0
- 1

Дошкільний навчальний заклад №48
комбінованого типу «Гніздечко»

Навчально-виховний посібник
«Рідне місто добре знаємо, вам про нього розповідаємо»

Виконали: Чорногуз Г.В.
Фалуш В. І.
Павлінська А.Ю.
Цибанюк О.О.
Гаврилець Ж.М.

Рецензент: завідувач кафедри фізичного виховання для природничих факультетів Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича
канд. пед. наук, доцент Палагнюк Т.В.
___________________________________

Рідне місто добре знаємо, вам про нього розповідаємо / Чорногуз Г.В., Фалуш В. І., Павлінська А.Ю., Цибанюк О.О., Гаврилець Ж.М.: Навчально-виховний посібник.
У посібнику обґрунтовано необхідність створення регіональної краєзнавчої програми для використання у дошкільних закладах освіти, в контексті чого презентовано різні форми роботи з старшими дошкільнятами за напрямами патріотичного, фізичного, музичного, художньо-естетичного виховання. Для методистів, вихователів, фізінструкторів та музкерівників дошкільних навчальних закладів, студентів факультетів фізичного виховання та педагогічних факультетів ВНЗ різних рівнів акредитації.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
С. Радівецький ‒ чернівчанин, громадський активіст, член фізкультурно-спортивних товариств, організатор мандрівок із дітьми на Цецино, Горечу другої половини ХІХ ‒ початку ХХ століття – писав, що одне з основних виховних завдань підготовки організації мандрівок з дітьми – це прищеплення дітям любові до свого села, міста, краю.
Обґрунтування вибору теми. Сучасні реалії життя, бойові дії на Сході країни, руйнування цілих міст та сіл, складні соціально-економічні умови життя в країні, і, як результат, поширення трудової та вимушеної еміграції родин сучасних дітей нівелюють та розмивають у дошкільнят поняття «рідного міста (або села), краю, країни».
Серед основних сучасних завдань дошкільного закладу одним із засадничих визначено забезпечення умов для виховання в дітей почуття гордості й відповідальності за духовні та культурні надбання свого народу, поваги й толерантності, дружнього ставлення до інших народів, їх традицій, культури; формування розуміння переваг мирного життя, взаємодопомоги та взаємної поваги між народами; розуміння дітьми війни як найстрашнішого лиха, яке виникає через неповагу і нетерпимість до інших [9, С. 8].
Науковці, педагоги-практики, психологи та батьки відмічають, що саме у дошкільному віці результативно закладаються основи майбутніх національних прагнень, відчуттів і потреб. Систематичне ознайомлення з історико-архітектурною спадщиною рідного міста та краю, знання про визначні історичні дати та події, державну та регіональну символіку, народні свята та традиції; вміння орієнтуватись на вулицях і площах, обізнаність у культурних традиціях свого народу та інших, що населяють рідний край допомагають задовольнити ці потреби та вирішити завдання:
 виховувати у старшого дошкільника любов до родини та рідної землі, поваги до праці і результатів праці тощо, визначення спадкоємності поколінь;
 виховувати культуру дитячих бажань та сприяти становленню національного та патріотичного усвідомлення особистості «Я-дитина ‒ Я-складова родини ‒ Я-член колективу ‒ Я-вихованець ‒ Я-чернівчанин ‒ Я-буковинець ‒ Я-українець ‒ Ми-українці»;
 долучати дошкільнят до національної та світової культури;
 виховувати якості особистості сучасного українця – самостійність, спостережливість, відповідальність, розсудливість, людяність тощо.
Незважаючи на значну кількість сучасних дослідників, що зверталися до висвітлення історії міст України в різних ланках освіти, зокрема Чернівців, потреби дошкілля у цілісній науково обґрунтованій краєзнавчій програмі залишились переважно поза їх увагою.
Актуальність порушеної проблеми, відсутність її цілісного історико-педагогічного аналізу з прикладною проекцією засадничих положень у практику діяльності сучасних дошкільних навчальних закладів не лише в окремому регіоні, а й в Україні загалом обумовили вибір теми та назви посібника: «Рідне місто добре знаємо, вам про нього розповідаємо»
Основними принципами, що визначили зміст навчально-виховного посібника виділяємо принцип гуманізації педагогічного процесу; принцип індивідуального підходу; принцип інтеграції, системності та комплексності; принцип орієнтації на основні сфери дійсності; принцип врахування традицій країни, регіонів, національних особливостей культури; принцип забезпечення зв'язку з традиціями народної та світової педагогіки, фольклором, різними видами національного та світового мистецтва, літератури, культури тощо.
