемою та коротенькі розповіді з досвіду. Активізувати запас слів, що означають якість предметів та дій з ними. Закріпити вміння виділяти перший звук в слові, підбирати слова на заданий звук та впізнавати букви, що означають цей звук.

Матеріал:

Іграшки з різних матеріалів (машина, білочка, телефон, рибка), схема опису іграшок, скоромовки, загадка, «чарівна паличка», «Карусель», картки з буквами.

Хід заняття:

Психогімнастика.
Діти стають колом на килимку, взявшись за руки, промовляють:
Ми розумнички малі,
В коло станемо усі.
Я і ти, ти і я,
Не сумуємо ніколи,
До заняття ми готові.
Сідають на килимок колом.
Вихователь пропонує послухати загадку, яку загадує дитина.

На полиці всі стоять в рядки,
Ними люблять гратись малюки.
Тут є м'ячик, дзиґа і зайці
Ними граються усі.
(Іграшки).
Діти відгадують.
- Отже, ви, мабуть, вже зрозуміли, що сьогодні ми будемо говорити про іграшки. Ми з вами вже багато про них говорили і ви розповідали про свою улюблену іграшку, яку приносили з дому. А сьогодні мені дуже цікаво було би знати, які ще у вас є іграшки, крім тієї що ви приносили. Тому ви подумайте і хтось з дітей нам розповість, які іграшки у вас є, які вони, хто вам купує іграшки, де вони лежать, як ви з ними граєтесь, чи бережете їх.
3-4 дітей розповідають про свої іграшки.
- Мені дуже сподобалися ваші розповіді, молодці діти. Ви, мабуть, уже помітили, що в нас у групі з'явилися ще нові іграшки, ми з ними незнайомі, ось вони на диванчику. Зараз ми з ними познайомимось ближче.
- Хтось із дітей нам розповість про кожну іграшку, але щоб ця розповідь була повною, ми пригадаємо схему, яка нам допоможе. Ми вже знайомі з цією схемою. Поглянемо на неї і пригадаємо, що означає кожен малюнок на схемі:
Вихователь разом з дітьми розглядають схему, пригадують.
- Але ви бачите, що в нас не одна іграшка, а кілька. Скільки їх, порахуйте?
- Чотири.
- Так, чотири іграшки, то першою буде та, яку ми виберемо, граючись в гру «Карусель».
Вихователь просить когось із дітей підійти до «Каруселі», розкрутити її і вибрати з кілечка, що зупинитися навпроти, картку з літерою. Дитина повинна назвати, який звук має ця літера - голосний чи приголосний. Поглянути на іграшки, визначити, назва якої іграшки начинається на цей звук. Наприклад, М - машина. Діти ще підбирають слова на цей звук. Дитина за схемою складає описову розповідь про іграшку. Так проходить знайомство з наступною іграшкою, яка випаде при повороті «Каруселі».
Потім, коли випадає буква «П», вихователь просить уважно подивитися чи є іграшка, назва якої починається з цього звука.
- Немає.
- Я здогадалася, це пауза. Отже, нам час відпочити, зробити паузу.
Проводиться фізкультхвилинка гра «Чарівник».
Після паузи, діти описують ще дві іграшки за схемою.
- Ось ми з вами і познайомились з новими іграшками, з якими ви будете гратися пізніше. Але ж гратися можна і без іграшок. Я пропоную погратися в гру «Язиката Хвеська».
- Язиката Хвеська - це така жінка, яка дуже багато і швидко говориться, а щоб ми хоч трішки були схожі на неї одягнемо ось таку хустинку (з картону - форма зав'язаної хустки). Кожен, хто буде «одягати» хустинку, має промовити скоромовку, але не забувайте, що скоромовку треба вимовляти чітко і швидко.
Вихователь пускає по колу «Хустинку» - діти читають скоромовки.
Вихователь хвалить дітей.
- Сьогодні ми з вами познайомились з новими іграшками. За допомогою схеми, діти розказали нам про свої іграшки, які є у них вдома.
- Вам сподобалися розповіді дітей? Мені дуже сподобались. Молодці.
- З якими буквами і звуками ми зустрічалися на занятті.
Діти називають.
- В які ігри ми грали?
- «Чарівник», «Язиката Хвеська».
- Ви всі молодці. Сьогодні ви всі гарно працювали, гарно розповідали про свої іграшки, а тепер можете погратися з новими іграшками.

Додаток 7

Конспект заняття
з розвитку мовлення у старшій групі
«Складання казки за схемою»

Підготувала і провела
вихователь: Палій Є.М.

м. Чернівці - 2010 рік
Програмовий зміст:

Розвиток зв'язного мовлення:
Розвивати творчу уяву, фантазію, образне мислення. Вчити дітей складати казку за схемою та на задану тему; логічно і послідовно будувати роз-повідь.

Словникова робота:
Збагачувати словник дітей синонімами, активі¬зувати словами - добра, хороша, чуйна, щира.

Виховання звукової культури мовлення: вихо¬вувати інтонаційну виразність мовлення. Виховувати доброту, взаємодопомогу, добро-зичливість.

Матеріал:

дитячі книги, ілюстрації до казок, схема для складання казки, іграшки лялькового театру - лисичка і зайчик.

