0
- 1

План-конспект екскурсії «Вулицями та площами маленького Парижу»


1. Вихід із ДНЗ на вул. Українську
2. Сучасний спортивний комплекс «Динамо»
3. Вул. Кобилянська (Польський та Німецький дім, краєзнавчий музей)
4. Центральна площа (ратуша, пам'ятник Т. Шевченко, художній музей)
5. Театральна площа (Музично-драматичний театр, Єврейський народний дім)

Вихователь: Доброго дня, друзі! Вітаю Вас гарним осіннім (зимовим, весняним) ранком! Сьогодні здійсниться наша з вами заповітна мрія, ми станемо туристами та мандрівниками. А чи знаєте ви на якій незвичайній вулиці знаходиться наш садочок і в якому чудовому місті ми живемо?
Відповіді дітей
Вихователь: Так правильно, молодці! Гарно запам'ятали те, про що я вам розповідала на минулому занятті і що бачили на слайдах. Давайте своїми очима подивимось на цікавинки нашого міста, а потім розкажемо батькам та своїм друзям!
Організація дітей, інструктаж з правил техніки безпеки та поведінки на вулиці
Вихователь: Вулиця по якій ми з вами крокуємо, носить сучасну назву Українська. Більше 200 років назад саме вона була головною вулицею міста, тому ми спостерігаємо на ній величні будинки. Один із них одразу притягує нашу увагу. Це збудований за кошти наших земляків перший гімнастичний комплекс. І зараз в цьому спортивному комплексі займаються фізкультурою і спортом юні чернівчани. Тепер він називається «Динамо». Давайте і ми з вами зробимо невеличку розминку.
Перехід по вул. Челюскінців на вул. О. Кобилянської (комплекс загально-розвиваючих вправ в русі)
Вихователь: Промінцем тягнеться єдина пішохідна вулиця імені Ольги Кобилянської. Дата народження тодішньої Молодіївської, а пізніше Панської вулиці відома точно: в 1786 році на розі Центральної площі та теперішньої Кобилянської був закладений перший мурований будинок, а перед тим на його місці довелося викорчовувати чимало пеньків. На початку ХХ ст. старожитні хатки були витіснені дво- і триповерховими стильними кам'яницями, а саму вулицю забрукували. Ще живі ті чернівчани, котрі пам'ятають, як тодішню Панську двірники мили водою з милом по кілька разів на день, а поліціант примушував кожного «нечупару» з брудним взуттям гарно витерти ноги, перш ніж ступити на бруківку. Ось наскільки любили і поважали цю вулицю жителі міста. Саме тому тут створювали найважливіші заклади: Німецький та Польський дім, тут проживали найповажніші городяни Чернівців.
Вихователь: А ви знаєте, що це за будівля?
Діти: Так, це один із перших музеїв України.
- Я тут був на екскурсії.
- Мені дуже сподобались гербарій та чучела тварин!
Вихователь: А ще у Чернівецькому краєзнавчому музеї найбільше зібрання матеріалів та артефактів природи, історії та культури Буковини: колекція старих книг, писанкарства, предметів побуту населення.
Перехід до Центральної площі
Вихователь: Напередодні святкування дня народження нашого міста, а йому у 2008 році виповнилось цілих 600 років, майстри і горожани відремонтували бруківку на цій вулиці і вклали в неї назви нашого міста на різних мовах світу: німецькій, англійській, польській, румунській, російській тощо.
Вихователь: Центр Чернівців уособлює Центральна площа, у минулому майдан Ринок, що є серцем міста ось уже майже два століття. Площа справді є центральною – від неї як промінці розходяться врізнобіч майже всі головні вулиці міста: Головна, Руська, Університетська, І. Франка, О. Кобилянської та ін. Справді європейського вигляду площа набула лише після спорудження тут у 40-х роках ХІХ ст. ратуші, яка назавжди закріпила за майданом статус центру Чернівців й головного осередку міського життя.
З балкону, що з усіх боків оточує вежу ратуші, добре видно старе місто. Звичайно, балкон в ті часи не слугував майданчиком для огляду околиць, а мав цілком практичне призначення: був місцем пожежного дозору. Саме тут виконується наша «Марічка» (гімн м. Чернівці).