Метою навчально-виховного посібника визнаємо
• формування знань дітей про рідне місто Чернівці як столицю Буковини, історичну пам'ятку, центр розвитку мистецтва і літератури, науки та архітектури, фізичної культури і спорту тощо у складі великої суверенної держави Україна;
• розширення та уточнення знань про державні та регіональні символи (герб, прапор, логотип, гімн тощо);
• навчання опису фольклорних символів міста та розуміння їх символічного значення;
• ознайомлення з легендами, оповідками, бувальщиною, народними традиціями та звичаями рідного міста та краю, музичною спадщиною Буковини, діяльністю відомих громадських діячів, музикантів та співаків, письменників та освітян, науковців та спортсменів минулого та сучасності;
• вироблення навичок здорового способу життя, розвиток фізичних якостей, ознайомлення з правилами техніки безпеки в туризмі, володіння туристичною термінологією, закладення основ орієнтування на місцевості, розуміння орієнтирів місцевості, визначення сторін світу, формування навичок по виконанню та застосуванню вузлів, укладання рюкзака, установки та зняття намету тощо;
• заохочення дітей до розповідей про рідну родину, свій садочок, вулицю та місто, створення у старших дошкільників базу знань для самостійного проведення екскурсії для однолітків та батьків;
• виховання почуття приналежності до свого народу, його духовної та матеріальної культури;
• розвиток емоційної чутливості дітей, здатності захоплюватись, дивуватись, радіти, спостерігаючи за красою оточуючого та забезпечення її висловлення засобами художньо-естетичної діяльності;
• прищеплення навичок культури поведінки та людських взаємин, взаємної поваги у спілкуванні та спільній діяльності, доброзичливості та ввічливості, бережливого ставлення до природи.
Складові частини посібника:
• Пояснювальна записка: обґрунтування вибору теми навчально-виховного посібника, основні принципи побудови, мета, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, джерельна база та перспективи використання посібника, аспекти його апробації, а також циклічне планування різних форм роботи із старшими дошкільниками.
• Мапа – площинне зображення старовинної частини міста із визначення історико-архітектурних пам'яток м. Чернівці.
• Конспекти запропонованих занять: «Наше рідне місто – Чернівці», «Моя вулиця», «Ми ‒ туристи!», екскурсії «Вулицями та площами маленького Парижу» та підсумкового брейн-рингу «Про тебе знаємо, дбаємо і любимо, рідне місто!».
• Тематичні слайд-шоу та фото-матеріали.
• Відео-матеріали: трансляція виконання «Марічки» на ратуші міста, фільм «Наші Чернівці» (2012) та телепередача «Радіус» телекомпанії ТВА.
• Аудіо-матеріали: пісні про Чернівці.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Посібник є складовою частиною експериментальної роботи педагогічного колективу ДНЗ №48. Тему та зміст навчально-виховного посібника затверджено на засіданні творчої групи ДНЗ №48 «Гніздечко» (03.02.2015).
Джерельну базу посібника складають фонди бібліотек міста та Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, матеріали періодичних видань на тему посібника, відео- і фото- матеріали, мережі інтернет.
Апробація навчально-виховного посібника здійснена протягом 2015 рр. з дітьми старших груп закладу. Фрагменти екскурсії по місту, що були проведені вихованцями закладу представлені в посібнику (телепередача «Радіус» ТВА).
Перспективи використання посібника. Доцільними вважаємо продовжити розробку тематичних конспектів занять та екскурсій, елементів прогулянок та бесід за темами: «Рідною вулицею», «Чернівецький університет – спадщина ЮНЕСКО», «Ботанічний сад», «Історико-архітектурні пам'ятки нашого міста», «Площі міста», «Чернівці-фест» та напрямами «Сучасні Чернівці», «Транспорт нашого міста», «Чернівецькі музеї» та багато інших. Необхідним вважаємо створення низки фізкультурних та художньо-естетичних занять на дану тематику.

Персональний внесок виконавців. Ідея, загальні засади та фізкультурно-оздоровчий напрям посібника розроблені Цибанюк О.О., художньо-естетичний ‒ Гаврилець Ж.М. та Павлінською А.Ю. Фото- та відео- супровід, оформлення посібника ‒ Фалуш В.І. Загальне керівництво здійснено Чорногуз Г.В.
Форми роботи, передбачені у змісті посібника розраховані для дітей старшого дошкільного віку.

Конспект ознайомчого заняття ‟Наше рідне місто – Чернівціˮ
Програмовий зміст
Розвивати: емоційну чутливість дітей, здатність захоплюватись, дивуватись, радіти, спостерігаючи за красою оточуючого.
Виховувати: гідного громадянина свого міста із сформованими знаннями про Чернівці як історичну пам'ятку та сучасний центр розвитку мистецтва і літератури, науки та економіки; про державні та регіональні символи тощо.
Збагачувати: власні знання про столицю краю, фоно- та відеотеку тематичного спрямування.
Матеріал: Слайд-шоу з об'єктами міста, мікрофон, аудіо- та відео- записи, пісні про Чернівці.
План заняття
1. Історична довідка про походження назви міста
2. Офіційна символіка
3. Структура населення
4. Економічні показники
5. Слайд-шоу (Додаток 1)
Хід заняття
Слайд 1‟Наше рідне місто – Чернівціˮ
Вихователь: Добрий день, діти! Сьогодні ми з вами станемо мандрівниками і відправимось у цікаву подорож. А мандрувати ми будемо вулицями і площами рідного міста – міста Чернівці. Тут народились ви і ваші батьки, тут народяться і ваші діти! Ну, що, розпочнемо! Нещодавно наше місто святкувало день народження, йому виповнилось цілих 605 років. Назва походить від городища, яке згадувалось як Черн на Пруті.
Колись місто офіційно називалось Черновіци, що на думку дослідників означало «новий Черн» [2, С. 3].
Слайд 2 герб
Вихователь: У нашого міста є офіційні символи: герб, прапор. Герб міста складається з щита, на якому розміщена відкрита мурована брама із зубцями, що символізує відкритість чернівчан. Посеред відкритої брами розміщено державний герб України – тризуб. Під брамою дві перехрещені лаврові гілки, перев'язані стрічками.