Хід заняття:

В групі розташована виставка дитячих книг - казок: народні і авторські. Звертаю увагу дітей на те, що змінилося в групі.
- Так у нас сьогодні виставка дитячої книги. Підійдемо ближче і розглянемо їх.
Діти розглядають книги, читають назви. Відмічаємо, що деякі казки нам уже добре відомі, деякі - ні, з ними ми ще познайомимося.
- Діти, а які бувають казки? (народні і авторські) - діти дають визначення.
- А тепер послухайте загадки казкових героїв і відгадайте назви казок:

1. Я вирішив просто подорожувати і не знав, що все так станеться. Я гадав, що всі так само добрі, як мої Бабуся і Дідусь. Але виявилося, що у цьому світі мешкають і злі, і жорстокі, і хижі...
(Колобок)

2. І не думала вона і не гадала, що все так станеться, хотіла мене в своїй біді звинуватити та й у річці утопити, а сталося все навпаки.
(Лисичка та глечик)

3. Як не хитрувала Лисичка, як не старалася мене обдурити, та нічого з того не вийшло, бо Коток, мій браток, справжній друг, врятував мене.
(Котик і Півник)

4. Звикла Лиска всіх обманювати і здавалося їй, що розумнішої та хитрішої за неї не має. Але ж і я добре знаюся на тому, як Лисичку
пригостити і поставив перед нею глечик.
(Лисиця і Журавель)

5. Не зуміли ми по правді сир поділити, то й дістався він майже весь хитрющій і лукавій Лисиці.
(Лисичка - суддя)

6. Захотілось хитрій лисичці - сестриці з паном Коцьким перед нами похизуватися і забула безсоромна і про дружбу, і про чесність.
(Пан Коцький)

7. Так позбиткувалася наді мною Лиска - сестричка, що я й без хвоста залишився, і ледве живий зостався.
(Лисичка – сестричка і Вовк - панібрат)

- Так, ви правильно назвали всі казки, я бачу, що ви добре їх знаєте.
А, скажіть, хто з казкових героїв у цих казочках зустрічається постійно. (Лисичка).
- Так, Лисичка, а чи подобається вона вам? Чому? (відповідь дітей).
- Так, Лисичка, всім звірятам у лісі дошкуляла, когось обдурила, когось перехитрили, з когось насміхалася.
- То якими словами ми можемо про неї сказати? Яка вона?
(зла, хитра, не щира, сердита, лукава, безсоромна, жадібна, брехлива)
- Я бачу ви добре знаєте ці казочки і мабуть їх любите. А чи хотіла би ви потрапити у казку?
- Діти: - Так!
- Ото сідайте гарненько на наш килимок, і заплющуйте оченята, уявіть собі, що він чарівний і зможе перенести нас у казку.

Звучить музика, відкривається ширма і перед ді¬тьми з'являється Зайчик, наспівуючи пісеньку. Назустріч йому йде Лисичка:
- Здоров був, Зайчику! І куди це ти один мандруєш? Тобі самому не сумно? Мені так самотньо, візьми мене з собою!
- Ні Лисичко, іди собі куди йшла.
- Зайчику я хочу з тобою подружитися.
- Ні Лисичко, я тобі не вірю, ти, мабуть, знову щось вигадала, щоб наді мною посміятися, позбиткуватися.
- Що ти таке кажеш? Повір, зайчику, я вже змінилася, я стала доброю, чесною, хорошою, бо мені вже наб¬ридло всіх ображати, я хочу мати справжніх друзів.
- Не вірю я тобі!
- Чому?
- Бо я ще ніколи не чув, щоб ти комусь допомагала, чи когось пожаліла.
Лисичка мало не плаче, звертається до дітей:
- Діти, я справді вже стала іншою, скажіть зайчикові! Ви мені вірити?
Діти: - Ні.
Зайчик: - Ось бачиш? Діти, а ви знаєте хоч одну казо¬чку про добру лисичку? Діти: - Ні.
Зайчик: - Я теж не знаю! Ось бачиш, Лиско, навіть такої казки про тебе немає.
Лисичка: - Малята, допоможіть мені?
Зайчик: - А як вони тобі допоможуть, коли ти сама ніколи нікому не допомагаєш?
Лисичка плаче.
Вихователь: - Діти, а я гадаю, що ми зможемо їй допомогти, адже Лисичка вже зрозуміла, що недобре себе поводила. Давайте придумаємо самі нову казочку про Лисичку, де б вона була доброю, допомагала іншим.
Діти погоджуються, лисичка радіє.
- Діти, ось у мене є така схема, за якою можна скла¬сти нашу казочку.

Розглядаємо схему, обґрунтовуємо можливих героїв казки.

- За цією схемою ви складете нову казочку і придума¬єте їй назву. Але спершу давайте згадаємо, які зачини бувають у казках? Як казки починаються?
Діти згадують.
- А тепер ще згадаємо, які кінцівки бувають, як ка¬зки закінчуються?
Діти згадують.
- Отже ми повинні придумати казку про добру Лисичку, про її добрі вчинки, вона у нашій казці має бути чуйна, не жадібна, допомагати іншим, може когось захистити, комусь поспівчувати, когось врятувати від біди. Тільки не забудьте, як починаю¬ться і як закінчуються справжні казочки і не забу¬дьте назвати свою казочку.