Вихователь: Попри свою давню історію, ансамбль Центральної площі набув свого завершення зовсім нещодавно. У травні 1999 р. тут було урочисто відкрито монумент Тарасові Шевченку. До речі, рішення спорудити в місті пам'ятник українському національному пророкові було ухвалено ще у 1914 р., з нагоди столітнього ювілею від дня народження Кобзаря.
Вихователь: Впродовж 1900-1901 рр. поруч з ратушею постала імпозантна триповерхова споруда дирекції Буковинської ощадної каси, у якій сьогодні знаходиться художній музей. Серед оздоб фасаду виділяється майолікове панно, на якому зображені алегоричні постаті, що символізують провінції Австро-Угорщини. Буковина на ньому представлена юнаком в козячій шкурі. Нещодавно на фасаді художнього музею з'явився пам'ятник букету троянд, якими, як подейкують, колись підмітали вулиці Чернівців.
Художній музей вражає й не менш витонченою красою інтер'єрів, в оформленні яких віртуозно поєднані скульптура, живопис, ліпнина, вітражі, художній метал. Експозиція художнього музею дозволяє простежити розвиток живопису на Буковині протягом двох останніх століть. Класична школа представлена полотнами Юстина Пігуляка, Миколи Івасюка, Євгена Максимовича, Августи Кохановської.
Перехід до Театральної площі
Вихователь: Наприкінці ХVIII ст. там, де тепер Театральна площа, була околиця міста, за якою починався густий ліс. Пізніше тут знаходилися військові склади з провіантом. У середині XIX ст. на майдані торгували зерном, і коли торгівлю зерном перенесли в інше місце, майдан облюбували торговці рибою, тож він став називатися Рибним. Коли цю площу офіційно назвали на честь монаршої особи ім'ям Єлизавети, вона все одно залишалась пересічним базарним майданом, куди городяни навідувалися хіба що для купівлі харчів. Перевтілення цієї містечково-базарної площі в імпозантний і стильний європейський майдан відбулося завдяки спорудженню тут у 1904-1905 рр. нового міського театру...
Вихователь: Споруда музично-драматичного театру є однією з найвідоміших пам'яток архітектури, яка прикрашає місто уже понад сто років. Чернівецький театр – творіння знаменитої віденської фірми Фельнера і Гельмера. Він постав за якихось два роки та у своїй красі не поступався перед кращими театрами Європи. Перший камінь у фундамент майбутнього театру був закладений 1 серпня 1904 р., а вже 3 жовтня 1905 р. відбулося його урочисте відкриття. Театр побудований у стилі ренесанс. Фасад споруди прикрашає арковий портал з двома парами колон з боків та скульптурною композицією з Аполлоном із лютнею в оточенні персонажів античних драм. Декор інтер'єру виконано в стилі бароко з поєднанням білих і золотих тонів, що надає йому елегантності. Фойє та зала для глядачів пишно оздоблені різьбленням та необароковими скульптурами. Колись перед театром стояв пам'ятник Шіллеру, сьогодні на цьому місці сидить бронзова Ольга Кобилянська, чиє ім'я носить тепер театр.
Вихователь: У 1908 р. праворуч від театру постала вишукана чотириповерхова будівля у стилі модерн в якій розташувався Єврейський народний дім. На фасаді, що виходить на Театральну площу, створено архітектурно-художній образ: чотири атланти несуть на собі два верхніх поверхи, прикрашені композицією з чотирьох колон і арки. У цьому образі можна побачити вільно трактоване зображення єврейського священного ковчега Завіту.
Поява Єврейського дому гармонійно доповнила картину розмаїття національного життя австрійських Чернівців, представленого на той час народними домами української, румунської, польської та німецької громад. Єврейські громадські організації повернулися до свого народного дому лише на початку 90-х, в незалежній Україні. Тут було відкрито музей історії та культури євреїв Буковини, де експозиції музею містять оригінальні книги, документи, поштові листівки, автентичні речі побуту, предмети релігії та інші цікаві експонати.
Діти: Так багато цікавого!
Вихователь: А скільки всього ми ще не бачили! Наш дім-корабель, університет, Турецьку площу! Отже, запрошую вас у наступну мандрівку, маршрут якої ми розробимо разом!

e-max.it: your social media marketing partner
Attachments:
Download this file (8764.docx)8764.docx28 Kb