Слайд 3 прапор
Вихователь: Прапор Чернівців ‒ прямокутне полотнище білого кольору із зображеним у центрі гербом міста, над яким вишито напис: «Чернівці». Під гербом дата першої писемної згадки про місто – «1408». З обох боків гербу і всі чотири кути поля заповнені рослинним орнаментом, з двома буковими гілками з горішками та листочками.
Офіційний девіз сучасних Чернівців — «Спільними Зусиллями!» є україномовним варіантом стародавнього «Viribus Unitis!», право на використання якого було особисто дароване Чернівцям цісарем Австро-Угорщини Францем Йосифом [8, С. 100].
Сучасні Чернівці не тільки зберігають символи і традиції минулого, а й започатковують нові. Вже 10 років, щодня о 12 годині на самий верх Чернівецької ратуші піднімається трубач у колоритному буковинському одязі, який на всі чотири сторони світу відтворює мелодію композиції «Марічка» (муз. С. Сабадаша, сл. М. Ткача 1953). Цю мелодію називають неофіційним гімном Чернівців. Давайте переглянемо відеоролик.
Відео «Марічка» у виконанні сурмача на Чернівецької ратуші
Слайд 4 логотип
До ювілею міста (2008) було затверджено офіційний логотип «Чернівці 600». Кольорова гамма логотипу, представлена темно-синім та жовтим кольорами та збігається з кольорами Державного Прапора України [6, С. 28].
Слайд 5 мапа України із визначенням Чернівецької області
Чернівці розташовані на південному заході України, у східному Передкарпатті, на межі між Карпатами й Східно-Європейською рівниною, за 40 км від кордону з Румунією.
Місто розташоване в самому центрі Чернівецької області. Клімат є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим літом. Середньорічна температура повітря становить +8,6 °C, найнижча вона у січні (-2,9 °C), найвища — в липні (+19,8 °C). Наше місто за площею не велике, близько 153 км² [12, С. 12, 259].
Слайд 6 річка Прут
Головною водною артерією Чернівців є річка Прут у її верхній течії, яка розділяє місто навпіл. Крім того, населеним пунктом протікає шість малих річок-струмків, у межах міста знаходяться дев'ять озер [10].
Слайд 7 озера
Слайд 8 парки
Вихователь: Чернівці вважаються «зеленим містом», значну територію якого займають парки, сквери, сади, алеї та квітники. Дев'ять об'єктів визнані пам'ятками садово-паркового мистецтва.
За національним складом Чернівці — поліетнічне місто. Сьогодні у Чернівцях мешкають представники 65 національностей. Серед них найбільше українців ‒ близько 80%, росіян ‒ до 12%, румунів ‒ до 5%, молдован ‒ до 2%, поляків, євреїв, білорусів ‒ до 1%.
Вихователь: Чернівчани – гарні господарі. У Чернівцях успішно розвивається оптова та роздрібна торгівля, промисловість та будівництво. Тут виробляють цукор, хлібобулочні вироби, олію, м'ясо-молочну, плодоовочеву та іншу продукцію. В легкій промисловості переважає виробництво швейних, трикотажних, панчішно-шкарпеткових виробів, гумового та шкіряного взуття, текстилю. В деревообробній галузі домінують виробництво меблів, столярних та інших виробів з дерева.
Слайд 9 Чернівецький залізничний вокзал
У Чернівцях працюють залізничний вокзал, автовокзал і міжнародний аеропорт «Чернівці».
Слайд 10 трамвай старовинний
Слайд 11 пам'ятка трамваю
Вихователь: Чернівці мають давні традиції громадського транспорту. Так, 70 років, від 1897 до 1967 року, в місті існував трамвай. Між іншим набагато раніше, чим у Санкт-Петербурзі [14, С. 45]. Перед вами на слайді пам'ятник трамваю, що знаходиться біля нашого залізничного вокзалу. Сьогодні перевезення пасажирів у м. Чернівці здійснюють: тролейбуси, маршрутні автобуси, маршрутне таксі й таксі.
Слайд 12 ЧНУ, БМДУ, КТЕІ
Вихователь: Дошкільники міста відвідують 52 дитячі садки, а діти шкільного віку – сучасні гарні, великі школи. Вищу освіту в Чернівцях можна здобути в нашій гордості – Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, який був відкритий 4 жовтня 1875 р., більше чим 125 років назад.
Буковинський державний медичний університет готує різноманітних лікарів, Буковинська державна фінансова академія – фахівців з казначейської та податкової справи, фінансів.
Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету готує спеціалістів у сфері торгівлі, ресторанного бізнесу, митної служби, економіки підприємництва, банківської і страхової справи, туризму, готельного господарства тощо.
Слайд 13 Дитяча поліклініка
В місті функціонує 39 лікувальних закладів в тому числі: лікарні, станція швидкої медичної допомоги, поліклініки по обслуговуванню дорослого населення та дітей, стоматологічні поліклініки.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Слайд 14 Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської
Слайд 15 Чернівецький обласний театр ляльок
Слайд 16 кінотеатр
Культурне життя міста Чернівці багате і різнобарвне, має давні і славні традиції ‒ тут діють 2 театри (Чернівецький український музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської, Чернівецький обласний театр ляльок), обласна філармонія, зал органної музики, численні музеї, кінотеатри, 41 бібліотека, центральний палац культури і 17 клубів відпочинку.