Кілька хвилин діти думають. Потім 4-5 дітей розповідають свої казки.

- Ось ми послухали кілька цікавих, нових казочок про добру Лисичку. Мені вони дуже сподобалися. А вам, малята?
- Яка казочка сподобалася вам найбільше? Чому?
- Яка казочка була найсмішнішою?
- Зайчику, Лисичко, ви чули казочки, що придумали наші діти?
- Так!
- І яка вам найбільше сподобалася? Звірята відповідають.
- Лисичка радіє: «Чув, чув, зайчику, скільки гарних казочок про мене склали діти. І це все правда!» (гордо)
- Зайчик: «Та чув, чув, ти таки, мабуть, і справді стала іншою, добрішою, якщо тобі всі малята повірили.»
- Вихователь: Зачекайте, Лиско і Зайчику, ще не всі казочки ви чули, адже не всі малята встигли розповісти свої казки.
- Діти, я пропоную вам вдома разом з батьками або із старшими сестричками чи братиками зробити книжечки, такі, як ми вже робили про ваш відпочинок, про професію ваших батьків. Дорослі запишуть вашу казочку, а ви намалюєте до неї малюнки. Принесете ці книжечки в садок і ми подаруємо їх Лисиці – сестриці. Згода?
- А нам вже час повертатися до садочка.
Зайчик і Лисичка прощаються:
- Бувайте, малята, приходьте до нас ще, з вами так цікаво. (Ідуть за ширму, наспівуючи.)
- До побачення!
- А ми знову заплющимо оченята і наш чарівний килимок перенесе нас до садочка.
Звучить музика.
- Ось ми й в садочку. Сподобалась вам подорож у казку? А тепер підемо погуляємо на вулиці.

Додаток 8

Конспект заняття
з розвитку мовлення у старшій групі
«Наша мова - солов'їна»

Підготувала і провела
вихователь: Палій Є.М.

м. Чернівці - 2011 рік
Програмовий зміст:

Розвивати мовне дихання, темп та інтонаційну виразність мови. Виховувати любов до рідної мови, до фольклорного надбання українського народу.
Розширити і поглибити знання дітей про українську мову. Показати багатство, мелодійність, її красу. Збагачувати мову дітей епітетами, що її характеризують. Продовжували вивчати мовну спадщину українського нараду, формувати пізнавальний інтерес.

Матеріал:

ребуси, колискова пісня, народна гра, скоромовки, прислів'я, жарти.

Хід заняття:

- Діти, сьогодні у нас буде незвичайне заняття. Ви сьогодні такі гарні, всі одягнуті в українські вишиваночки, дівчатка в віночках, а це не спроста, бо сьогодні ми будемо говорити про нашу рідну українську мову. А девізом нашого заняття будуть ось ці слова.... «Наша мова - солов'їна».
Прошу когось із дітей прочитати.
- Так нашу мову називають тому, що вона ніжна, мелодійна, дзвінка, співуча, прекрасна, як світанкова пісня солов'я.
- Діти, а якою мовою ми з вами розмовляємо?
- Українською.
- Так, ми живемо з вами на чудовій землі, наша держава називається Україною і державною мовою є українська. Ми повинні добре знати свою мову, любити, берегти, збагачувати.
- На світі є багато народів, держав, багато різних мов. І кожен народ любить і береже свою мову.
- А що таке мова?
- Це звуки, слова, речення.
- Так, у народі кажуть: «Слово до слова - зложиться мова».
- Наш народ дуже любить свою мову, береже і шанує її, називає ніжними і лагідними словами, ось послухайте:

Ніжна, мила, світанкова,
Ясна, чиста, колискова,
Мелодійна, дзвінкотюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова,
Найдорожча, добра, власна,
Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов'їна, барвінкова,
Українська мова!

- Як багато гарних слів підібрав поет до нашої мови.
- То як ми можемо сказати, яка наша мова? (Діти згадують слова з вірша.)
- Ось бачите, як багато слів характеризують нашу рідну мову, і вона справді така, як про неї говорить поет. Вона багата, ось тільки від одного слова «мова» можна утворити ще багато слів:

Діти читають:

У
З
Роз
Про мова
Від
Об
Перед

А що вона чарівна, казкова, нам підтвердять ребуси, які ми спробуємо зараз прочитати:

Ща (малюнок - слива) - щаслива
Ма (малюнок - річка) - Марічка
Під (малюнок - вал) - підвал
Г (малюнок - риби) - гриби
Ли (малюнок - пень) - липень
7 (малюнок - Я) - сім'я

- Діти, уявіть собі, щоби трапилося, якби не було мови?
Діти: - Не чути було б слів, було б тихо, не могли б розповідати казки, читати вірші, співати пісень, грати в ігри, не могли б розмовляти.
- Так, вірно. Кажуть, що наша мова, як квітка, яка складається з багатьох пелюсток; а цими пелюстками є казки, легенди, загадки, пісні, скоромовки, утішки, прислів'я, в яких, народ розповідає і про себе, про горе і радощі, про любов до своєї землі і мови, вчить нас бути добрими, розумними, мудрими, сміливими, веселим.
Ось ми і спробуємо сьогодні відтворити цю квітку чарівну.
Викладаю на фланелеграфі кружечок жовтого кольору з написом «мова».