Слайд 18 фото Софія Ротару,
Слайд 19 фото Назарій Яремчук,
Слайд 20 фото Василь Зінкевич,
Слайд 21 фото Павло Дворський,
Слайд 22 фото Лілія Сандулеса,
Слайд 23 фото Іво Бобул,
Слайд 24 Анні Лорак,
Слайд 25 Аліна Гросу.
Вихователь: Музичне життя міста представлено обласною філармонією, в якій розпочинали свій творчий шлях народні артисти України Софія Ротару, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Павло Дворський, Лілія Сандулеса, Іво Бобул, Анатолій Євдокименко, чимало заслужених артистів країни [5].
Вихователь: Чернівці славляться своїми музеями: Чернівецький краєзнавчий музей представляє найбільшу колекцію старих книг з унікальною Острозькою біблією, друкованою Іваном Федоровим у 1581 р.; колекцію, яка налічує понад 3 тис. різних монет; колекцію зброї.
Слайд 26 Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту [1; 13].
Вихователь: Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту — музей під відкритим небом. Тут відтворене стародавнє буковинське село кінця XVIII – першої половини XX ст. Експозиція музею включає близько 35 споруд, перевезених з різних куточків області.
Вихователь: Швидко пролетів час, ми з вами так багато дізнались! Але я точно знаю, що це лише маленька частина історії та сучасності нашого міста! А так хочеться дізнатись більше! А давайте я запрошу вас на прогулянку рідним містом. Домовились, в наступний вівторок – гайда на екскурсію!
Підсумки заняття, обговорення

План-конспект екскурсії «Вулицями та площами маленького Парижу»
Програмовий зміст
Розвивати: фізичні якості, емоційну чутливість дітей, здатність захоплюватись, дивуватись, радіти, спостерігаючи за красою оточуючого.
Виховувати: навички здорового способу життя, володіння правилами техніки безпеки та основами орієнтування на місцевості, любов до родини та рідної землі, поваги до праці і результатів праці тощо, визначення спадкоємності поколінь.
Збагачувати: краєзнавчу та туристичну термінологію старших дошкільників, базу знань щодо назв вулиць та районів міста, місця розташування історичних пам'яток, парків, музеїв тощо.
Попередня робота: розгляд мапи міста, перегляд тематичного слайд-шоу, створення маршруту екскурсії.
План
1. Вихід із ДНЗ на вул. Українську
2. Сучасний спортивний комплекс «Динамо»
3. Вул. Кобилянська (Польський та Німецький дім, краєзнавчий музей)
4. Центральна площа (ратуша, пам'ятник Т. Шевченко, художній музей)
5. Театральна площа (Музично-драматичний театр, Єврейський народний дім)
Хід екскурсії:
Вихователь: Доброго дня, друзі! Вітаю Вас гарним осіннім (зимовим, весняним) ранком! Сьогодні здійсниться наша з вами заповітна мрія, ми станемо туристами та мандрівниками. А чи знаєте ви на якій незвичайній вулиці знаходиться наш садочок і в якому чудовому місті ми живемо?
Відповіді дітей
Вихователь: Так правильно, молодці! Гарно запам'ятали те, про що я вам розповідала на минулому занятті і що бачили на слайдах. Давайте своїми очима подивимось на цікавинки нашого міста, а потім розкажемо батькам та своїм друзям!
Організація дітей, інструктаж з правил техніки безпеки та поведінки на вулиці
Вихователь: Вулиця по якій ми з вами крокуємо, носить сучасну назву Українська. Більше 200 років назад саме вона була головною вулицею міста, тому ми спостерігаємо на ній величні будинки. Один із них одразу притягує нашу увагу. Це збудований за кошти наших земляків перший гімнастичний комплекс. І зараз в цьому спортивному комплексі займаються фізкультурою і спортом юні чернівчани. Тепер він називається «Динамо». Давайте і ми з вами зробимо невеличку розминку.
Перехід по вул. Челюскінців на вул. О. Кобилянської (комплекс загально-розвиваючих вправ в русі)
Вихователь: Промінцем тягнеться єдина пішохідна вулиця імені Ольги Кобилянської. Дата народження тодішньої Молодіївської, а пізніше Панської вулиці відома точно: в 1786 році на розі Центральної площі та теперішньої Кобилянської був закладений перший мурований будинок, а перед тим на його місці довелося викорчовувати чимало пеньків. На початку ХХ ст. старожитні хатки були витіснені дво- і триповерховими стильними кам'яницями, а саму вулицю забрукували [16-19]. Ще живі ті чернівчани, котрі пам'ятають, як тодішню Панську двірники мили водою з милом по кілька разів на день, а поліціант примушував кожного «нечупару» з брудним взуттям гарно витерти ноги. Ось наскільки любили і поважали цю вулицю жителі міста. Саме тому тут створювали найважливіші заклади: Німецький та Польський дім, тут проживали найповажніші городяни Чернівців [11; 2; 27].
Вихователь: А ви знаєте, що це за будівля?
Діти: Так, це один із перших музеїв України.
- Я тут був на екскурсії.
- Мені дуже сподобались гербарій та чучела тварин!
Вихователь: А ще у Чернівецькому краєзнавчому музеї найбільше зібрання матеріалів та артефактів природи, історії та культури Буковини: колекція старих книг, писанкарства, предметів побуту населення.