Діти читають.
- Це буде серединка нашої квітки.
- Отже перша пелюстка «Прислів'я»: (діти читають).
- Згадаймо прислів'я про наше рідне слово і про мову.
Відповіді дітей:
1. Кожному мила своя сторона і своя мова.
2.У кого є рідна мова, в того й душа здорова.
З. Яка голівонька, така й розмовонька.
4. Хто материнську мову зневажає, той матері не шанує.
5. Найдорожче - це матусина мова.
6. 3а добре слово грошей не платять, а скажеш - усім приємно.
7. Від теплого слова і сад розквітає.
8. Слова щирого вітання дорожче за частування.

- Другою пелюсткою нашої квітки будуть «Скоромовки»: (діти читають).
- Є така українська гра «Язиката Хвеська», ми пограємо в цю гру і згадаємо скоромовки.
Діти говорять скоромовки.

Третьою пелюсткою будуть.... «Пісні»: (діти читають.)
- У нашого народу є дуже багато різних пісень, але найпершою, найніжнішою, є перші пісні матері - колискова.
Дівчатка співають колискову пісню.

- Ще одна пелюстка нашої квіточки.... «Ігри»: (діти читають).
- Українські народні ігри - це не просто пустощі, це своєрідне мистецтво, в іграх передається характер нашого народу.
Ми з вами пограємо в українську народну гру «Васильку».

- Ще одна пелюстка нашої квітки - це .... «Жарти»: (діти читають).
- Наш народ дуже любить і вміє дотепно жартувати, ось так як і ми.

Діти:
1. - Синку, зачиняй двері, надворі дуже холодно.
- А хіба надворі потеплішає, як я зачиню двері.
2.- Тай набрид вже ти своїм плачем, Петрусю!
- А це я не вам, мамо, плачу!
- А кому?
- Бабусі.
3.- Умивайся, бери, синку, швидше, не барися.
- Та ж за мене он в куточку уже кіт умився.
4.- Тату, купить мені барабан.
- Та у нашій, синку, хаті й так шуму багато.
- А я на ньому буду грати коли ви ляжете спати.
5.- Івасику, поглянь, чи йде годинник?
- Годинник, дідусю, стоїть, де й раніше стояв.

- Ось і склалася наша квітка – «Мова». На яку квіточку вона схожа? - На барвінок.
- Так, це і є квітка барвінку, бо нашу мову теж називають барвінковою - ніжною, якою, милою, як весняна квітка барвінку.
- Багато гарних слів ви почули про нашу рідну мову, і я сподіваюсь, що ви завжди будите любити свою мову, свою землю, як про це говорить поет Сидір Воробкевич.
Дитина читає вірш С. Воробкевича «Рідна мова».

Додаток 9

Виступ на педраді з досвіду роботи на тему
«Використання методики О.Гайштута
у навчально-виховному процесі»

Підготувала і провела
вихователь: Палій Є.М.

м. Чернівці - 2009 рік
На сьогоднішній день перед освітянами важливим є завдання індивідуалізації навчання та виховання. Державна програма «Освіта» передбачає розвиток здібностей, таланту, а також роботу з обдарованими дітьми, починаючи з дошкільного віку.
Головне – знайти індивідуальний спосіб виховання і навчання дитини.
Тому педагогічний колектив нашого дошкільного закладу поставив перед собою завдання пошуку таких способів навчання і виховання, які б дозволили на належному рівні вивчати індивідуальність малюка, її природу. Адже рівень розумового розвитку вивчається не тільки обсягом засвоєних знань, а й вмінням володіти певними розумовими операціями, прийомами логічного мислення.
Педагоги нашого закладу постійно працюють над розвитком мислення, уяви дитини. Ми виходимо з того, що будуючи систему навчання і виховання необхідно спиратися на реальні особливості мислення дитини, які складалися на попередньому віковому етапі і для 6-річних – у 5-річному віці, для 5-річних – у 4-річному віці тощо.
До вивчення розумової діяльності молодших та середніх дошкільників намагаємося підійти системно. Обов'язково враховується життєвий досвід, який уже мають діти певної вікової групи.
Працюючи над цією проблемою, я у своїй роботі спираюся на методику російського педагога О.Гайштута, яка і є зорієнтована на розвиток мислення і творчих здібностей дитини.
Виконання різноманітних завдань, що пропонує О.Гайштут формує навики розв'язування арифметичних завдань, сприяє розвитку спостережливості, старанності, вміння орієнтуватися у незвичних ситуаціях, робити узагальнення та розвивати наявне образне мислення, сприяє розвиткові творчих здібностей дитини.
Розвивати мислення дитини означає вчити її усвідомлювати зв'язки і відношення між предметами та явищами, порівнювати, зіставляти ознаки за подібністю, і разом з тим, бачити їхню особливість, відмінність.
Дидактичні ігри та вправи подані О. Гайштутом дають вихователю можливість визначити рівень розвитку у дитини всіх мислительних операцій. І тільки вивчити рівень розвитку дитини, вихователь може працювати над розвитком тієї або іншої мислительної дії.
Завдання, що подає О. Гайштут, я використовую як в індивідуальній роботі, так і при розв'язанні їх групою дітей, підгрупою. Колективне розв'язування таких завдань формує у дітей здатність до самооцінки, самоконтролю.
У своїй роботі я використовую завдання різної складності, тому навіть діти недостатньо підготовлені (новенькі, чи котрі довго не відвідували дитячу установу), беручи участь у роботі, можуть відчути впевненість у своїх силах. У групі створюються сприятливі умови для творчого розвитку дітей.
І тільки організація регулярних занять, на яких діти могли б розв'язувати нестандартні, нетипові науково – творчі завдання дає багатий результат.