Перехід до Центральної площі
Вихователь: Напередодні святкування дня народження нашого міста, а йому у 2008 році виповнилось цілих 600 років, майстри і горожани відремонтували бруківку на цій вулиці і вклали в неї назви нашого міста на різних мовах світу: німецькій, англійській, польській, румунській, російській тощо.
Вихователь: Серцем містар Чернівців є Центральна площа, у минулому майдан Ринок, яка і справді є центральною – від неї як промінці розходяться врізнобіч майже всі головні вулиці міста: Головна, Руська, Університетська, І. Франка, О. Кобилянської та ін. Справді європейського вигляду площа набула лише після спорудження тут у 40-х роках ХІХ ст. величної ратуші. З балкону, що з усіх боків оточує вежу, добре видно старе місто. Звичайно, балкон в ті часи не слугував майданчиком для огляду околиць, а мав цілком практичне призначення: був місцем пожежного дозору. Саме тут виконується наша «Марічка» (гімн м. Чернівці) [7].
Вихователь: Попри свою давню історію, ансамбль Центральної площі набув свого завершення зовсім нещодавно. У травні 1999 р. тут було урочисто відкрито монумент Тарасові Шевченку. До речі, рішення спорудити в місті пам'ятник українському національному пророкові було ухвалено ще у 1914 р., з нагоди столітнього ювілею від дня народження Кобзаря [21; 23].
Вихователь: Впродовж 1900-1901 рр. поруч з ратушею постала імпозантна триповерхова споруда дирекції Буковинської ощадної каси, у якій сьогодні знаходиться художній музей. Нещодавно на фасаді художнього музею з'явився пам'ятник букету троянд, якими, як подейкують, колись підмітали вулиці Чернівців [22].
Художній музей вражає й не менш витонченою красою інтер'єрів, в оформленні яких віртуозно поєднані скульптура, живопис, ліпнина, вітражі, художній метал. Експозиція художнього музею представлена полотнами Юстина Пігуляка, Миколи Івасюка, Євгена Максимовича, Августи Кохановської.
Перехід до Театральної площі
Вихователь: Наприкінці ХVIII ст. там, де тепер Театральна площа, була околиця міста, за якою починався ліс. Пізніше тут знаходилися військові склади з провіантом. У середині XIX ст. тут торгували зерном, і коли торгівлю зерном перенесли в інше місце, майдан облюбували торговці рибою, тож він називався Рибним. Перевтілення цієї містечково-базарної площі в стильний європейський майдан відбулося завдяки спорудженню тут у 1904-1905 рр. театру...
Вихователь: Споруда музично-драматичного театру є однією з найвідоміших пам'яток архітектури, яка прикрашає місто уже понад сто років. Чернівецький театр – творіння знаменитої віденської фірми Фельнера і Гельмера. Його побудували за яких ось два роки, перший камінь у фундамент був закладений 1 серпня 1904 р., а вже 3 жовтня 1905 р. відбулося його урочисте відкриття. Театр побудований у стилі ренесанс, декор інтер'єру виконано з поєднанням білих і золотих тонів, що надає йому елегантності. Фойє та зала для глядачів пишно оздоблені скульптурами. Перед театром сидить бронзова Ольга Кобилянська, чиє ім'я носить тепер театр [20, С. 111-116].
Вихователь: У 1908 р. праворуч від театру постала вишукана чотириповерхова будівля в якій розташувався Єврейський народний дім. На фасаді чотири атланти несуть на собі два верхніх поверхи. Поява Єврейського дому гармонійно доповнила картину розмаїття національного життя австрійських Чернівців, представленого народними домами української, румунської, польської та німецької громад. Тепер тут відкрито музей історії та культури євреїв Буковини, де представлені оригінальні книги, документи, поштові листівки, автентичні речі побуту, предмети релігії [15].
Діти: Так багато цікавого!
Вихователь: А скільки всього ми ще не бачили! Наш дім-корабель, університет, Турецьку площу! Отже, запрошую вас у наступну мандрівку, маршрут якої ми розробимо разом!
«Моя вулиця»
(конспект інтегрованого заняття з дітьми старшої групи)
Програмовий зміст
Розвивати: самоактивність, діалогічне мовлення, пам'ять, спостережливість, естетичні почуття, творчість в образотворчій діяльності, вміння слухати однолітків. Підтримувати бажання вирости гідним Чернівчанином.
Виховувати: любов до рідного міста, відчуття відповідальності за збереження його краси. Викликати емоційний відгук на перегляд слайдів з краєвидами міста.
Збагачувати: знання дітей про рідне місто, ознайомлювати із його красою, архітектурою, визначними місцями. Закріпити назви вулиць. Повторити правила поводження в природному довкіллі.
Матеріал. Слайд-шоу з об'єктами міста, ілюстрації до д/гри «Оціни вчинок», аудіо запис пісні про Чернівці, олівці, фломастери, папір, великий конверт.
Попередня робота: екскурсія по місту: перегляд фотографій про Чернівці, дидактичні ігри «Оціни вчинок», «Добре-погано», «Крісло мрійниць», розігрування діалогів по телефону, повторення домашньої адреси.
Освітні лінії: «Дитина у світі культури»; «Мовлення дитини»; «Гра дитини».
Хід заняття:
1) Вітання з дітьми:
Психогімнастика: «Ми – одна сім'я»
У цій групі – ми сім'я: ми і ти, і ви і я.
Усміхнись тому хто поряд,
1, 2, 3 – будемо веселими завжди.
2) Дитяча гра «На якій вулиці ти живеш» (мікрофон) (діти сидять півколом, передаючи мікрофон один одному говорить: «Я живу на вулиці Головній, а ти....?»)
3) Слайд-шоу з об'єктами міста Чернівці.
Діти впізнають об'єкти, вулиці на яких вони знаходяться, згадують, чи були вони в цих місцях, що робили, як відпочивали?
(бесіди з власного досвіду)
4) Слухання аудіо запису пісні про Чернівці
Чи вірша (для уточнення знання про назву нашого міста, підсилення враження про його красу).
5) Дидактична вправа «Місто яке?» (скажемо гарні слова-компліменти про наше місто Чернівці. Яке воно?)
6) Фізхвилинка:
Дружно встаньте, потягніться,
Один одному всміхніться,
Землі рідній поклоніться,
Вправо, вліво поверніться,
Раз присіли, два присіли.
І на стільчики тихо сіли.
7) Дидактична гра «Оціни вчинок» (діти аналізують побачені ілюстрації, піднімають сигнальну картку: зелену або червону, пояснюють чому).
8) Дидактична вправа: «Коли я виросту, буду?»
Висновок: коли ви станете дорослими, то будете робити все, щоб наше місто стало ще красивішим, зеленішим, багатшим.
9) Образотворча діяльність.
А зараз, хотілося, щоб ви хотіли бачити в нашому місті? Намалювати.
Ваші малюнки ми відправимо нашому меру, можливо ці сподівання здійснюються.
(Під спокійну музику діти виконують роботу. Наприкінці заняття роботи розглядають, коротко розповідають про зображене, складають у великий конверт який підписують).
10) Загальний висновок. Від кожного з нас залежить, яким буде рідне місто. Давайте будемо берегти його, і робити його ще гарнішим.
11) Підсумок «Коло вражень».
‒ Які враження? Що сподобалось? Кому про це хотіли б розповісти?

«Ми ‒ туристи!»
(конспект інтегрованого домінантного заняття )
Зміст заняття дуже насичений інформацією, різними іграми, переходами та туристичними вправами, а на практиці цього об'єму забагато для одного заняття. Саме тому ми презентуємо його повністю, а розділ на два або три заняття, або використання певного фрагменту під час розваги або пішохідного переходу залишаємо за фізінструктором.
Програмовий зміст
Оздоровчі завдання: вироблення навичок здорового способу життя, розвиток фізичних якостей, ознайомлення з правилами техніки безпеки в туризмі, володіння туристичною термінологією, закладення основ орієнтування на місцевості, розуміння орієнтирів місцевості, визначення сторін світу, формування навичок по виконанню та застосуванню вузлів, укладання рюкзака, установки та зняття намету.
Освітні завдання: формування знань дітей про рідне місто Чернівці як столицю Буковини, історичну пам'ятку, центр розвитку мистецтва і літератури, науки та архітектури, фізичної культури і спорту тощо у складі великої суверенної держави Україна;
Виховні завдання: прищеплення навичок культури поведінки та людських взаємин, взаємної поваги у спілкуванні та спільній діяльності, доброзичливості та ввічливості, бережливого ставлення до природи.
Обладнання та інвентар: компас, перешкоди (натягнуті серед дерев шнури), шнури довжиною 1 м для кожної дитини, 3-4 пластикові пляшки, рюкзаки (по кількості дітей), 3-4 намети, каремати, малюнки із грибами, мурашником.
Освітні лінії: «Особистість дитини»; «Дитина в природному довкіллі»; «Гра дитини».

Хід заняття:
Шикування, привітання, ознайомлення з темою заняття, інструктаж з техніки безпеки.
Фізінструктор: Доброго дня! Вітаю вас на затишній галявині нашого садочка. Сьогодні ми з вами відправляємось у подорож, у подорож не просту, а туристичну. Ми познайомимось із компасом, навчимось в'язати туристичні вузли, дізнаємось, як орієнтуватись на місцевості, що таке намет і як укладати рюкзак. Ну, що ви готові стати туристами?
- Так!
Фізінструктор: Але ми повинні з вами вивчити та обов'язково виконувати туристичні правила.
1. Уважно слухати дорослих, виконувати їх вказівки.
2. Рухатись за вказівкою (в колону, парами).
3. Не штовхатись, не робити підножки, бути уважними і дисциплінованими.
Фізінструктор: Ну, що ж, ми готові до посвяти в туристи. В похід кроком руш!
Різновиди ходьби, бігу, подолання перешкод.
КЗРВ із шнурами (1 м)
Фізінструктор: Ми подолали з вами перешкоди, а з чого був зроблений лабіринт? Правильно, з мотузки. А ви знаєте, що у туристичному поході без довгої міцної мотузки не можна. З неї роблять страховку, за допомогою мотузки виконують переправу через річку або прірву. А чи вмієте ви в'язати надійні вузли? Давайте навчимось!
Фізінструктор: Простий вузол.
Це найпростіший зі всіх відомих вузлів. Його можна зав'язати на кінці або на середній частині шнура або мотузки. Для цього один кінець троса один раз обноситимуть навколо його корінної частини і пропускають в петлю, що утворилася. Це не тільки найпростіший зі всіх вузлів, але і найменший за розміром. При натягненні троса він так сильно затягується, що часом його дуже важко розв'язати. До нього підходить народне прислів'я: «Невеликий вузлик, та міцно затягнутий».