Додаток 10

Виступ на педраді на тему
«Інноваційні технології з формування
елементарних математичних уявлень»

Підготувала і провела
вихователь: Палій Є.М.

м. Чернівці - 2010 рік

Розвиток науки і техніки, загальна комп'ютеризація визначають велику роль математичної підготовки підростаючого покоління. Вхід дітей в світ математики починається вже в дошкільному віці. Вони порівнюють предмети, встановлюють кількісні та просторові відношення, засвоюють геометричні еталони, модельну діяльність. Математика надає великі можливості для розвитку мислення. Однак вивчення досвіду роботи деяких дошкільних закладів дозволяють зробити висновки, що використані методи навчання дошкільників реалізують не всі можливості, які закладені у математиці.
У зв'язку з перебудовую викладання математики у початковій школі та психологічними дослідженнями стають явними недоліки математичної підготовки у дитячому закладі: неефективне використання можливостей дошкільників, слабкий розвиваючий вплив навчання. Складена система навчання у дошкільному віці, її зміст та методи орієнтували взагалі на розвиток у дітей предметних засобів дій, вузьких навичок, зв'язаних переліком й елементарними обчислювальними операціями. Багаточисельні дослідження свідчать, що науковці мають інтерес до індивідуально-диференційованого підходу до формування математичних уявлень у дошкільників, здійснюють управління пізнавальної діяльності учнів загальноосвітніх шкіл, формування логічних умінь учнів основної школи, займаються підготовкою дошкільників до навчально-пізнавальної діяльності у школі. О.М.Мельник вважає, що діагностична діяльність педагога є важливим інструментом психолого-педагогічного вивчення особистості дитини, рівня її научуваності. Матеріали ряду науково-практичних конференцій присвячені проблемам розвитку професійної освіти (Одеса, 2002), розвитку здібностей дітей дошкільного віку (Київ – Запоріжжя, 1999), проблемам професійної підготовки; вчителя школи майбутнього (Мелітополь, 2001), інноваційним технологіям навчання (Рівне, 2003). Експериментальне вивчення специфіки кількісних уявлень дітей, розробка, систематизація та апробація ігор й дидактичних вправ, направлення на формування математичних уявлень – це і є сучасний зміст методики.
Питання математичного розвитку дітей дошкільного віку своїм корінням сягають у класичну педагогіку. Центральне місце в програмі займає зміст, направлений на формування поняття «число». Це одне з питань з якого починається пізнання дитиною математики.
Перспективним методом навчання дошкільників математики на сучасному етапі є моделювання: воно сприяє засвоєнню специфічних предметних дій, які лежать в основі поняття «число». Діти можуть використовувати моделі.
Передматематику не можна розуміти як «дитячу математику». Що стосується формуванню елементарних математичних уявлень у дошкільників, то вони знаходяться на передматематичному рівні. В роботі треба використовувати спеціальні прийоми для організації взаємодії дітей в процесі навчання: робота невеликим групами, об'єднання дітей за бажанням: цілеспрямоване створення ситуацій, які сприяють допомозі дітей один одному, колективний перегляд робіт, оцінка своїх праць та праць інших дітей; спеціальне завдання, потребуючі колективне виконання.
Використання різноманітних прийомів активізації розумової активності дітей: залучення сюрпризних моментів та ігрових вправ; організація роботи з дидактичним наочним матеріалом; активна участь вихователя в сумісній діяльності дітей; новизна розумової задачі й наочного матеріалу; вивчення нетрадиційних завдань; вирішення проблемних ситуацій.
Узагальнюючи сказане, необхідно відзначити, що такі вміння, як формулювати загальну ознаку класу об'єкта, вміння розрізнювати ознаку використання тих або інших операцій можуть бути сформовані в процесі спеціально організованого навчання. Цілий ряд важливих математичних залежностей може бути засвоєний ще до вступу дитини до школи. Однак необхідно враховувати досвід і вікові можливості дитини.
Організація такого навчання в дошкільному віці дозволить починати шкільне навчання з більш високого рівня. Вивчення психолого – педагогічної літератури, практики роботи дошкільних закладів переконують в необхідності подальшого вивчення питань організації процесу навчання математики дітей дошкільного віку, розробки та впровадження інноваційних технологій.

Додаток 11

Консультація на тему
«Інноваційні технології в роботі над розвитком інтелектуальних здібностей дітей дошкільного віку»

Підготувала і провела
вихователь: Палій Є.М.