Тренінг по в'язанню вузла
Фізінструктор: Діти, уявіть, що ви вирушили у далеку подорож. Ми потрапили у дуже густий туман і збились з потрібного напрямку. Як нам знайти дорогу? В таких випадках використовується прилад, за допомогою якого точно визначаються сторони горизонту. Може ви відгадаєте мою загадку?
Під склом я знаходжусь,
На північ і на південь дивлюсь.
Якщо зі мною підеш –
Назад дорогу легко знайдеш. (компас)
Фізінструктор: Компас – один із стародавніх винаходів людства і використовувався людьми при орієнтуванні вже дуже давно. Давайте його розглянемо. Він має корпус, а в його середині намагнічену стрілку. Спеціальною пружиною вона притискується до скла. Всередині компаса міститься також риски, на яких літерами позначено сторони горизонту. А як же користуватися цим приладом? Як за його допомогою можна визначити сторони горизонту? Для того, щоб працювати з компасом його треба зорієнтувати: 1. спочатку покладемо компас на горизонтальну поверхню або на долоню, щоб стрілка не торкалася дна корпуса;
2. після цього підтягнемо пружину (аретир) для того, щоб звільнити стрілку;
3. далі повернемо компас, щоб зафарбований кінець стрілки опинився перед позначкою Пн. (північ), а гострий – Пд. (південь). Ви памятаєте, ми з вами розглядали сторони світу?
4. Через 3-5 секунд стрілка відхиляється і показує нам, в якій стороні ми знаходимось. Наприклад, на півночі.
Р/гра: «Компас»
Вихователь: А я вчора була із родиною у лісі, та мій друг, справжній турист навчив нас орієнтуватись на місцевості за розташуванням мурашників, грибів на деревах тощо.
Фізінструктор: Так, це правда. Ви всі бачили в лісі гриби які ростуть на деревах. Отже, з західної і східної сторін їх менше, а на південній стороні, особливо в посушливу погоду, вони зустрічаються дуже рідко.
Висновок (гриби ростуть з північної сторони дерева)
Мурашники в лісі розміщуються з південної сторони дерев. Південна сторона мурашника більш похила, а північна ‒ крута. На поодиноких деревах, що ростуть на галявинах, гілки і листя густіші й довші з південної сторони. Трава густіша і вища з південної сторони дерев, пнів, кущів; улітку вона швидше жовтіє й вигорає на південних схилах. Мохи й лишайники на корі дерев, скелях, великих каменях, старих дерев'яних будинках в основному з північного боку.
Висновок (Орієнтуватися на місцевості – це вміти визначати основні сторони горизонту за компасом або природними ознаками.)
Р/гра: «Сторони світу»
Перехід на другу галявину (імітаційна ходьба, в парах, трійках)
Фізінструктор: Оголошується привал. Правильно, відпочинемо, поспілкуємось, поїмо.
- Олександро Олександрівно, а де ми будемо мити руки? Ми в поході, а тут рукомийників не має.
Фізінструктор: Для того щоби не зашкодити природі та використати те, що є під руками ми з вами зробимо рукомийники з пластикових пляшок.
(Фізінструктор та вихователь прив'язують приготовлені пластикові пляшки із зрізаним дном до дерева дном вгору. Наливають у пляшки воду, та трішки відкручуючи кришку, дають змогу воді витікати з пляшки)
Діти миють руки під імпровізованим рукомийником.
Перекус на карематі
Фізінструктор: Між іншим, ми зва ми так зручно сидимо, тепло і сухо. Як називається цей килимок?
- Це туристичний каремат, він не пропускає вологу, тому його використовують як сидіння та основу для спального мішка.
Фізінструктор: Між іншим, а ви знаєте як називається туристична валіза, з якої ви дістали свої туристичні яблука?
Правильно, рюкзак. Рюкзак, мішок з тканини що переноситься на спині та має дві лямки для кріплення на плечах. А це слово походить від двох німецьких слів Rücken ‒ спина, та Sack ‒ мішок, сумка.
Укладання рюкзака.
Фізінструктор: Смачного! А чого це Рома не може знайти у своєму рюкзаку потрібне. Тому, що Рома не виконав основні правила укладання рюкзака. А саме: 1. Рюкзак необхідно складати самому. А чому?
Відповіді дітей
Фізінструктор: Правильно, треба знати, що де лежить.
2. Укладати рюкзак треба щільно, щоб нічого не бовталось, не дзвеніло. Наприклад, посуд у похід береться пластиковий або металевий, але тільки не скляний. А чому?
Відповіді дітей
Фізінструктор: Правильно, щоби не чашка розвилась і не пошкодила.
3.Рюкзак не повинен бути важкий, а для цього у похід беруть тільки необхідні речі. А які?
Відповіді дітей
Фізінструктор: Правильно, спальний мішок, змінне взуття та комплект одежі, білизну та продукти, розраховані на кількість днів. А можна взяти в похід торт?
Відповіді дітей
Висновок
Малорухлива гра «Їстивне, не їстивне»
Естафета «Склади рюкзак»
Фізінструктор: Давайте представимо, що ми в поході у лісі. Роздивляємось, спілкуємось, крокуємо, співаємо пісні. Але раптом настав вечір. Відгадайте загадку, як називається будиночок, в якому туристи відпочивають.
На привалі юнаки
поскидали рюкзаки.
І з маленької торбинки
змайстрували вмить хатинки. (Намети)
Фізінструктор: Правильно, це туристичні намети. Давайте, ви мені допоможете і ми разом розкладемо намет.
Розкладання намету (простого)
(Виконують вказівки фізінструктора)
Р/гра: «Намет»
Загальна естафета «Ми ‒ туристи!»
- Подолання перешкод (пролізання під дугами, 4 шт);
- Зав'язати шнур;
- Перестрибнути через «струмочок» (2 гімнастичні палиці покалдені паралельно);
- Залізти в намет ти вилізти з нього.
Фізінструктор: Молодці, тепер ви справжні юні туристи і знаєте про похід дуже багато.
Підведення підсумків
Запитання дітей
Фізінструктор: Правильно, є ще багато чого, про що ми могли би дізнатись. Тому обов'язково відправимось у подорож ще не один раз. А зараз збираємо речі, прибираємо галявину від сміття і повертаємось у садочок. А для настрою туристичну пісню заспівай.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Валигура К. Чернівці. Фотоальбом / К. Валигура. ‒ К., 1980. ‒ 45 с.
2. Гусар Ю., Розумний С. Чернівці. Фотопутівник / Ю. Гусар, С. Розумний. ‒ К., 1991. ‒ 50 с.
3. Гусар Ю. Сяйво життя: книга спогад про Почесного громадянина м. Чернівців П. М. Каспрука / Юхим Гусар. ‒ Чернівці: Місто, 2000. ‒ 129 с.
4. Гусар Ю. Розвідник Микола Кузнєцов у Чернівцях / Юхим Гусар. ‒ Чернівці: Буковина, 1990. ‒ 24 с.
5. Гусар Ю. Зірки не гаснуть (серія «Золоті імена Буковини») / Юхим Гусар. Чернівці: Правдивий поступ, 2003. ‒ 100 с.
6. Гусар Ю. Буковинський календар. Ювілеї-2008. Словник-довідник / Юхим Гусар. ‒ Чернівці: Правдивий поступ, 2008. ‒ 128 с.
7. Гусар Ю. Чернівці. Вулицями старого міста / Юхим Гусар. ‒ Чернівці: ВІЦ «Місто», 2008. ‒ 120 с.
8. Демченко В., Місевич В. Чернівці / В. Демченко, В. Місевич. ‒ Ужгород: Карпати, 1975. ‒ 130 с.
9. Дитина. Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років. ‒ Київ, 2013. ‒ 492 с.
10. Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. ‒ Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954-1989.
11. Кайндль Р. Історія міста Чернівці. ‒ Чернівці, 2003. ‒ С. 233-236.
12. Ковтун В.В., Степаненко А.В. Города Украины: Экономико-статистический справочник / Ковтун В.В., Степаненко А.В. ‒ К.: Вища школа, 1990. ‒ С. 259-261.
13. Колодій В. Чернівці. Путівник по місту / В. Колодій. ‒ Ужгород: Карпати, 1967. ‒ 120 с.
14. Лашкевич М., Бойко І. Запрошуємо на екскурсії Чернівцями. Путівник / М. Лашкнвич, І. Бойко. ‒ Чернівці, 2008. ‒ 60 с.
15. Новицький Л., Тимощук В. Чернівці. Довідник-путівник / Л. Новицький, В. Тимощук. ‒ Чернівці, 1959. ‒ 300 с.
16. Новосівський І. Місто Чернівці. Укр. нац.-культ. і політ. центр Буковини //Буковина, її минуле і сучасне. ‒ Париж-Філядельфія-Детройт, 1956. ‒ 965 с.
17. Селезінка В. Місто моєї любові. Ч. 1 / В. Селезінка. ‒ Чернівці, 2002. ‒ 100 с.
18. Селезінка В. Місто моєї любові. Ч. 2 / В. Селезінка. ‒ Чернівці, 2006. ‒ 120 с.
19. Танащик Д. Чернівці. Художнє видання / Танащик Д. ‒ Чернівці, 2005. ‒ 60 с.
20. Тимощук Б. Твердиня на Пруті. З історії виникнення Чернівців / Б. Тимощук. ‒ Ужгород: Карпати, 1978. ‒ 190 с.
21. Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. ‒ 2-ге вид. ‒ К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
22. Чеховський І. Прогулянка Чернівцями та Буковиною. Путівник. ‒ К., 2007. ‒ 66 с.
23. Шевченко Г. Чернівці. Легенди і перекази старого міста / Георгій Шевченко. ‒ Чернівці: Місто, 2012. ‒ 48 с.
24. Gronich J. Album von Czernowitz / Gronich J. ‒ Чернівці, 1925. ‒ 120 s.
25. Kaindl R. Geschichte von Czernowitz von der ältesten Zeiten bis Gegenwart / Kaindl. ‒ Чернівці, 1908. ‒ 170 s.
26. Sternberg H. Zur Geschichte der Juden in Czernowitz. In Geschichte der Juden in der Bukowina. ‒ Tel-Aviv, 1962. ‒ 360 s.
27. Wickenhauser F. Bochotin Oder Geschichte der Stadt Cernäuz und ihren Umgegend / Wickenhauser F. ‒ Відень, 1874. ‒ 172 s.

e-max.it: your social media marketing partner
Attachments:
Download this file (5678456735.docx)5678456735.docx62 Kb