м. Чернівці - 2010 рік
Головна мета сучасної дошкільної освіти – забезпечити сприятливі умови для творчої самореалізації кожної дитини, особистісного її становлення, розвитку в неї ціннісного ставлення до самої себе, людей, природи, культури. Розвиток системи освіти вимагає впровадження нових методів навчання і виховання, тобто педагогічних інновацій. Інновації в педагогіці пов'язані з загальними процесами в суспільстві. Нині створюється нова педагогіка, характерною ознакою якої і є інноваційність – здатність до оновлення, відкритість новому.
Інноваційне навчання зорієнтоване на розвиток різних форм мислення, творчих здібностей, інтелекту.
Що ж таке інтелект?
Інтелект – загальні розумові здібності людини, властивість особистості, що дає змогу успішно розв'язувати інтелектуальні задачі.
Суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів у сфері навчання і виховання є їх технологізація – неухильне дотримання змісту і послідовності етапів впровадження нововведень. Термін «педагогічна технологія» з'явився в освіті порівняно недавно. Щодо навчального процесу його було вжито у 1886 р. англійцем Джеймсом Саллі. Одним із перших оприлюднив ідею технологізації навчального процесу видатний чеський педагог, мислитель Ян Амос Коменський, стверджуючи, що школа є майстернею. Сучасна педагогічна технологія повинна гарантувати досягнення певного рівня навчання, бути ефективною за результатами.
Світове визначення технології М.Монтесорі здобули завдяки гуманістичному підходу до навчання, мета якої полягає в розкритті духовного і інтелектуального потенціалу дитини.
Освітні технології раннього навчання створені сучасним російським педагогом – філологом М. Зайцевим, засновані на принципово нових підходах до навчання грамоти і математики, забезпечують його високу результативність. Їх автор виходить з того, що для повного формування особистості, розвитку інтелекту потрібно задіяти всі органи чуття. Безмежні можливості зору, слуху, нюху, тактильного сприймання слід використовувати в навчанні тоді, коли вони формуються. Кожен педагог працюючи з дітьми, хоче бачити результат своєї діяльності, бачити вихованців розумними, інтелектуально розвиненими. Саме з цих міркувань мене зацікавила ейдетика, що сприяє розвитку просторової уяви, образного мислення, пам'яті.
Пам'ять – називають вхідними воротами інтелекту. Часто люди скаржаться на погану пам'ять, але психологи стверджують, що перш за все це провина не природи, а самої людини, котра не вміє її розвивати, покращувати. Є багато методів розвитку пам'яті. Одним з них є метод ейдетики. Цей напрямок психологічної науки, який вивчає ейдетизм, як різновид образної пам'яті (грецькою ейдос - образ). Цей метод допомагає дитині запам'ятовувати необхідну інформацію і вчасно пригадувати, її застосовувати у різних сферах життя. Першим використав термін «ейдетика» московський професор, доктор педагогічних наук Ігор Матюгін. Він запропонував методику розвитку пам'яті та систему навчально-ігрових завдань для дорослих. Але педагоги-дошкільники застосовують деякі прийоми у розвитку інтелектуальних здібностей своїх вихованців.
Мене також це зацікавило. Ознайомившись з окремими прийомами цього методу, я створила в групі в куточку інтелектуального розвитку, так звану «Школу ейдетики», яка спрямовує роботу з дітьми на основі вільних асоціацій, пов'язаних з предметними образами.
Саме поняття «вільні асоціації» означає, що під час занять не можна використовувати предметні зображення. Але працюючи з дітьми молодшого дошкільного віку (ми знаємо, що в них ще дужче малий життєвий досвід, щоб будувати асоціативні зв'язки самостійно), на першому етапі роботи, малюку потрібна допомога дорослого, тобто зорова підказка. Наприклад, показати дітям схематичний малюнок якогось предмету. Так на занятті з малювання за темою «Сніговичок», я показала дітям ялинкову прикрасу – сніжинку і запитала:
- Про що ви подумали? (Попередивши дітей не повторювати відповіді).
Відповіді були дуже різні і цікаві. Діти, у яких менш розвинуте асоціативне мислення відповіли «сніжинка», «сніг», а у дітей у котрих багатша уява, були дуже цікаві відповіді, як то: хмаринки, небо.
Запитую:
- Чому ти подумав про небо, хмаринки?
Відповідь:
- Тому, що сніжинки падають з неба, з хмаринок.
Були і такі відповіді: земля, дорога, дерева, тому, що вони вкриті сніжинками, снігом. Щоб розширити образи, пов'язані із сніжинкою, я спробувала сама підказувати дітям: сонце, вода. Діти самі почали розв'язувати цей ланцюжок із запитанням «чому?» Тому, що сонце розтопить сніжинку, утвориться вода.
Підводячи дітей до теми «Сніговик», я сказала, що подумала про сани, тому, що на санчатах малята каталися по снігу, і наче підхоплюючи мою думку, діти вже самі називали такі предмети як лижі, санки, сніговик, бо він зі снігу, із сніжинок.
Одним з прийомів ейдетики є також колірні асоціації. При закріплені кольорів я запропонувала дітям кольорові картки, запитуючи:
- Про що ви подумали, дивлячись на них?
Відповіді повинні бути завжди обґрунтованими. Тому, коли діти відповідають одним словом, слід завжди запитати:
- Чому?
Відповіді дітей, які дивились на картку зеленого кольору були такі: «трава», «листочок», бо вони зеленого кольору. Оленка сказала, що вона подумала про свій пальчик тому, що в неї там подряпина, а мама помазала зеленкою, тому він зеленого кольору.
Дуже цікавими є також вправи з друдлами.
Друдли – це загадки – головоломки, малюнки, про які не можливо чітко сказати, що це таке. Це можуть бути лінії, крапки, фігури різної величини і форми.
На початкових етапах роботи з друдлами слід застосовувати предметні зображення, в яких можна побачити фрагменти запропонованого друдла. Наприклад, квадратики на друдлах- картинках – це вікна будинку, хустка, шафа з дверцятами. Діти дуже швидко зрозуміли суть завдання і вже через декілька занять картинки-підказки не були потрібні.
Так друдл, на якому була зображена ламана лінія (зігзаг) у дітей викликав дуже різні уявлення – трава, гори, хвилі. Соня сказала, що так пишуть дорослі, тобто, гачки від букв.
Психологічною особливістю малюків є те, що вивчаючи світ, вони прагнуть подивитися, понюхати, помацати. І знову нам на допомогу приходить ейдетика, зокрема, тактильні картки, які запропонував той самий російський педагог Ігор Матюгін. Кожна картка має свою фактуру – це хутро, наждачний папір, фланель, фольга, оксамит, нашиті ґудзики та інше. Робота з тактильними картками дає можливість розвивати асоціативне мислення і тактильну пам'ять. Принцип роботи залишається такий самий: «Про що ви подумали, доторкнувшись до цієї картки?». Відповіді дітей обов'язково мають бути ґрунтовні. Доторкнувшись до картки з хутром, більшість дітей подумали про тварин, бо вони малі, м'якенькі, але були і дуже цікаві відповіді. Микола сказав, що він подумав про свою шапку, бо вона теж така м'якенька, а Мілана подумала про свою сумочку (в неї сумочка з хутра).
Продовжуючи роботу в цьому напрямку, я планую поповнювати нашу групову «Школу ейдетики» іншими предметами та допоміжними засобами для розвитку асоціативного, образного мислення дітей, використовуючи такі прийоми, як розвиток асоціацій, пов'язаних з геометричними формами, звукові асоціації, смакові, нюхові.
Планую також використовувати технологію розвитку критичного мислення в роботі при заучуванні віршованих творів, слуханні та переказі казок, оповідок. Адже діти здатні мислити критично в будь-якому віці, але треба їм в цьому допомагати, підтримати, щоб дитина навчалася самостійно оцінювати навколишню діяльність, вміти бачити позитивні і негативні сторони явищ, думок інших людей.

Додаток 12

Виступ на семінарі на тему
«Ейдетика – як одна із сучасних інноваційних технологій
в роботі над розвитком інтелектуальних здібностей дошкільнят»

Підготувала і провела
вихователь: Палій Є.М.

м. Чернівці - 2011 рік

На сьогоднішній день перед освітянами поставлено важливе завдання – індивідуалізація виховання та навчання. Державна програма передбачає розвиток здібностей, таланту, роботу з обдарованими дітьми, починаючи з дошкільного віку. Адже саме в цей період закладаються основи для того, щоб дитина в майбутньому знайшла себе в світі, повною мірою реалізувала закладений в ній потенціал гармонійно розвиненої особистості та змогла скористатися ним не тільки на користь самого себе, а й для суспільства.
Розвиток системи освіти вимагає впровадження новітніх педагогічних технологій. Суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів у сфері навчання і виховання є їх технологізація – неухильне дотримання змісту і послідовності етапів впровадження нововведення.
На початку минулого століття відомий російський учений, психолог А.Р.Лурія методи запам'ятовування вперше розрізнив на мнемотехнічні та ейдетичні (грец. Eidos - образ). Останні покладені в основу роботи школи розвитку пам'яті, уяви, творчого мислення – школи ейдетики, яку заснував доктор педагогічних наук І.Ю.Матугін. Він створив ігрову тренінгові систему, а свою методику назвав ейдетикою. Методика виявилась універсальною: нею може користуватися будь – яка людина: і дитина, і людина похилого віку. Метод ейдетики корисний для впровадження в систему освіти, бо він формує новий підхід до освітніх та виховних технологій. Мета його – розвиток високого рівня уваги, творчої уяви, розкриття творчих здібностей, практичне засвоєння методів запам'ятовування слів, текстів, віршів, цифр, дати та інше. Педагоги дошкілля, використовуючи прийоми ейдетики, досягають значних успіхів у розвитку інтелектуальних здібностей своїх вихованців. Адже ейдетика розмовляє з дошкільниками їхньої мовою. Вона заучує всі аналізатори дитини дозволяє не лише побачити, а й помацати, почути, скуштувати, понюхати; подає нове через добре знайоме, надаючи безмежних можливостей для розвитку дитячої уяви.
Роботу з дітьми в цьому напрямку пропонується будувати на основі:
- вільних асоціацій, пов'язаних з предметними образами;
- колірних асоціацій;
- асоціацій, пов'язаних з геометричними фігурами;
- тактильних асоціацій;
- предметний асоціацій;
- асоціацій, викликаних друдлами;
- звукових асоціацій;
- смакових асоціацій;
- нюхових асоціацій.
Головне питання під час тренування асоціативного мислення звучить так: «Про що ти думав?».
Ейдетичні прийоми доцільно використовувати не тільки під час навчальної діяльності, але й на прогулянці, в індивідуальній роботі.

Друдли

Для забезпечення інтелектуального розвитку дітей необхідно формувати психологічні процеси, вміння розмірковувати, пояснювати, доводити, висловлювати свою думку, судження. Розвивати ці здібності допомагають прийоми ейдетики, в основі яких асоціації. Дитина, в якої розвинене асоціативне мислення, у подальшому успішно навчатиметься, знаходитиме нестандартні розв'язування будь-яких ситуацій, це добре розвиває мовлення, краще запам'ятовуватиме тексти, вірші. В цьому допомагає робота з друдлами.
Друдли – це загадки-головоломки, малюнок, про який не можливо напевно сказати, що це таке. (Винайшов Роджер Прай – для розваги).
У молодшій групі дітям важко зразу уявити що це. Тому слідує попередня робота, це робота з схематичними картинами.
Далі переходимо саме до друдлів, вони допомагають розвивати асоціативне мислення (питання: - Про що ви подумали?). Для розвитку дивергентного мислення, ставлю питання: - «Що це?». Для розвитку творчого мислення – питання:
- На що це схоже?
Відповідаючи на запитання, дитина повинна обов'язково пояснити, обґрунтувати свої асоціації.
Друдли можна показувати, повертати під різними кутами, щоб дитина
побачила більше ракурсів його зображення, тоді у дитини виникає більше асоціацій.
Вихователь теж може висловити своє бачення цього друдла, запитати, чому ви так думаєте?
У старшій групі робота ускладнюється – за друдлом-малюнком скласти розповідь.

Тактильні та предметні асоціації

Є така китайська мудрість: «Скажи мені і я забуду, покажи мені – і я запам'ятаю, дай торкнутися – і я зрозумію». Саме такий підхід до роботи з малюками лежить в основі роботи ейдетичного принципу розвитку асоціативного мислення, як тактильні та предметні асоціації. Тут криються психологічні особливості дітей, які вивчають світ тільки й того й прагнуть: подивитися, понюхати, обмацати, перевірити на міцність, спробувати на зуб, смак.
Тактильні асоціації – запропонував московський професор, доктор педагогічних наук Ігор Матюгін. Основна ідея цих карток полягає в тому, що кожна з них має свою фактуру, матеріал різний: від хутра – до ґудзиків. Тактильні картки – формування асоціативного мислення, для розвитку тактильної пам'яті. Принцип такий самий: «Про що ти думав, доторкнувшись до картки?». Можна пограти навпаки – «У мене є зайчик – про яку табличку ти думав?» (різні картки). Можна створювати асоціації за темами «Плоди», «Тварини», «Одяг».
Вводити картки поступово у молодшій групі – м'які, колючі, холодні.
Предметні асоціації різні: – «Про що ви подумали?» - у молодшій; у старших групах вказувати на особливості предмета (коли певна тема) – «Довге і гнучке», тримаючи в руках нитку, тримаючи монетку – «Кругле і залізне».
Гра за ознаками – асоціативний ланцюжок – монета – ґудзик (бо круглий) – лінійка – (пластмасова) – олівець (бо довгий) – кубик (бо дерев'яний) – лялька (бо іграшка)...

Звукові, смакові, нюхові асоціації

Люди часто намагаються відтворити в пам'яті звуки, смаки, запахи, щоб відтворити в пам'яті якісь події.
Звукові асоціації.
Аудіозаписи – звуки, шумне: побутовий шум, звуки природи, музичні, звуки вулиці. Мішечки – в них різні предмети, що породжують звуки, – целофан, монети, коробочка із пластиковими кульками, дзвіночки.
– «Про що ви подумали, почувши цей звук?», «Про що ви подумали, глянувши на цей ряд предметів – книга, цибуля, їжак, листок» (книга шелестить, цибулю чистиш – шелестить, їжак бігає – шарудить, листя - шелестить).
Для старшого віку – без предметів. Якщо джерело звука не можна покласти в мішечок, сховайте (ножиці, дудочку, склянку і ложку) – але не відгадувати, а порівняти.
Смакові – але не вгадувати, що це, а порівнювати. «Про що ви подумали?» - тут додається і гаряче, і холодне, і темне, і мокре, і сухе, і тверде, і м'яке, і хрустке. Для старших – солоне і м'яке, солодке і холодне, задаючи запитання «Про що ви подумали?»
Нюхові асоціації – найсильніший аналізатор. Краще працювати із старшими дітьми, у них більше досвіду.

Додаток 13

e-max.it: your social media marketing partner
Attachments:
Download this file (111114574.docx)111114574.docx82 Kb